Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Поль Іщук. Поезія

Posted Автор: Створено: в Культура

ПОТОМЛЕНІ ДЕРЕВА

 

Потомлені

похилі дерева

намагаються лягти

на випечену сонцем вчорашнім землю

і спочити

або заглянути у тріщини до свого

врослого коріння

і як діти

запитати поради

бо немає сил хитатися і розтанути

від зради і заради

танго під серпневими шквалами

передчуттям

середньовічних

багать

здається захлинувшись шалами

нещодавно відпалими жалами

і жалями

їх не здолать

просто сповити і дати спочити

просто дати поради

як не згоріти

як зігріти

те що мають

тільки дерева

і

тільки діти

тобто серце-

вину

тобто пупо-

вину

душу не винну

не вмочену в сі-

рість

то

б

то

серце

то

б

то

щи-

рість

 

ПОДАРУНОК НА РІЗДВО

 

стогне люто

спогад люто-

го.

го-

довані чаєм

від-

го-

довані

від-

чаєм

 

знаю точно

іде сніг

поштою

менше коштує

звалений з ніг

 

на смерть вражений

кулею вражою

 

категорії «сну – дрімоти»

гидоти вистачить доти

доки навпроти

білітимуть  ноти

 

і тільки місяць

подарований на

різ-

дво,

дво-

м

на-

м

плямитиме.

я

тобі –

так.

ти

ме-

ні –

ні.

ні так,

ні в дрімоті,

ні в сні.                        

ні, так ні.

 

 

ОСАННА САМОГУБЦЮ

 

сьогодні літак роковини третього серпня

океан суходіл обнімає інші слова

а здавлось звуки ті самі

синоптики з поглядами ненормальних

хмару схожу на песика

змушують мітити територію

закрючкована лексика

розвиває історію

хвороби і боротьби

коротко і вражає

літаки збираються в зграї

інші люди клімат  і зачіски

пари

випари

вибори

і парі

інші квіткарі

безпеки паски

лякаюся кожного удару

пересадженої з горщика в горщик

квітки у формі

серця

стане краще

ствердне підлога

тиск не впаде до нуля

це не дурня

просто дивись у три ока

ен кілометрів над землею

ен градусів за бортом

сіль розсипана чи ноти

в соль-мажорі

тут ти не побачиш як ківш великої

самки ведмедя зачерпує зорі

тут не побачиш

як в тобі гупає кулаком серце

святого самогубця

ти живеш

ти живеш

радій

випльовуй у небо повітря

кради очима світло вітрин

кидай як обгортки тінь

він помер

заглушив у грудях тамбурин

він помер

ти живеш

амінь

Tagged in: поезія
Коментарі вимкнені автором.
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори