Гречані блоги

Скоро стану  експертом по «ватнікам». Не можу знати, як часто вони зустрічаються іншим, але до мене доля останнім часом на них щедра: і двох місяців не минуло з часу нічного знайомства з одним нікопольським у Києві, як довелося відчути наступ «ватної» ахінеї з космічною начинкою від іншого. І не звичайного, а заїжджого з сусідньої Молдавії, з-під самої столиці Кишинева, якщо вірити його словам, адже попередній досвід дає приводи сумніватися в їхніх словах.

Так склалося, що після минулорічної анексії рашистами Криму на травневі свята в гірські походи ходити не доводиться, а тому з братом другий рік вирушаємо до рідні у Вільшанський район нашої славної центральноукраїнської Ексампейщини. Цього року, крім основної програми з господарської допомоги, додалася і почесна – хрещення двоюрідної племінниці. Саме дорога туди і дала можливість відкрити новий «ватний» підвид.

І тижня не пройшло з моменту публікації мною посту у блогах "Гречки" щодо бездіяльності автодору і міської влади, як вчора був здивований.

Близько місяця тому, йшов на роботу по вул. Куроп’ятникова в бік готелю «Турист». Вирішив не тротуаром, як усі нормальні пішоходи, а краєм дороги назустріч авто – я буваю і не нормальним пішоходом. Перейшов в районі супермаркету АТБ дорогу і, не пройшовши 30 метрів, помітив якусь  ямку. Як водій, не міг проігнорити потенційну проблему і вирішив роздивитися з чим доводиться мати справу моєму чотириколісному другу. І побачив потенційне проблемище для всіх автомобілістів, адже дна у ями видно не було, а під нею чітко проглядалася западина, яка не обмежувалася її контурами.  Тріщина, яка тягнулася впоперек всієї дороги, дала зрозуміти межі потенційної проблеми для всіх, кому доводиться їздити по вул. Куроп’ятникова в обидва напрямки.

Не раз доводилося чути і бачити в інтернеті результати осідань-провалів дорожнього покриття з наслідками для автомобілів і їх пасажирів.  То чому ж при нещодавньому ямковому ремонті, про що свідчив свіжий асфальт в декількох метрах, було не помічено і не усунуто загрозу? Чому міська влада і автодор спокійно чекають на ДТП, яка може обійтися не лише матеріальними збитками, а й коштувати людського здоров’я і навіть життя?

Нещодавно по вул.Глінки зафіксував на фото продемонструвану зливою якість кіровоградських доріг. Позавчора ж знову довелося побачити подібне, але вже на перетині Пушкіна з Андріївською. 

Українські автомобільні шляхи – це істинне випробовування для приїжджих гостей та любителів швидкої, якісної їзди. На сьогоднішній день ця проблема стоїть в ряді найболючіших та найважливіших для суспільства.
Щороку з державного бюджету виділяється кругленька сума для полагодження та прокладання доріг, але цих грошей або просто не вистачає, або ж вони не доходять до призначеного завдання.

У вчорашньому репортажі новин почула про те, що наступного року в Укравтодорі обіцяють передати в опіку місцевій владі 117 тис. кілометрів доріг (а це майже 70% від загального метражу).
Також у сюжеті ТСН йшлося про те, що зараз полатані дороги «майже по всій Україні, крім Чернігівської, Черкаської, Львівської та Івано-Франківської областей. На це вже витратили 757 млн грн. Куди пішли ці гроші - автомобілісти не розуміють. Особливо обурюються іноземці» (цитата звідси).