Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Останні записи

Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Таке трактування даного терміна дає нам Закон України «Про доступу до публічної інформації». Для розуміння суті питання додамо, що, згідно з нормами цього ж Закону, не може бути обмеженим доступ до інформації щодо розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

...

За два останні місяці ми стали свідками вже двох емоційних обговорень законопроектів, якими пропонується змінити український календар державних свят. Перший був поданий у грудні 2016 року, і передбачав встановлення вихідного на 25 грудня – як Різдва Христового. При цьому 7 січня пропонувалось також залишити вихідним днем. Другий законопроект з’явився нещодавно, і передбачав масштабнішу ревізію свят – скасувати вихідні на 8 березня, 1, 2, 9 травня, додати вихідні на інші дні…

Чи варто змінювати календар нинішніх святкувань в Україні? Чи доцільно прийняти запропоновані зміни? Тут потрібно проаналізувати кожну пропозицію окремо. Хоч у першому випадку йдеться лише про один додатковий день – Різдво, але, на моє глибоке переконання, запропонована зміна щодо відзначення Різдва значно суттєвіша, тому відкладемо її на десерт. Розпочнімо аналіз із найближчої дати.

...

Згідно норм Закону України “Про доступ до публічної інформації”, кожен громадянин України може звернутися до представника владних повноважень із запитом і отримати необхідну йому інформацію протягом 5 робочих днів. Існують звичайно певні виключення, однак даним правом за останні декілька років достатньо активно користувались не лише журналісти, але й громадські активіста та просто небайдужі жителі області, що інколи просто засипають ради та адміністрації своїми запитами. Нажаль на сторінках у соцмережі Facebook та місцевих ЗМІ нерідко можна прочитати інформацію про ту чи іншу районну раду Кіровоградщини яка, незважаючи на вимоги Закону, проігнорувала звернення чи невмотивовано затримала надання відповіді. Підтвердити чи спростувати інформацію щодо невтішних тенденцій я вирішив шляхом проведення невеличкого моніторингу та направлення на адреси рад тестових листів з різних електронних пошт. В тексті листа містились прохання про надання різноманітної інформації, що не потребувала додаткової обробки чи аналізу – достатньо було лише скопіювати її з офіційного сайту тієї чи іншої ради. І от які результати ми маємо після двох тижнів, або ж 10 робочих днів очікування.

 

...

Незвичне застосування інструменту електронної петиції обрала ГО «Асоціація Політичних Наук». Активісти вирішили використати його для боротьби із корупційними схемами міської ради, написавши петицію «Про перерозподіл бюджетних коштів». Менш ніж за місяць петиція набрала необхідну кількість (а саме – 452) підписів на сайті АПН і була розглянута комісією міськради з питань бюджету.

Вимоги активістів прибрати з бюджету корупційні статті обурили деяких депутатів, і ті стали вимагати суттєво обмежити право громадських організацій збирати підписи під петиціями на власних сайтах, аргументуючи непрозорістю процесу збору підписів. Зокрема, голова бюджетної комісії Ігор Волков навіть запропонував внести зміни в Порядок розгляду електронних петицій.

...

Як виглядатиме Україна-2030?

Posted Автор: Створено: в Дискусії
«Світ змінився. Я бачу це у воді, я бачу це в землі, дух перемін витає в повітрі...»
(Гендальф. Х.ф. «Володар перснів»)

Школа Хогвартс, яка відкрилась у бібліотеці-філії №19 привітала перших випускників, юних магів та чарівників. Вони пройшли зимове експрес-навчання, успішно здали численні іспити та жахливо академічну блискучу атестацію.

...

Положення про конкурс

...

В Україні практично завершено процес декомунізації топоніміки. Проте чимало питань залишаються відкритими. Особливо гостро проблема нових назв стоїть в перейменованому місті Кропивницький
Станом на 1 вересня 2016 року в Україні було перейменовано 917 населених пунктів, 20 районів і 27 районів у містах. На тимчасово окупованій території постанова про перейменування 70 населених пунктів і 5 районів поки не набула чинності.
Проте чимало питань залишаються відкритими. Коли буде остаточно перейменовано юридичні особи, в назвах яких присутні символи комуністичної ідеології? Коли будуть замінені всі таблички та вказівники? Коли будуть прибрані пам’ятники, меморіальні дошки, ліпнина на будівлях та інші речі, які також підпадають під декомунізацію?
І, не останнє, – яка відповідальність чекає на тих, хто саботує цей процес?
Щодо відповідальності питання найцікавіше, адже, не зважаючи на наявність відповідних статей у Кримінальному кодексі, на практиці вони не працюють. Правоохоронні органи уникають порушення кримінальних справ проти осіб, які свідомо чи несвідомо займаються пропагандою тоталітаризму.
Чи не найгостріші дебати навколо перейменування відбувались в місті Кропивницький (колишній Кіровоград).
Тут дискусія суттєво відрізнялась від інших населених пунктів, чия назва була декомунізована, адже місцева громадськість розділилася не на два табори, а на три: тих, хто проти перейменування, тих, хто за перейменування на нову українську назву, і тих, хто за повернення назви часів Російської імперії.
Ця боротьба триває з часів проголошення незалежності України, і відображається також у назвах вулиць, провулків, проїздів, тупиків, парків, площ міста.
Історія питання


Перша спроба перейменування сучасного Кропивницького відбулась 25 червня 1992 року. На спільному засіданні міської та двох районних рад було розглянуто звернення ініціативної групи щодо повернення російської імперської назви Єлисаветград.
Тоді депутати не змогли ухвалити жодного рішення, проте серед них виокремилися три умовні фракції: «патріотів», які виступали за перейменування міста на нову українську назву, «імперців», які добивались повернення дореволюційної назви, та «совків», які відстоювали комуністичну назву. Ці ж настрої панували і в суспільстві. Найбільше ж було тих, хто був проти самого перейменування через банальну звичку та страх змін.
Назва міста тягнула за собою і загальну концепцію топоніміки, яка відображалась у топонімах, архітектурі та монументах. Тож боротьба за кожну з трьох концепцій відбувалось у будь-якому рішенні органів місцевого самоврядування, що стосувалось питань топоніміки чи політики пам’яті. І кожна з трьох груп жила у власному «паралельному вимірі», створюючи власну міфологію і вірячи в неї ж.
Друга спроба змінити назву міста відбулася 16 квітня 2000 року. Тоді вирішили провести референдум.
Мешканцям міста було запропоновано визначитися: залишити теперішню назву — Кіровоград, підтримати пропозиції про присвоєння обласному центру іншої назви, або повернути стару назву Єлисаветград. Участь у місцевому референдумі взяли майже 120 тис. осіб, тобто 58% тих, хто мав право голосу.
Замість одного бюлетеня з кількома запитаннями, для цього референдуму їх виготовили три. Кожен, хто голосував, міг відповісти «Так» одразу на 3 запитання. 70,88% учасників місцевого референдуму проголосували за те, щоб залишити назву Кіровоград, 34,39% — за те, щоб змінити назву на нову (Златопіль, Інгульськ, Степоград), 32,76% — за те, щоб перейменувати на Єлисаветград.
Перейменування міста вдалося лише з третьої спроби, після прийняття декомунізаційних законів.
Зміна законодавства позбавила найбільшу групу мешканців – «совків» – можливості збереження статусу кво. Частина з них намагались саботувати процес, частина – стали просто спостерігачами, дехто почав вигадувати свої варіанти нових назв, які б відповідали «совковому» світогляду. Однак значна частина поповнила лави ментально ближчих «імперців».
Для процесу зміни назви необхідно було провести громадські слухання. Проте у тоді ще Кіровограді вони були зірвані, отже визначити одну прийнятну назву не вдалося. Депутати також відмовились брати на себе відповідальність, і вирішили провести т.зв. «громадське опитування».
Опитування не було регламентоване жодним законом й ніким не контролювалося, тому його результатів не взяла до уваги навіть міськрада, яка ініціювала цей процес. В результаті, до Верховної Ради було подано всі 7 варіантів нової назви міста: Інгульськ, Ексампей, Златопіль, Єлисаветград, Благомир, Кропивницький, Козацький. Серед яких народні депутати обрали Кропивницький – на честь Марка Кропивницького, засновника першого українського професійного театру, життя якого було тісно пов’язане з тодішнім Єлисаветградом.
Увесь процес супроводжувався численними скандалами, протестами та потужними пропагандистськими кампаніями, до яких активно долучилися політичні партії, громадські, релігійні організації, бізнес та звичайні громадяни.
Різновиди «паралельних світів»

...

Сьогодні, 8 лютого о 12:00 в Прес-клубі міста Кропивницького (вул. Соборна, 1-А, ТЦ «Копілка», 2-й поверх) відбудеться прес-конференція заступника голови Кіровоградської обласної ради Ігора Степури, який розповість про дії організованої групи осіб у Новоархангельському районі, що спрямовані на повалення існуючого державного устрою та конституційного ладу самостійної української держави – України.


...
Підставою для реагування стали звернення і свідчення громадян України – мешканців Новоархангельського району, які надали поліграфічні матеріали та фото-світлини із зображенням плакатів з певним текстовим змістом, що заперечує існуючий конституційний лад та вводить в оману громадян України. Особливу стурбованість у громадян викликав той факт, що поліграфічна продукція подібного змісту була розміщена у приміщеннях всіх сільських рад Новоархангельського району невідомими особами, які називали себе співробітниками СБУ, але в той же час, голова Новоархангельської РДА не зміг підтвердити громадянам, що він володіє інформацією, яка би підтверджувала подібну інформаційну діяльність СБУ в районі. 
...
Більше того, на зазначених плакатах відсутні будь-які вихідні дані, що мають бути в обов`язковому порядку зазначені на поліграфічній продукції, як то: дата, тираж, типографія та відповідальний за випуск такого роду друкованої продукції. Подібний факт може характеризувати ці поліграфічні матеріали, як свідому підробку зі злочинним умислом.
...
Головне, що в цих плакатах містяться твердження і залякування громадян у сепаратизмі, за принципом: якщо почуєте, що хтось називає і вживає термін «територіальна громада» - то звертайтеся за телефонами до СБУ. Що в корні і по суті є антиконституційними твердженнями, адже визначення і повноваження територіальних громад визначені статтями 140-146 Конституції України.

...

У травні  2016-року, під час IV Lviv Media Forum, видання «Наші Гроші. Львів» та соціологічна агенція «Фама» на замовлення ГО «Львівський медіафорум»  представила публіці досить інноваційний для України продукт – інтерактивну карту медіавласності, що містить інформацію про найбільші міські та регіональні ЗМІ, їхніх власників та осіб, які мають прямий вплив на роботу даних медіа.

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори