Земля Мамаїв

Нариси та оповідання

Варта

Posted Автор: Створено: в Гумор
  Кінець 1980-х. Межа весни і літа. За місяць офіцерські збори. За ними кінець служби і цивільне життя. Що в нім і як в нім? З такими думками помічник начальника варти ( тобто я) підходив міняти один з постів на полігоні . За  спиною йшли вартові змін. Оклики вартового, мої відповіді. Все як завжди.  В спокійний хід служби і філософські роздуми про життя увірвася гучний дзвінок телефонного апарата на посту. Взяв слухавку. В ній лунав чіткий командний голос начальника варти.   
       
- Сержант! Прискорся до посту на КПП. Там літня жінка хоче пройти на територію полігону. Вартовий її стримує, але вона дуже активна. Ти знаєш, що на полігоні є гості. Розберись в ситуації.
      - Буде виконано. 
   Так, гості. Комбриг вже другий день з командирами двох сусідніх полків  париться в бані по повній програмі.  Добра баня, нова, два місяці як збудували. З того часу здається, що вона не зупинялась в наданні послуг вищим офіцерам бригади і гостям. То було тихе життя тут, а тепер тільки й дивись. В таких роздумах прискорював крок. Вже не розглядав небо і узлісся. Поглядав на водойму, де була баня, та на КПП, котре з'явилось в полі зору. Що за тітка ? Що їй треба? Там ще солдат цікавий на зміні, півроку як служить. 
   До КПП залишалась якась сотня метрів. Жіночка, побачивши нас, очевидно зрозуміла, що таку кількість військових вона не переможе і зробила спробу активізації. Вартовий, виконавши усі вимоги статуту з попереджень, зробив постріл в повітря.  Вже зоставалось якихось двадцять метрів, як звучала команда : " Руки за голову, ноги на ширину плечей!"
   На обличчі вартового було написано, що він їде у відпустку за цей подвиг. Обличчя жіночки я не бачив, так як вона лежала ним вниз до підлоги, а іншою конфігурацією свого тіла вверх. Розумів, що це точно не загроза від імперіалістів і думав- як це все уладнати. Десь з гори летів УАЗик начальника варти. Молодий лейтенант,  в нього це був всього друга чи третя варта після училища.  Я ж намагався умовити  піднятися кремезну жінку, вона мені чомусь не довіряла і лежала- руки за головою, ноги на ширині плечей.
...звук гальмів УАЗика. Притримуючи фуражку, вискочив з автівки лейтенант, він ледь зупинився біля нас.
       - Хто ця особа, вияснили? Мету проникнення на полігон вияснили? ...
       - Ще ні.
   Він так швидко, гучно і емоційно говорив, що жінка підняла голову і глянула на нього. Їх погляди зустрілись і він зблід... В той момент картина на КПП виглядала так - вартовому це все не мішало думати про відпустку в Липецьк, я і років шестидесяти порушниця дивились одне на одного в роздумах що робити, троє вартових, котрі прийшли зі мною, підтримували лейтенанта і намагались привести його до тями. Десь недалеко другу добу  парився в бані комбриг з двома командирами сусідніх полків.  
   Перше, що сказав прийшовши до тями лейтенант - це теща комбрига. Йому знову стало зле і вартові підхопили його під лікті...
   За півгодини прибув новий начальник варти. Молодого лейтенанта забрав лікар  в санітарну частину.
   По обіді наступного дня, командир роти сказав мені, що викликає комбриг. Описувати свої емоції і думки в очікуванні декількох годин до зустрічі з комбригом я не буду. Напишу про саму зустріч з ним.  Зробивши крок через поріг кабінету дуже несміливим голосом промовив:
         - Сержат Фоменко. За Вашим наказом прибув. 
        - Заходь. Сідай там на стілець,  -  показав пальцем де, не відриваючи очей від паперу що читав.
   Ще з хвилину він читав, потім відклав папір. Глянув на мене. Піднявся, підійшов і сів поруч. Секунд двадцять мовчав. Я боявся, щоб він не почув як стукає моє серце в цій тиші. Далі спокійно почав бесіду.
        - Лейтенант в санітарній частині?
         -Так.
         -Ти бачив як все відбувалось?
         -Так, на очах.
        - Солдат правильно вів себе? Ротний говорить, що в нього в голові інколи блукають таргани .
        - Все правильно. Активної сили не застосовував. Тільки перешкоджав. Застосував зброю, коли не зміг вже нічого зробити. Команди усі правильно подав. Далі я повільно і злякано продовжив опис події. Гро-ма-дянка лягла на зем-лю , руки поклала за голо-ву в но-ги на шири-ну пле-чей.
        - Про що мріє солдат?
        - Він службу тягне, хоче в партію вступити. Говорить, що з нею по життю легше йти.
        -Таргани в голові? - на обличчі  комбрига з'явилась посмішка.
   Комбриг на секунд десять замовчав. А в мене пішов холод в очікуванні покарання за тещу.
       -Так говориш, руки за голову поклала, а ноги на ширину плечей? 
       -Так.
       - А скільки лежала?
       - Хвилин до десяти.
       - Руки за голову поклала, а ноги на ширину плечей.
   Комбриг повернувся, щоб глянути мені в обличчя.  Права рука його піднялась у мене над головою і всією шириною долоні почала опускатися  на спину. Після того, як дружньо відчув долоню і його пальці на спині, він мовив:
    - Синок! Мені таке не вдалось зробити за все своє життя. Ноги на ширині плечей, руки за головою.  І це моя теща. ... 
   Далі він мав невеликий монолог, а можливо діалог із своїм життям про свою тещу. Після закінчив бесіду зі мною.
     - За тещу перед строєм я відпустку не можу дати. Анекдоти ходитимуть і за межами округу. Ротний організує тобі днів п'ять відпустки. Солдату зробимо декілька звільнень у місто  і віддамо замполіту, нехай подивиться, який з нього комуніст може вийти. Можеш йти.
     - Є.
   Коли я покидав кабінет, то за спиною чув ще фразу комбрига- Треба ж . Руки за голово ....
0
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори