Земля Мамаїв

Нариси та оповідання

Поважне панство нашого двору

Posted Автор: Створено: в Суспільство
  Здорове харчування.
 
  З того часу, як на зміну товарознавцю прийшов маркетолог, на упаковках стали писати дрібніше. Так дрібніше, що навіть людині з нормальним зором не змога  читати. Отож бідкаються покупці біля прилавку в супермаркеті з проханням один до одного, а чи не може він розгледіти опис товару. Непорядок
   З тим непорядком бореться Тамара Іванівна, пенсіонерка, колишня шкільна вчителька хімії та біології.  Бореться на комерційній основі. Її бізнес іде в розріз з планами продаж  місцевого супермаркету.  На  мобільному столику, біля новітнього продмагу, основний товар - збільшувальні скельця. Що дрібніше маркетологи пишуть на упаковці, то більший у неї виторг.
    Але не все так безхмарно в її бізнесі. Коли б тільки вона ті лінзи продавала, а то ж і про харчові добавки розповість  і про консерванти пояснить своїм клієнтам. Кому ж  в супермаркеті  таке сподобається?  Її лікбез – в розріз з рекламною політикою. Час від часу забороняють Тамарі Іванівні торгово-просвітницьку діяльність біля крамниці. Та світ не без добрих людей. У неї є учень. Вічний двоєчник, дільничний інспектор, котрий вчительку скривдити не дасть.
   Отак і борються за здорове харчування в нашому мікрорайоні вчителька-пенсіонерка Тамара Іванівна і її учень двієчник- дільничий Олег Андрійович.
 
Тотальний контроль.
 
   Років зо три, як над сантехніком нашого ЖЄКу Олександром  Сергійовичем зійшлись планети і він не вживає. Придбав мотоцикла з люлькою, інструменти і взявся за розум. А коли по-чесному, то ті планети над ним, очевидно, звела його дружина Світлана Іванівна, а, звівши, взялась  за його розум.
   З того часу  вони вдвох на мотоциклеті рухаються між під’іздами будинків на виклики. Олександр Сергійович - за кермом, Світлана Іванівна в нього за спиною, а в  переобладнаній люльці необхідний інструмент. Така собі сімейна бригада швидкого реагування по сентехнічних проблемах.
   Світлана Іванівна прийняла мудре рішення: навіщо кошти віддавати лікарям, коли все можна самій взятии під контроль? Останній рік Олександр Сергійович навіть не домовляється і про ціни на послуги. Це парафія його дружини.  Він працює, вона веде фінансову частину. Яка там горілка! На моє запитання: «Сергійовичу, що коштує?..» Сергійович, не повертаючись до мене, махнув рукою, вказавши на дружину.
   Я дивився в вікно на мотоциклет, в котрім їхало подружжя… 
 
Рятівниця
 
     Маленька будочка під кленом. В ній вогник затемна і схилена 
над черевиками дівчина.
Біля віконця з порваним сандалем у руках шановний пан.
-       Тьоть Віта , а так щоб мама не побачила зашити можна?
-       Футбол?
-       Я два гола забив.
-       От горе ти…давай, бо мама дома черевиком відлупцює.
       Маленька будочка під кленом. В ній вогник затемна. А біля неї, в одному черевику, стоїть шановний пан, чекаючи на другий.
       
 
Двірник
 
    Проста трудова людина влаштована так, що весь час шукає стабільності у нестабільному світі. Не розуміючи, що люди, не подібні їй, живуть за рахунок нестабільності  і сорому від того не мають.
     Ото ж наспотикавшись по життю, заглибився у себе і роботу Іван Сергійович. Покинув  завод, влаштувався двірником. Сміття, сніг, листя,… то не найгірше в цім житті.  В якому б стані він не був, роботу виконує щоденно на відмінно. Завжди заметено і прибрано. Любить працю і з повагою слухає людей. Одні з ним говорять на рівних, а інші повчають. І, як правило, у повчаючих розуму не більше ніж у нього, хоч і освіта краща.
 
 
 Громадянин Петро
 
     На вихідні з приміського села приїздять в наші двори дідусь з онуком. Мова про внука. Йому дванадцять років і величати його Петро. Батько і мама на заробітках. Живе з дідусем і бабусею. У їх селі закрили школу цього року, ходить в сусіднє. Тримають великий город, дві корови і інше господарство. На його руках великий кусок праці по господарству.  Приторговують з дідом виробленим у господарстві: овочі. фрукти, молоко у  них завжди якісні і не несуть загрози для життя. Де ще купляти мамам для діток молоко, як не в Петра і таких трударів,  як вони з дідом?
    Заробляють цього місяця  кошти, щоб отримати кадастровий номер на ділянку, котрою вже володіє їхнє третє покоління. Петро поважає владу, він чемно вітається з дільничним  і правильно дає здачу податківцям, він знає ціну життю.  Дідусь Петра сплачує усі платежі вчасно і наперед. Вони патріоти, мають державний прапорець в автівці і на задньому склі назва їхнього села....
    Дивлячись на Петра, виника єдине запитання: чи достойна наша влада такого громадянина країни?
0

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори