Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Іван Карпенко-Карий "Суєта" (цитати)

Posted Автор: Створено: в Культура

«А якби не було смутку в житті, то люди не знали б ні веселощів, ні радощів! Тільки через те, що смуток є, радощі та веселощі любі чоловікові»

 

«Не кожен художник – художник, не кожен письменник – письменник, не кожен лікар – лікар: скрізь потрібен талант! Це перше всього»

 

«Самий страх твій перед ділом, до якого ти, можна сказати, родився, – свідчить про твій талант»

 

«Немає гірше, як чоловік, зіпсований життям і оточенням, втратить натуральний розум: в голові макітриться, все ходе вверх ногами, і він сам ходе у тьмі та стукається лобом то об той, то об другий чужий одвірок і до смерті вже не вийде на шлях простої, звичайної людини!»

 

«Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!»

 

«Тут можна іноді й поголодать, щоб тільки певність мать, що справді ти несеш нехибно цей стяг священний»

 

«Талант – це вигадка. Немає кращих – ти будеш гарний»

 

«О матері! Якби вас діти так любили, як ви дітей, тоді б не жаль було так упадати біля них!»

 

«Красива жінка і без таланту на сцені має більший поспіх, ніж некрасива з талантом»

 

«Тепер тільки дурні носяться з своїм, може, незаслуженим, часто случай ним, аристократизмом… Чесність, образовання, наука, ум, талант – важливо, а решта – плювать!»

 

«З театру, як з храму крамарів, треба гнать і фарс, і оперетку, вони – позор іскуства, бо смак псують і тільки тішаться пороком! (…) В театрі грать повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця і, кору ледяну байдужості на них розбивши, проводить в душу слухача жадання правди, жадання загального добра, в пролитими над чужим горем сльозами убіляють його душу паче снігу!»

 

Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) "Суєта" (1903 р.)

0
Коментарі вимкнені автором.
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори