Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Перегляд записів, позначених міткою '$ s'

Інтерв'ю з Максом Кідруком

Posted Автор: Створено: в Культура

На початку листопада до нашого міста із презентацією нової книги завітав Макс Кідрук - український письменник, мандрівник, колумніст чоловічого журналу «XXL», автор трилерів «Твердиня», «Жорстоке небо», «Зазирни у мої сни» та інших книг, засновник науково-популярного проекту «Quantum». Вважається першим в Україні автором тревелогів та технотрилерів. Побував більше ніж у 30 країнах, серед яких Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія та інші. За освітою – інженер-енергетик.

Листопад у нашому місті вже традиційно є одним із найбільш літературних місяців. Пов’язано це із гастролями видавництва «Фонтан казок», який уже втретє поспіль приїздить до Кропивницького із «десантом» книжок та командою сучасних дитячих письменників на чолі з письменником та видавцем Іваном Андрусяком.


7 листопада до Кропивницького завітає відомий український письменник Макс Кідрук. Презентація нового трилера «Зазирни у мої сни» відбудеться у  креативному ІТ просторі KOWO (провулок Василівський 10, поверх 5) о 19:00.

Макс Кідрук – український письменник, мандрівник, колумніст чоловічого журналу «XXL», автор багатьох книжок, серед яких трилери «Твердиня», «Жорстоке небо», «Зазирни у мої сни»,  засновник науково-популярного проекту «Quantum», вважається першим в Україні автором тревелогів та технотрилерів («Бот»), побував більше ніж у 30 країнах, серед яких Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія та інші, за освітою –  інженер-енергетик.

...

ОСІННЯ ЛІТЕРАТУРНА ШКОЛА – 2014 — можливість почути, побачити, зробити, скуштувати, засвоїти, запропонувати, відточити, вдосконалити, застосувати... Дуже багато дієслівних форм, які могли б описати цей період часу, проведений на теренах Києво-Печерської лаври. Якщо говорити про девіз цього короткочасного навчального процесу, то придумати щось інакше, ніж слова з літературного «пробігу», які означають буквально «напитися літературою», відчути її, «пройти», відімкнути свідомість, знівелювати межі і стати новатором — якнайвдаліше.

Літературна школа – ЦЕ чотириденний курс навчання у майстрів мистецтва слова України, де найвидатніші митці вичитують лекції, спеціально розроблені під нього, перевіряють набуті знання за допомогою практичних занять, які є необхідними для закріплення матеріалу будь-яким автором: чи то початківцем, чи справжнім митцем.

...

Розглянуто трилогію “Міленіум” Стіга Ларссона та два варіанти її екранізації : шведський, американський. Проаналізовано зміст та форму викладення, частково манеру письма. Порівняно та висвітлено різницю двох видів творчого викладу та трьох варіантів інтерпретації оригіналу-книги у сфері кіноіндустрії.

Ключові слова : автор, екранізація, сюжет, герой, переклад, Щвеція, письменник, журналіст, детектив

...

Люба Кіровоградщино, зроблю тут маленький натяк, на те, як Ви зустрічатимете Кідрука...

На те, чи буде воно ще краще, не сподіваємося, бо заявити ще й про то відкрито було б вже страшенно наглюче. Але те, що він завітає у Кіровоград - точно. У мережі вже просять автора, а він добрий - погоджується. У нашому випадку було так само. Тож і ділюся з Вами своїми враженнями від зустрічі з ним.

Мова йтиме про неймовірного... Ой! Не можна ж вживати до особи, а особливо письменника, слово "неймовірний". По-перше, якось з порогу вуса медом мажемо читачеві виходить, а по-друге, надто багато тоді пафосу та улесливості (із рубрики "наука в ліс не йде").


Відтак говоритимемо сьогодні про... просто письменника, який уміє Неймовірно написати та Надзвичайно відрекомендувати свій рукопис - про Макса Кідрука.
Буду чесною. Прочитала лише дві, та ба, навіть одну з половиною, книги Макса (на той момент). Не бувши ярою прихильницею, у мене вистачило совісті явитися на його презентацію, та ще й...запасти на його творчість...

Хто такий Кідрук? Я думала, що знаю його з усілякої інформаційної байди, яка пишеться про нього у інколи брехливій Вікіпедії чи у просторі соціальних мереж. Насправді -НІ! 
Взагалі, до цієї події багато людей реагувало на питання про автора абсолютно передбачливо, чого не скажеш тепер. Наразі кожен сформулював свою непохитну думку про нього самого та книги, які він пише. Адже після зустрічей люди масово розкуповували їх. Більше того, присутня деяка впевненість, що половина з них, якщо не всі - прочитані й занесені до списку улюблених (хоча у Черкасах презентація відбулася всього кілька днів тому). 

Якщо ж відкрито аналізувати враження аудиторії конкретно від твору, то, скажімо, роман є з чим порівняти і це збиває непрофесійного масового читача. Але то все, відверто кажучи, дурня. Бо кожен твір своєрідний : зі своїм особливим початком, захопливим викладенням сюжету з великим шматком драйвових пригод та смачною кінцівкою.

Можливо, він не є ідеалом літературного життя, він не пише класичних творів, не намагається увійти в історію як Юлій Цезар, який робив одночасно скількись там речей. Ні... Він просто робить свою справу. А головним є що у нашому житті??? Звісно ж на своєму місці лише той, хто щиро займається тим ділом, яке йому від першого і до останнього подиху припало до душі. Кожен ту річ знає, щодень згадує і навіть десь колись намагається, але не робить... Питання безсилі. Ось у чому різниця між справжнім професіоналом та дилетантом. 
Усьому дають раду почуття та вміння самовиразити їх. У Макса цим палають очі. Я бачила. Знаєте, це така явна ознака : ніби вогник якийсь розжарює їх і дає жагу до письменництва. І це, на щастя, можна побачити!..

Інакше, скажіть, як можна людину, яка ненавидить фізику, зачарувати нею так, що та почне жалкувати про хвилини шкільних азів, які були просиджені задарма. Та, що там!!! Якщо автора не хоче відпускати публіка - ЦЕ вже не мало. Ще й як!
Затягнути читача у відкритий космос, мабуть, ще ніхто не намагався, перейти від того до двигунів літака та спаплюженої долі - і не намагалися. Тільки він, молодий, перспективний письменник із живою душею та прискореним серцебиттям втямив такого. Скільки б не здавалося, що межа перед тобою, такі люди, як Кідрук доводять зворотне у сотий раз. 

А чи чули Ви як ліс дихає? Чи чули як море сумує? Чи комусь, може, доводилося рятувати землю від спекотного докучання влітку? Багато хто навіть угору не дивиться - не те щоб вже помічати ці "дрібниці", прислухатися до того, що тебе оточує. А відчуття на тому й базуються. Якщо не вивчиш себе цьому - не туркай інших. Адже ж так!??
 Очі - кристалики чистого льоду з відтінком людських суму та радостей. Адже ж звідки то їхнє забарвлення? Кідрук, мабуть, на те б дав фізичну чи біологічну інтерпретацію, але і він не виключення - має своє дзеркало душі, у якому читачі шукають продовження пригод, або й новий роман...

Усе, що ви хотіли знати про Оксану Забужко

Posted Автор: Створено: в Культура

Нещодавно вийшла книга розмов Оксани Забужко із польською журналісткою «Український палімпсест. Оксана Забужко у розмові з Ізою Хруслінською». Спочатку книга побачила світ у Польщі (відповідно – польською мовою). І лише тепер – у перекладі – повернулася в Україну. Презентували її Оксана та Іза на «Книжковому Арсеналі» в Києві. Цією книгою, за словами Забужко, вона може вважати завершеною свою роль коментатора України.

Жанр книги – інтерв’ю-ріка – екзотичний для України, але поширений для поляків. Три роки тому Іза прочитала «Музей покинутих секретів» і віднайшла там багато тем, про які хотіла поговорити з Оксаною, зробити книжку через прямий досвід людини: «Це спроба полякам розповісти про Україну через її культуру. Ця книжка говорить передусім про найкращу Україну», – зазначає журналістка. Ще до цього вона робила багато різних проектів із українцями.

...

Письменник Юрко Іздрик сказав якось про колегу Тараса Прохаська: «Прохаська люблять усі».

Не знаю, як там усі, але я люблю. Коли Прохасько говорить – своїм рівним теплим голосом – я б його слухала і слухала. І не важливо, про що саме він розповідає. Здається, коли б він просто взяв телефонний довідник і почав його читати, то у цьому також була б якась родзинка. Тож з тих пір, як уперше почула його і про нього, ловлю кожну нагоду такої зустрічі.

...

Те, що ми хочемо знати про публічних людей, зазвичай таке, що на публіку не виноситься.  У форматі «публічного інтерв’ю» на «Книжковому Арсеналі» письменниці Лариса Денисенко й Ірен Роздобудько поділилися чимось подібним. (Хоча мені це більше було схоже не на інтерв’ю, а на дівочу розмову, під час якої співбесідниці нерідко говорять одночасно: жінки є жінки – що з нас візьмеш?).

Так от, ділилися вони уривками із книжки, де опублікували щире листування між собою приблизно семирічної давності. Ірен при цьому зазначила, що, на її щастя, книги цієї у продажу вже немає. Серед іншого Роздобудько писала Денисенко, що не любить, коли їй хтось лізе в душу. А Денисенко згадувала одну з перших зустрічей, коли її дратувало погано пофарбоване біле волосся Ірен. Але це, знову ж таки, про жіноче. Говорили і про творчість, плани, містичне і, само-собою, ситуацію в Україні.

...

Складно написати про те, що любиш. Тобто не просто написати, а написати саме те.

Я люблю Сергія Жадана. І видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га». І літературні зустрічі. І про це також не вдається розповісти так, як воно є насправді.

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори