Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Перегляд записів, позначених міткою '$ s'

Відновлення національної пам’яті

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Цього року в місті Кропивницькому вперше за його історію було встановлено барельєф на честь ветерана Української Повстанської Армії Семена Сороки.

 

...

Найближчим часом Верховна Рада має розглянути питання перейменування Кіровоградської та Дніпропетровської областей на Кропивницьку та Січеславську відповідно. В пресі цю новину охрестили як «завершення декомунізації».

На жаль, до завершення ще дуже далеко: заміна табличок на нові назви, демонтаж пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дощок відбувається вкрай повільно. Чимало топонімів, окрім областей, досі залишаються не перейменованими, зокрема й Кіровоградський район. Чимало засобів масової інформації досі містять у собі символіку комуністичного режиму або принципово називають перейменовані об’єкти старими назвами.

...
9-го травня Україною знову прокотилась хвиля акцій «побєдобєсія». У найбільших містах не обійшлось без сутичок. При цьому поліцію звинувачують в упередженому ставленні передусім щодо проукраїнських учасників. Так, у Києві було розгромлено офіс добровольчого батальйону ОУН, побито та заарештовано активістів, яким поліція перешкодила у проведенні мирного зібрання, у Дніпрі – затримало проукраїнських демонстрантів після сутички з представниками партії «Соціалісти».

За два останні місяці ми стали свідками вже двох емоційних обговорень законопроектів, якими пропонується змінити український календар державних свят. Перший був поданий у грудні 2016 року, і передбачав встановлення вихідного на 25 грудня – як Різдва Христового. При цьому 7 січня пропонувалось також залишити вихідним днем. Другий законопроект з’явився нещодавно, і передбачав масштабнішу ревізію свят – скасувати вихідні на 8 березня, 1, 2, 9 травня, додати вихідні на інші дні…

Чи варто змінювати календар нинішніх святкувань в Україні? Чи доцільно прийняти запропоновані зміни? Тут потрібно проаналізувати кожну пропозицію окремо. Хоч у першому випадку йдеться лише про один додатковий день – Різдво, але, на моє глибоке переконання, запропонована зміна щодо відзначення Різдва значно суттєвіша, тому відкладемо її на десерт. Розпочнімо аналіз із найближчої дати.

...

В Україні практично завершено процес декомунізації топоніміки. Проте чимало питань залишаються відкритими. Особливо гостро проблема нових назв стоїть в перейменованому місті Кропивницький
Станом на 1 вересня 2016 року в Україні було перейменовано 917 населених пунктів, 20 районів і 27 районів у містах. На тимчасово окупованій території постанова про перейменування 70 населених пунктів і 5 районів поки не набула чинності.
Проте чимало питань залишаються відкритими. Коли буде остаточно перейменовано юридичні особи, в назвах яких присутні символи комуністичної ідеології? Коли будуть замінені всі таблички та вказівники? Коли будуть прибрані пам’ятники, меморіальні дошки, ліпнина на будівлях та інші речі, які також підпадають під декомунізацію?
І, не останнє, – яка відповідальність чекає на тих, хто саботує цей процес?
Щодо відповідальності питання найцікавіше, адже, не зважаючи на наявність відповідних статей у Кримінальному кодексі, на практиці вони не працюють. Правоохоронні органи уникають порушення кримінальних справ проти осіб, які свідомо чи несвідомо займаються пропагандою тоталітаризму.
Чи не найгостріші дебати навколо перейменування відбувались в місті Кропивницький (колишній Кіровоград).
Тут дискусія суттєво відрізнялась від інших населених пунктів, чия назва була декомунізована, адже місцева громадськість розділилася не на два табори, а на три: тих, хто проти перейменування, тих, хто за перейменування на нову українську назву, і тих, хто за повернення назви часів Російської імперії.
Ця боротьба триває з часів проголошення незалежності України, і відображається також у назвах вулиць, провулків, проїздів, тупиків, парків, площ міста.
Історія питання


Перша спроба перейменування сучасного Кропивницького відбулась 25 червня 1992 року. На спільному засіданні міської та двох районних рад було розглянуто звернення ініціативної групи щодо повернення російської імперської назви Єлисаветград.
Тоді депутати не змогли ухвалити жодного рішення, проте серед них виокремилися три умовні фракції: «патріотів», які виступали за перейменування міста на нову українську назву, «імперців», які добивались повернення дореволюційної назви, та «совків», які відстоювали комуністичну назву. Ці ж настрої панували і в суспільстві. Найбільше ж було тих, хто був проти самого перейменування через банальну звичку та страх змін.
Назва міста тягнула за собою і загальну концепцію топоніміки, яка відображалась у топонімах, архітектурі та монументах. Тож боротьба за кожну з трьох концепцій відбувалось у будь-якому рішенні органів місцевого самоврядування, що стосувалось питань топоніміки чи політики пам’яті. І кожна з трьох груп жила у власному «паралельному вимірі», створюючи власну міфологію і вірячи в неї ж.
Друга спроба змінити назву міста відбулася 16 квітня 2000 року. Тоді вирішили провести референдум.
Мешканцям міста було запропоновано визначитися: залишити теперішню назву — Кіровоград, підтримати пропозиції про присвоєння обласному центру іншої назви, або повернути стару назву Єлисаветград. Участь у місцевому референдумі взяли майже 120 тис. осіб, тобто 58% тих, хто мав право голосу.
Замість одного бюлетеня з кількома запитаннями, для цього референдуму їх виготовили три. Кожен, хто голосував, міг відповісти «Так» одразу на 3 запитання. 70,88% учасників місцевого референдуму проголосували за те, щоб залишити назву Кіровоград, 34,39% — за те, щоб змінити назву на нову (Златопіль, Інгульськ, Степоград), 32,76% — за те, щоб перейменувати на Єлисаветград.
Перейменування міста вдалося лише з третьої спроби, після прийняття декомунізаційних законів.
Зміна законодавства позбавила найбільшу групу мешканців – «совків» – можливості збереження статусу кво. Частина з них намагались саботувати процес, частина – стали просто спостерігачами, дехто почав вигадувати свої варіанти нових назв, які б відповідали «совковому» світогляду. Однак значна частина поповнила лави ментально ближчих «імперців».
Для процесу зміни назви необхідно було провести громадські слухання. Проте у тоді ще Кіровограді вони були зірвані, отже визначити одну прийнятну назву не вдалося. Депутати також відмовились брати на себе відповідальність, і вирішили провести т.зв. «громадське опитування».
Опитування не було регламентоване жодним законом й ніким не контролювалося, тому його результатів не взяла до уваги навіть міськрада, яка ініціювала цей процес. В результаті, до Верховної Ради було подано всі 7 варіантів нової назви міста: Інгульськ, Ексампей, Златопіль, Єлисаветград, Благомир, Кропивницький, Козацький. Серед яких народні депутати обрали Кропивницький – на честь Марка Кропивницького, засновника першого українського професійного театру, життя якого було тісно пов’язане з тодішнім Єлисаветградом.
Увесь процес супроводжувався численними скандалами, протестами та потужними пропагандистськими кампаніями, до яких активно долучилися політичні партії, громадські, релігійні організації, бізнес та звичайні громадяни.
Різновиди «паралельних світів»

...

КОМА В ДЕКОМУНІЗАЦІЇ КІРОВОГРАДА

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Нещодавно, 2 червня, голова Верховної Ради України Андрій Парубій обіцяв «поставити крапку» в процесі декомунізації української топоніміки. Саме цього дня парламент мав нарешті перейменувати багатостраждальний Кіровоград. Проте цього вкотре не сталось. Попри присутність у залі конституційної більшості, все, на що спромоглись депутати – це провести судову реформу. Активісти, які приїхали з Кіровограда під ВРУ підтримати перейменування міста на Кропивницький, поїхали додому ні з чим.

Ні з чим розійшлись і мітингувальники в Кіровограді, яких вкотре зігнали з заводів на площу перед Кіровоградською міськрадою проросійські бізнесмени для підтримки назви «Єлисаветград». Причин було дві: по-перше, депутатам було не до перейменувань і не до Кіровограда. Питання судової реформи затьмарило все інше.

...

Остання істерика єлисаветградців?

Posted Автор: Створено: в Політика

Невблаганно наближається час, коли Кіровоград отримає нове ім'я. Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді назвати наше місто Інгульськом.

Якщо відверто, я був прихильником іншої назви, однак готовий прийняти і цю. Нас, мешканців міста, відверто дістала і втомила суперечка довкола перейменування.

...

Після того, як у ЗМІ потрапила новина про засідання Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, на якому Верховній Раді рекомендували назвати Кіровоград Інгульськом, у Кіровограді одразу ж почались протести прихильників проросійської назви «Єлисаветград», або, як охрестили цю назву у народі - Лісапєтград. Спершу обурювались у соцмережах, далі – через публічні заяви та коментарі для ЗМІ, а на останок вони вирішили провести акцію протесту.

Акція відбулась у неділю, 27 грудня, і нагадувала заходи початку «Русской вєсни» на Донбасі. Такі ж бабки з іконами і хрестами, такі ж вигуки про «братній народ», така ж агресія до українських військових, така ж зневага до державного гімну...

...

Нелюстрований совок…

Posted Автор: Створено: в Політика

Наближається річниця початку двох українських революцій, яка, за символічним збігом, стала ще й датою виконання законів, названих у народі «про декомунізацію». Одразу після виборів всюди місцева влада активізувалась у виконанні цих законів. Почали збирати наради, заслуховувати звіти, створювати комісії…

І ніби відчувається прагнення виконати у наших чиновників. І хочеться їм повірити… доки випадково не потрапиш на сторінку офіційного сайту ОДА «видатні земляки». І після цього все одразу стає на свої місця, і починаєш розуміти, хто на справді є авторитетом для обласних керівників, а хто – так і залишається, в кращому разі – ніким, або в гіршому – «ворогом народу»…

...

Вже кілька тижнів на Донбасі відносно тихо. Путін переключив увагу як свого народу, так і світової спільноти на військовий конфлікт у Сирії. Туди ж він перенаправив і потік найманців-терористів. Проте, той, хто вирішив, що нашу країну нарешті залишать у спокої, помиляється. Кремлівська мета і стратегія не змінились. Це виключно тактичні кроки.

Оберти «гарячого» конфлікту на Донбасі були зменшені, але зусилля дипломатичної, інформаційної, організаційної і ідеологічної війни знову підсилені. У чому це проявляється?

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори