Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

"Онкологія" суспільства або страх волевиявлення

Сьогодні невпинно поширюються ідеї знецінення суспільної думки, але цим навпаки ще й породжується «нова» ідеологічна спрямованість серед народу. Не кожен може вистояти на Своєму шляху. Деякі лише починають і одразу ж здаються, бо не сила їм жити відверто. Все це, як показник, відіграє дуже важливу роль в оточенні.
 Але є і інші шляхи. Що ж вони передбачають?
Безумовно правда, єднання, визнання думки кожного, справедливість та відвертість. Ця п`ятірка і є гарантом «чистого» майбутнього.
Врешті-решт, не щодня бачиш тих, хто дійсно вболіває за майбутнє країни. Постає дивне питання : а якби всі вболівали? Ціни не було б її сучасникам!
Та наразі в той час, коли треба щось робити, діяти, до чогось йти – ми ховаємося за спинами інших, мовляв, якось буде. І це не правильна позиція, яка навіть слів не варта, не те щоб загального обговорення. Це наша ганьба, якої не змити нічим.
Панує думка, що людям важко відмовитися від розмежування на «правильне» та «неправильне», але в той же час здається, що тягне всіх до «неправильного» все більше і більше. Це той випадок, коли говорити «і смішно, і грішно»; той випадок, коли говорити ще можна довго про нерішучість, нерозторопність, байдужість, а не хочеться, бо ти теж якимось чином приналежний до цього невігластва.
Бачимо безліч показників до дій (в тому числі події останніх днів, місяців), а все одно сидимо на місці, терпимо, доки нас гноблять, дискримінують, вирішують нашу долю, долю нашого суспільства, без нас.

Здебільшого зараз найбільше у своєму «горі» покладаємося на активну громадськість, яка мабуть, єдина становить скелет нашої державності. Скажімо, лише преса в даний період часу висвітлює всі політичні та суспільні проблеми і більше того, дає приклади можливого їх вирішення.

Сприймаючи все це, читаючи, невже не виникає питань, невже не хочеться заговорити «в голос»?!  
Якщо ні, то це хвороба. До того ж, «хвороба» на останній стадії свого розвитку – якась онкологія суспільної думки, коли людей не цікавить Власне питання. Адже, що то таке суспільство? Організована сукупність людей, об'єднаних якимись притаманними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку, також соціальна самодостатня система, грунтована на зносинах людей в процесі реалізації особистих потреб (визначеня).
То що ж? Був розвиток, а прийшла деградація? Інакше, ніж деградування це не назвеш. Оті проросійські настрої, жодного заперечення на русифікацію, жодного позитивного відзову про Наше, українське.  В такому разі, про які саме  потреби йдеться?
В тому й справа, що нікого не цікавлять суспільні проблеми, людей по одинці цікавить лише те, як ці заворушення вплинуть на їхнє особисте життя, роботу, справи і т.д.

Чудово жити, не вглядаючись в обставини, але нерозумно жити гірше, знаючи, що можеш зробити краще. Демократія, панове, демократія!
Треба боротися за Своє, хай воно поки що і недоступне! Проте двері, в які стукають багаторазово, неодмінно відчиняться!

0
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори