Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Неблагонадійна благодійність

Після новорічних свят шарилась Фейсбуком. Побачила запис Людмили Шукрути, голови ГО "Серце матері" про те, що маленькому хлопчикові Владіку Дяченко потрібна допомога. Малого знаю особисто, декілька разів їздила з дітками у різні поїздки - Владік постійно на усіх кадрах. Бо веселий, активний і завжди усміхнений. Останніми словами у фейсбушному записі було: "хтось кинув на картку мами Владіка 450 грн. Сім'я дуже радіє з того і вдячна".

Після цих слів згадалося, як їздила з одним "благодійником" до школи-інтернату ще перед Днем Святого Миколая. Хлопець старший від мене не більше ніж на 10 років, а то й менше, з усіма понтами домовився зі мною про зустріч біля школи і постійно мені повторював "Та ти не стісняйся мене!".

Він хвалився, що "благодєйнічає" не перший рік і хоче показати, що допомагати людям можна навіть не маючи мільйонів у кишені.Проте поспілкувашись з "меценатом"  дізналася, що на подарунки скидалися усім миром, навіть друзі з Росії гроші надсилали. Але інтерв'ю маю брати лише у нього...Якби не розпитала, то так би і сказав, що лише його гроші.

Та фіг з ним з тими грошима. Він прийшов у найменший спеціалізований клас, де вчаться першокласники із вадами зору.Подарунки не вирізнялися щедрістю: один тоненький зошит на 12 арк. або розмальовка, мандаринка, упаковочка з АТБ карамельок "Малібу", комплект найдешевших олівців і мандаринка або вафельна цукерка. Кажуть, дареному коню в зуби не дивляться. Скільки грошей зібрали на те і купили усілякого. Але найбільшим ударом для мене, людини, яка дійсно бачила дітей, які потребують допомоги (чого тільки вартувала поїздка до Знам'янської лікарні-інтернату, де перебувають "найважчі" діти), стала благодійність у класі, в якому... немає дітей-сиріт. Ще при врученні дарунків у класі знаходились батьки дітей... Але "благодєятєль" думав, що зробив велику справу!

Пізно ввечері того ж дня він вимагав у мене фотографії, аби скинути їх "Вконтакті" і похизуватися перед друзями. Пізніше тероризував повідомленнями коли я про нього напишу на "Гречці". Дві подальші зустрічі на вулиці супроводжувалися цими ж питаннями.

Гидко стає, коли людина намагається пропіаритися таким чином. Хоча з себе насправді нічого не представляє - вже при знайомстві відчуваєшь її гнилість та огиду до неї. Від цієї людини особисто мене аж вивертає. Коли ж насправді від допомоги інших залежить життя чудового  п'ятирічного хлопчика, понтовиті люди із зошитами й олівцями ховаються... Але все одно при зустрічі запитують: "А ти чого про мене не написала?"

P.S.: Ім'я цього "героя" не називаю з етичних причин. Хоча він заслуговує на цю антирекламу, хоч це лише моя суб'єктивна думка...

Р.P.S.: У Владіка Дяченка до всіх його болячок (в нього Гемофілія) додався ще й Гепатит В. На жаль родина витратила великі кошти на основне лікування, та не має можливості на далі боротися за життя дитини. Родина у відчаї !!! тел. мами Марини-099-042-52-79.

 

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори