Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

КОРОТКО ПРО РЕФОРМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЧОМУ, ЯК І КОЛИ

Posted Автор: Створено: в Освіта

Основна задача освітньої реформи – допомогти дітям бути щасливими і самореалізованими у світі, який через 15-20 років точно не буде схожий на наш із вами. Відтепер школа орієнтована на те, щоби навчити дітей мислити, аналізувати та логічно обґрунтовувати свою позицію, творчо підходити до вирішення конкретних практичних задач, висловлювати власну думку та керувати своїми емоціями, а не тільки запам’ятовувати дати, числа, правила і визначення. Вчитель із ретранслятора знань, який припиняє говорити лише для того, щоби опитати учнів, перетворюється на ментора[1] і фасилітатора[2]. Його завдання – навчити дитину вчитися і шукати якнайкращі рішення для окремих питань або задач у групі.

Про необхідність реформи освіти говорили уже давно. Але законодавча база для її втілення почала будуватися тільки у 2016 році.

Основні документи, які дали старт реформуванню школи

  • Концепція «Нова Українська Школа» - 14 грудня 2016 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 988-р
  • Закон України «Про освіту» - набрав чинності 28 вересня 2017 року
  • Державний Стандарт початкової освіти – 21 лютого 2018 року
  • Проект Закону України «Про повну загальну середню освіту» - 2 травня 2018 року; його ухвалення Верховною радою України планується уже цієї осені

До чого треба бути готовими батькам школяриків?

Загальна тривалість шкільної освіти збільшується до 12 років

  • початкова освіта – 4 роки
  • базова середня освіта (гімназія) – 5 років
  • профільна середня освіта (ліцей або заклад професійної освіти) – 3 роки

Ліцеї можуть бути академічного або професійного спрямування. Якщо учні разом із батьками обирають профільне навчання, то вивчатимуть близько п’яти предметів поглиблено, а не робити вигляд, що опановують 15-20 дисциплін.

Відтепер освіта є максимально гнучкою, а школа навчатиме, як застосовувати інформацію із підручників у щоденному житті. Навчальний процес повністю орієнтований на формування компетентностей ‑ «динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, проводити професійну та/або подальшу навчальну діяльність». Закон виділяє 10 ключових компетентностей:

  1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами
  2. Спілкування іноземними мовами
  3. Математична грамотність
  4. Компетентності у природничих науках і технологіях
  5. Інформаційно-цифрова компетентність
  6. Уміння вчитися впродовж життя
  7. Інноваційність і підприємливість
  8. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей
  9. Обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури
  10. Екологічна грамотність і здорове життя

Для того, щоби допомогти учням опанувати ці компетентності, учителі самі мусить отримати певну свободу. Раніше вчителі не лише виконувати програму, а й викладали навчальний матеріал виключно так, як вказали районний методист, завуч і директор школи. Тепер же закон «Про освіту» надав учителю можливість самостійно обирати методи навчання, бо саме вчитель якнайкраще знає дітей, яких навчає, та клас, із яким працює. Найголовніше у цьому процесі – досягати результатів, яких вимагає Стандарт освіти. А якими методами і в якому темпі будуть вони досягнуті, учитель обирає самостійно.

 

Один із девізів Нової української школи – Школа, дружня до дитини. Але за задумом законодавця вона має бути дружньою і до батьків, і до вчителів, і до адміністрації школи. Для цього змінюється шкільна система управління. Довгий час школи перебували у занадто сильній залежності від районних управлінь освіти. Відтепер управління освіти мають не контролювати школи, а допомагати їм, робити усе можливе для їх успішної діяльності.

Принципово новою для української освіти є виборність директорів та фінансова автономія навчальних закладів. Система, за якою одна людина могла обіймати посаду керівника школи протягом понад 20-ти років, іде у минуле. Тепер кожен директор призначається за результатами конкурсу, а не за рішенням керівника управління освіти. Право голосу під час обрання директора буде і у батьків, і у представників громадських організацій, і у педагогічних колективів. Одна людина може бути директором однієї школи не більше двох термінів по 6 років. У випадку, якщо людина стає керівником уперше, то її перший термін триватиме 2 роки. Директор школи має право самостійно наймати педагогів і своїх заступників. Фінансова автономія шкіл – це не тільки можливість мати окремий рахунок і проводити тендери із закупівель усього необхідного. Це, перш за все, фінансова прозорість, яка включає «читабельність» та доступність для всіх охочих шкільного кошторису, в якому зрозуміло скільки коштів, з яких джерел і на які потреби прийшли та як і на що витратилися. І, найголовніше, як це витрачання коштів покращило навчання дітей у цій школі.

Для того, щоби допомогти школі справитися із новими для неї викликами, законодавцем вводиться у структуру управління школою піклувальна рада. Вона три прості, але важливі функції:

  1. формує стратегію розвитку школи у тісній співпраці із керівництвом навчального закладу;
  2. знаходить додаткове фінансування для реалізації цієї самої стратегії;
  3. контролює витрачання кошторису, діяльність керівництва школи та правильність реалізації стратегії.

До складу піклувальної ради мають входити:

  • батьки, діти яких вчяться у цій школі;
  • колишні учні цієї школі;
  • успішні люди, яким довіряє громада;
  • представники громадських організацій.

Піклувальна рада створюється за рішенням засновника. У м. Кропивницький засновником усіх шкіл є міська рада. Саме вона своїм рішенням може або створити, або уповноважити на цю дію управління освіти.

2018 рік – лише початок реформи. Вона розрахована на 12 років, тобто до 2030-го. Саме тоді і буде перший випуск першокласників, які цього першого вересня сіли за парти.

 

[1] Ментортво або менторинг – це процес взаємодії більш досвідченої людини з менш досвідченою, при якому відбувається процес передачі знань, навичок та вмінь.

[2] Фасилітація – це організація процесу колективного розв’язання проблем у групі.

0

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори