Гречані блоги

Я почав цікавитись політикою з 2001-го року, і можу розповідати безліч цікавих історій про будь-які вибори. Нинішня кампанія, не зважаючи на свою швидкоплинність та непередбачуваність, найсмішніша і найбрудніша водночас. Курйозні історії з Кіровоградських округів можна викласти у вигляді хіт-параду, що я і зроблю.

На десятій позиції хіт-параду історія з району. Керівник осередку однієї з парламентських партій у Вільшанці примудрився працювати одразу у 3-х районних виборчих штабах, при чому два з них – кандидатів-мажоритарників, які є головними конкурентами в окрузі. А що тут такого? Людям в селах все одно, хто гроші платитиме… Але не все одно тим, хто також претендував на виборчий заробіток. От вони і «здали» багатофункціонального дядька вищому керівництву.

Вдруге за рік Україна, в умовах абсолютної невизначеності та нестабільності як зовнішньо, так і внутрішньополітичної, проводить вибори. Заради президентських виборів держава віддала Крим, заради парламентських може втратити Донбас… тим не менше, мирний Порошенко взяв курс на перевибори.

Ні, я не говорю про те, що вибори не потрібні, однак віддавати свою територію ми також не маємо права. Необхідно, для початку, перемогти у війні. Варто змінити виборчий закон. Ратифікувати угоду про Асоціацію з ЄС, врешті решт… однак, пріоритетом обрані вибори. Тому, маємо те, що маємо.

За останніми подіями в Криму зовсім забув розмістити свою статтю… і от, коли напруга дещо спала, проблеми, підняті мною, знову набули актуальності. Тому ставлю.

Сьогодні можна вже впевнено говорити про те, що режим Януковича повалено. Хтось вже встиг полегшено видихнути, хтось – зрадіти, хтось – розслабитись… Я би так не поспішав. Революція не закінчилась. Ми здобули лише першу тактичну перемогу – замінили режим кримінальної диктатури. Але корупційна система нікуди не поділась.

Сталось найгірше – в результаті протистояння на Майдані загинули люди. Молоді, красиві, розумні, світлі… Загинули за власні переконання. Їх вбили лише заради того, щоб представники хунти зберегли свою владу і матеріальні статки.

Я від самого початку протестів не міг зрозуміти логіку так званого «президента». В результаті початку «Євромайданів» він міг виторгувати у Європи кращі умови підписання Угоди, і фактично це зробив.

Однією з останніх топ-тем стало створення нової організації «Народна рада Майдану» та обговорення персоналій, що несподівано опинились серед її очільників. І все би було добре, якби цю раду не створили після виникнення незалежної від парламентських політичних партій Громадської ради Майдану. Але, щоб розкрити дану тему, почну з іншого.

Нещодавно Партія Регіонів оприлюднила списки своїх найбільших ворогів, які, за їх переконанням, одночасно є агентами впливу іноземних держав. До цього списку потрапив і я.

Останнім часом у кіровоградських ЗМІ ведеться активна дискусія з приводу можливого політичного майбутнього нового кіровоградського опозиціонера – екс-регіонала Миколи Онула, який ще перед парламентськими виборами 2012 року публічно заявив про свій вихід із фракції ПР.

Так, нещодавно було оприлюднено статтю, в якій, поруч зі слабкою спробою аналізу та прогнозу, було оприлюднено і досить негативну інформацію стосовно новонаверненого опозиціонера. За своєю формою та змістом вона скидалась на замовний матеріал.

В Україні не можливі системні зміни через участь у виборах. Саме це лідер Громадського руху «Спільна Справа» Олександр Данилюк означив причиною того, що він не йде до жодної політичної партії. Він не вважає за можливе працювати ані з партією влади, ані з опозиційними силами, які, по-суті, є її дзеркальним відображенням. Про це громадський активіст розповів під час свого візиту до Кіровограду.

Нещодавно відбувся об’єднавчий з’їзд об’єднаної (даруйте за тавтологію) опозиції – «Батьківщина». Не зважаючи на те, що об’єднались лише три партії замість задекларованих семи, це все одно досягнення. Під час створення, наприклад, Народного союзу «Наша Україна», новонавернені адепти Ющенка не спроміглись навіть на такий результат.

Перед об’єднанням прогримів скандал з черговим тушкуванням та листом до Юлі. Далі прозвучав заклик Луценка до об’єднаної опозиції позбутися «генератора тушок».

Тема необхідності ухвалення Закону «Про свободу мирних зібрань» знову набула актуальності. Законопроект має найближчим часом бути включеним до порядку денного Верховної Ради України. 12-13 червня Україною прокотилась ціла хвиля акцій протесту.

Якщо коротко охарактеризувати цю законодавчу ініціативу, то вона надасть можливість владі законно обмежувати і забороняти будь-які небезпечні для неї мітинги та протести, а тих, хто проводитиме захід не зважаючи на заборони, чекатимуть в’язниця і штрафи. Детальніше небезпеки ухвалення даного закону я описав у попередніх матеріалах.

Цієї весни опозиція проїхалась Україною із закликом «вставати». Опозиційний тріумвірат Батьківщини, Свободи та УДАРу відвідав Вінницю, Ужгород, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Житомир, Київ, Луцьк, Рівне, Харків, Полтава, Черкаси, Чернігів, Суми.