varto3

Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Василь Шкляр. «Ключ», «Чорний Ворон»: жанрові особливості романів. Частина 3. Жанротвірні чинники

Posted Автор: Створено: в Культура

Незалежно від свого призначення, функціонування та ролі, кожен елемент, кожна структура, кожен процес має свої чинники. Наприклад, літературний твір, як система, має такі основні системотвірні чинники: художня ідея, творча мета, художній результат, які організовують художній твір у систему.

Загалом чинник – це „умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис” [3]. Тобто, розглядаючи чинники жанротвірні, ми будемо зосереджувати свою увагу на тій рушійній силі, яка створює жанр.

Стосовно жанротвірних чинників Василь Петрович Марко зазначає, що жанр є синтетичною формою, у якій акумулюється дія багатьох неоднорідних за функціональною роллю чинників і завершується пошук моделі світу, найбільш адекватної задумові письменника. Жанротвірні чинники по-різному взаємодіють зі структурою твору.  Їх можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні чинники. Зовнішні чинники перебувають поза межами структури твору, але активно впливають на його жанрово-стильові особливості [2, с. 42-43].

До зовнішніх жанротвірних чинників відносимо:

1) художній напрям;

2) життєвий матеріал, художньо освоєний письменником;

3) ступінь документальності твору;

4) літературні традиції  і новаторство;

5) види пафосу.

До внутрішніх жанротвірних чинників, які безпосередньо впливають на жанрові особливості твору, відносимо:

  1. вибір героїв, їх система;
  2. відповідний вид композиції та сюжету;
  3. форми викладу тексту;
  4. власне сюжетні засоби (мікроструктура твору) [2, с. 43].

Якщо говорити про жанротвірні чинники з погляду змісту та форми, то зовнішні чинники виявляються у складниках змісту, а внутрішні – у складниках форми.

До поняття змісту входить: 1) Тема: життєвий матеріал; проблеми поставлені в творі на основі відображеного життєвого матеріалу; 2) Ідея твору, яку можна охарактеризувати: за щаблями втілення (ідейний задум, естетична оцінка та авторське ставлення до зображеного, висновок читача); за параметрами проблематики (моральна, загальнолюдська, соціальна, філософська тощо); за формою втілення (художньо втілена, заявлена прямо). До складників форми відносять: 1) Композиційну форму (сюжет, поза сюжетні елементи, групування персонажів, наявність або відсутність оповідача та його роль у структурі твору); 2) Сюжетна форма: елементи сюжету (пролог, експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, ретардація, розв’язка,  епілог); співвідношення сюжету і фабули; 3) Образна форма (образи персонажів та обставин: реалістичні, міфологічні, казкові, романтичні, сатиричні, образ-тип, образ-картина, образ-характер);
4) Викладова форма: за історико-літературним аспектом (оповідь, авторська розповідь, внутрішнє мовлення); за способом організації мовлення (віршове, прозове, ритмічна проза, монологічне, діалогічне тощо); 5) Родово-жанрова форма: основи поділу на роди і жанри; види лірики; жанри епосу; жанри драми; 6) Власне словесна форма: тропи, синтаксичні фігури, звукова організація мови [1, с.  6-9].

Структурні та функціональні особливості зазначених елементів і становлять систему жанротвірних чинників. Саме їх вплив на текст, взаємодія між собою, ступінь вираженості, домінування одних чинників над іншими, особливість структури кожного з них і визначають жанрову неповторність художнього твору. Тому дослідження жанрової особливості будь-якого твору передбачає правильний та точний аналіз окремих компонентів твору: композиції, сюжету, викладу тексту, героїв, культурного контексту тощо. Визначення одного чи кількох домінантних чинників, характеристика кожного із них – це саме те, що може продемонструвати особливість жанру романів Василя Шкляра «Ключ» та «Чорний Ворон», показати неповторність авторського стилю.

 

Використані джерела:

 

  1. Марко В. П. Основи аналізу літературного твору. Навчально-методичний посібник для студентів і вчителів / Марко Василь Петрович. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – 32 с. 
  2. Марко В. П. Стежки до таїни слова: Літературознавчі й методичні студії. Навчальний посібник. Для студентів філологічних спеціальностей / Марко
  3. Словник української мови. Академічний тлумачний словник. Чинник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sum.in.ua/s/chynnyk
Коментарі вимкнені автором.
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори