Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Припиніть грабувати пацієнтів!

Я чесно хотіла після приїзду додому з онкодиспансеру написати про те, як важливо дбати про своє здоров'я і, маючи якісь передракові патології, обов'язково проходити обстеження й видаляти їх. Я хотіла написати про професійних лікарів, про життєві історії жінок-пацієнток. Не можу! Бо потрапивши сама до одного з відділень онкодиспансеру як пацієнтка, а не як журналіст, починаєш розуміти і бачити більше.

Я потрапила на ліжко онкодиспансера випадково - просто зробила зайве УЗД. Йшла до іншого лікаря з однією проблемою і, як завжди це буває, вийшла від нього вже з кількома хворобами. Наступним пунктом призначення став для мене кабінет мамолога. Мені пощастило обійти довжелезні черги до нього (думаю ні для кого не секрет які черги в онкодиспансері вже з самого ранку), потрапила на огляд і почула діагноз, який потребував оперативного втручання.

Вже через два дні із великим бажанням поскоріше видалити те, що в мене знайшли, я знову прийшла під кабінет лікаря, де мала отримати направлення на госпіталізацію.Після чергової короткої розмови зі спеціалістом, від медсестри на руки отримала два направлення: одне до Приватбанку, де мала оплатити 300 гривень благодійного внеску (між тим медсестра мені одразу заявила, щоь чек я обов'язково зберігала), інше - на забір крові.

Для того, щоб здати кров і перевіритись на усілякі ВІЛ/СНІД, гепатити, сифіліси і ще щось там, віддала в аптеці майже 300 гривень тільки на лабораторний набір.  Щоб в мене просто взяли кров й перевірили її на оте все вище перераховане! Залишається незрозумілим, чому кожен другий чи третій пацієнт мусить купувати ті дороговарітсні набори, у той час як подібні тести роблять на вулицях і безкоштовно. І того, досі не потрапивши на сам стаціонар я витратила майже 600 гривень! Бог з ним, заспокоюю себе. Зате буду впевнена, що не хвора на гепатити, усілякі віруси і ще багато чого страшного.

Йду на 4 поверх, де знаходиться клініко-діагностична лабораторія. Їй виділений цілий поверх, але кров беруть лише в одному кабінеті! Один кабінет забору крові на весь онкодиспансер, у якому ледве не кожного другого перевіряють на наявність вищеназваних вірусів і хвороб. Щоправда медсестричка мені пояснила, що то такі черги лише в понеділок і вівторок, решта ж днів не настільки напружені. До речі, кабінет забору крові працює лише до 11 години. Хто не встиг, має йти наступного дня. Вже будучи в стаціонарі ходила туди знову. Виявляється кров беруть там лише на загальні аналізи, на цукор, згортання крові і подібне хворих перевіряють в інших кабінетах.

У приймальному відділенні людей не менше, ніж до кабінету забору крові. Тут черга рухається повільніше, адже в кабінеті людей реєструють, зважують, змушують переодягатись і залишати речі. Тут вас попросять залишити 5-10 гривень на медичну документацію. Від чого залежить ця сума я не зрозуміла. У черзі говорили, що за картки доводилось і 50 гривень платити. Я ж залишила лише 10, не отримавши ні квитанцій, ні чеків.

Мене поклали у мамологічне відділення. Там мені пояснили, що ті 300 гривень підуть на якісь там реактиви і попросили показати чек, що є доказом того, що я дійсно сплатила той благодійний (!) внесок. А ще, щоправда скромно, з вибаченнями, що доводиться клянчити, і під підпис, попросили внести благодійний внесок на розвиток відділення, бо ж все те, що я бачу, те робиться лише за кошти пацієнтів.

У палаті дійсно тепло й зручно. Є розетки, від яких можна зарядити телефон (щоправда із 4 в моїй палаті працювала лише одна), дають (якщо немає) постільну білизну. За лікарями бігати не доводиться, за потреби пацієнтів кличуть. Щоправда медсестри не дуже приємні (не всі!), але то за всіх часів так було, і годують не дуже.

При госпіталізації медсестри на посту мені пред'явили перший список. У ньому шприци, перчатки,  ємкості для аналізів, спирт, скарификатор, станок для гоління (навіть якщо не потрібен, то повинен бути!), бинти, вата і ще щось подібне. Як-то кажуть, для господарства у відділенні. Не факт, що то все використають, або хоча б відкриють за моєї присутності у відділенні.

Згодом мені дали іще один список. То вже для операційної. Усього 40 позицій. Я не знаю навіщо там тільки для мене 20 пар перчаток, 15 різних шприців, 3 банки спирту, кілька пелюшок, ціла упаковка лідокаіну, 2 банки перекис водню, ціла літрова пляшка рідини, якою миють операційну, 5 упаковок бинтів, 10 м марлі, упаковка пакетів для сміття, одноразових рушників, але абсолютно все по списку перевіряє старша медсестра. За усе це при нинішньому курсі долара я заплатила майже 1800 гривень й ледве донесла увесь той багаж до 5 поверху.

Цікаво, що після операції на руки мені віддали лише 3 метрову бабінку пластиру, яким приклеюватимуть бинта при перев'язці. Під час самої операції для мене використали лише 1 шприц для знеболювання, якісь там ліки, скальпель, 1 пелюшку, спирт (повірю в те, що на мене вилили цілу банку, але ж не 3?!), бинти і марлю, але явно не в тих об'ємах. Решта, мабуть, пішла в закрома Вітчизни. І дуже хочеться вірити, що все це повернеться не до аптек для повторної реалізації, а в запаси бригад швидкої медичної допомоги чи на підтримку важкохворих.

А тепер питання, до якого я підходила здалеку. Якби мені понавиписували усього стільки, скільки необхідно лише для мене, якою була б сума? І чи йшли б до медзакладів міста люди з думками про те чи вистачить їм грошей на лікування? І навіщо обов'язкові виплати називати благодійними внесками? А між тим довжелезні списки давали не усім. Чомусь із важкими пакетами я бачила лише молодих дівчат і жінок допенсійного віку.

І того, лише за один день я витратила 2, 5 тисячі гривень, аби нормально пережити невеличке (!) оперативне втручання.  Де узяти такі гроші тим, хто має мінімальну заробітну плату? А, до речі, та проблема, яка була в мене, часто зустрічається серед жінок молодого віку.

А ще дивлячись на чек і стримуючи сльози я мимоволі згадала слова Андрія Гардашнікова, який на одному з останніх круглих столів, присвячених профілактиці ракових захворювань, сказав, що лікування ранніх стадій раку може сягнути лише сотні гривень. Ймовірно, він тоді не взяв до уваги добровільні внески й обов'язкові списки.

А ще скажу одну річ. Я бачила злих жінок без грудей і страшними швами на тому місці,  бачила переляканих жінок перед операційною, які роками вирощували "гульки" у грудях.  Це страшно розуміти, коли вороття вже немає, що варто було б прийти раніше. В онкодиспансері вас не готуватимуть морально до скальпеля, витрачання грошей, болю і подібного. Принаймні цього не роблять в мамологічному відділенні. Вас просто спитають чи хочете ви, щоб вас госпіталізували, і в один прекрасний момент покличуть з палати в операційну. І туди, і назад, ви йтимете на власних ногах і з чітким усвідомленням того, що вам щось відрізають.

Огляд свого тіла під час щоденних процедур у ванній та хоча б разовий похід до лікаря дійсно обійдуться меншими стресами й витратами.

Будьте здорові! Лікування у будь-якому випадку змусить зробити ваші кишені порожніми. І станеться це дуже швидко.

0

Коментарі  

 
0 # z10 11.03.2015, 16:49
После родов в перинатальном центре, я не верю, что медицина совсем не финансируется. Как ни странно, но там мы потратили меньше всего и встретили наиболее квалифицированн ый и достойный в человеческом плане персонал... Детская областная больница - вопрос лечения шизофрении; даже со своих коллег не стесняются
Цитата
 
 
-2 # Людмила Євд./ 27.02.2015, 16:56
Наблюдаюсь у мамолога в онкодиспансері, всі лікарі привітні, дають відповіді на питання, уважні. Щодо благодійних внесків і придбання мила, то коли Ви знаходитися на стаціонарному лікуванні у відділенні, Вам хочеться щоб було придбанно в туалеті і Вашій палаті, а фінансування з бержавного бюджету дуже врізано, або взагалі не передбачено. В 2010р. зробили операцію, все добре, я вдячна лікарям і вдячна що в Кіровораді є хороші фахівці.
Цитата
 
 
-1 # Наталія Наталія 27.02.2015, 14:04
Мене двічі оперували: у 2009 році та у лютому 2015 року. Я не помітила "бізнес-підходу " до лікування. Більше того, я приємно вражена фаховістю медиків мамологічного відділення! Перш ніж погодитись на операцію, я консультувалась із відповідними фахівцями в Києві. Спеціалісти київського онкодиспансеру повністю підтвердили доречність всіх призначень та рекомендацій лікаря кіровоградськог о онкодиспансеру! Перебуваючи в стаціонарі та поліклініці кіровоградськог о онкодиспансеру я помітила дбайливе ставлення медперсоналу до пацієнтів. Мені не зрозумілі Ваші злість та зневага. Я та мої близькі вдячні медикам за їх фаховість та старанність.
Цитата
 
 
+13 # Юрій 27.02.2015, 19:02
А де ви побачили злість та зневагу? Ідеться про необхідність припинення поборів (медикамени, "благодійні внески", "подяка лікарям"). Якщо медичні послуги у нас безкоштовні для пацієнтів - то так і має бути. Якщо платні, то в цьому випадку держава має узаконити це й негайно впроваджувати страхову медицину.
Цитата
 
 
+2 # z10 11.03.2015, 16:52
А я з0наю историю, когда человека лечили химиотерапией и давали 3-5 месяцев жизни... Когда пошел восьмой месяц, в голове начали появляться подозрения... Киевляне таки сильно возмущались, зачем было облучать здорового человека... А человек этот все отдал за терапию эту...
Цитата
 
 
-4 # Наталія Наталія 27.02.2015, 13:42
Я не можу збагнути, звідки у Вас стільки злості та зневаги. Мене двічі оперували: у 2009 році та на початку лютого цьго року. Я надзвичайно вдячна медикам відділення мамології за кваліфіковану допомогу, щиросердне ставлення. Крім, того, перебуваючи у відділенні (а потім і відвідуючи поліклініку), я на власні очі бачила, як дбайливо ставляться до всіх, без вийнятку, пацієнток! Не варто поливати брудом фахових спеціалістів. Ніякого "бізнеспідходу" до лікування пацієнтів я не помітила! Бережіть себе, будьте здоровими:)
Цитата
 
 
+6 # Nata 26.02.2015, 19:58
Цитую Світлана Дубина:
Ви можете щось зі свого досвіду розповісти? Щось подібне було за останній час? Зараз колекціоную випадки)

Я рік назад оперувалась в онковідділенні, така ж сама ситуація, як і у вас, Світлано. 300 грн благодійних внесків, а у палаті, навіть, рідкого мила не могли поставити, яки й я сама купила по списку. Також, у списку було 2 скальпеля, я не лікар, і просто цікаво, це 2 лікаря мене одночасно 2-ма скальпелями різали,чи як? Катетор жіночий- 3 шт., але використали тільки один, перчатки стерильні хірургічні -25 шт., і перед цим +3 пари+3 пари- всього 31 шт. тільки стерильних і + декілька нестерильних!!! ситець - 10 м + марля медична 35 м !!! І так далі...
Цитата
 
 
+13 # Инна 25.02.2015, 21:24
Это все правда, в больницах всегда дают списки ненужных средств и просят деньги как благотворительн ые вносы. Туда лучше вообще не попадать, врачи сильно наживаются на чужом горе. А купленные лекарства зачастую просто здают в аптеку.
Цитата
 
 
+7 # Світлана Дубина 26.02.2015, 13:28
Ви можете щось зі свого досвіду розповісти? Щось подібне було за останній час? Зараз колекціоную випадки)
Цитата
 
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори