Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Перегляд записів, позначених міткою '$ s'
Не дарма у народі кажуть, що червень є рум`янцем року. Літо - це море щастя та тепла. Для багатьох - просто улюблена пора року, а для когось -  довгоочікувані відпустка та відпочинок. Чимало дискусій ведеться щодо походження назви цього місяця. І це дійсно цікаві роздуми, після прочитання яких починаєш замислюватися і любити свій край ще більше.
От, наприклад, чи знали Ви про комаху на ймення кошеніль, якій і присуджують бути причиною такої етимології? Кошеніль - сокоживна комаха, яка з`являється в червні, і одним з її видів є (увага!) восковий червець, якого раніше використовували для здобуття білого воску, про що й засвідчує його назва. А сама кошеніль теж давала фарбу, але червоного кольору. Мабуть, усі чули вислів : "червлений стяг". Так от цією фарбою на Русі вкривали бойові знамена. Звідси й така поговірка. Більше того, рецепт виготовлення цієї фарби був засекречений, тому прослідковують величезний попит іноземців на неї та піднесення торгівельної вагомості Русі за рахунок цього продукту. Найбільше в історії згадуються червенські міста поблизу Галичини. Там цей промисел розвивався дуже інтенсивно.
 Існує й значно простіша та розповсюдженіша версія. Присуджують характерність назви масовому цвітінню різних квітів, серед яких вирізняють мак та півонію. Плюсують до того і усе червоне : суниці, черешні та інше. Це вже не кажучи про народні назви місяців, де червень просто "зірка". Його брати не так сильно цікавлять дослідників. Там точно чорт ногу зломить!:))
Все це користується особливою увагою саме зараз, напередодні великого християнського свята, яке відзначає кожна українська родина. Щоправда і в цьому знаходяться деякі розбіжності. Здавна Трійця була язичницьким святом. У такий спосіб люди виказували свою глибоку повагу та вдячність природі. Вони прикрашали живими квітами та травами свій будинок, убезпечуючи його від злих духів та відьом, що в основному супроводжувалося певним особливим обрядом. Інші думки, які притримуються християнської версії походження вказують на те, що в цей день Бог озеленив землю неповторними травами. Або ж до прикладу візьмемо думку, з якою важко не погодитися, бо Біблію читав і читає кожен, не залежно від своїх переконань. Дана гіпотеза стверджує, що усе живе - Бог, а тридень свята заключається у Бого-Отці (відповідає неділя), Бого-Синові (понеділок) та Святому Бого-Дусі (відповідно вівторок).


Основна ідея та мета святкувань : спілкування з природою та очищення. Отже, навіть, якщо це свято існувало у дохристиянському періоді, то, як і за Володимира перейменовували богів язичницьких, аби усіх об`єднати, так само і тут : церква просто не могла заперечити довговічним традиціям. Свято довелося залишити, змінивши трактування. І уся та сукупність дійств, які повелося здійснювати слугують тому прикладом, не кажучи вже про русальні дійства. Церква була і є проти них.
Можна сказати, що Трійця - "непостійне" свято, бо як і Великдень та інші великі свята, потребує "свого" числа та має безліч особливостей погодженого святкування.

Дуже цікаво почитати про обряди, які здійснювалися різним чином на різних територіях України. Яскравим прикладом є збирання жінками "на дев`яти межах" лікувальних трав та роси від пороку сліпоти удосвіта в день Бого-Отця. Або ж саме уквітчання оселі, створення такої собі "глетчаної алеї", захист за допомоги "грішних дерев", з яких навіть будинки боялися будувати, бо свято вірили, що в нього обов`язково має влучити блискавка. А от у Карпатах ще й прийнято вибачення просити у людей цього дня. Дівчата ж плетуть вінки та грають у "Тополю" (себто водять її), співають обрядові пісні та багато іншого.

b2ap3_thumbnail_images_20140607-110647_1.jpg

Загалом, дуже шкода, що наразі всіх обрядів не відтворюють українці. Бабусі ніколи не нехтують цим, знаючи, що воно є важливо, від своїх батьків на відміну від теперішнього покоління, яке цікавлять лише новітні технології та власні проблеми.
Не можна не погодитись : дуже цікаво читати, ознайомлюватись, але набагато цікавіше побачити та відчути на собі таке розмаїття української культури свят.
Українська мудрість каже : "У червні весело жити : квіти цвітуть, солов`ї співають".

«Прийшов вінець – року кінець»

 (В. Скуратівський «Вінець»)

...

Жовтень…
Недарма його іменують шлюбним сезоном. У народі так казали : «Жовтень на весілля багатий». І тому молодь чекала його з нетерпінням. Особливо це стосувалося тих, хто у вересні був засватаний. Для нас це видається незрозумілим фактом. Але діяло таке правило, що свататися дозволялося після Семена, а весілля гуляти - лише після Покрови.
Це зумовлено тим, що раніше життя селян було тісно пов`язане з господарською діяльності. Хліборобський цикл фактично формував порядок життя людей. Панувало навіть таке прислів`я : «У маю розумний жениться, а дурна заміж іде, а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться». Ці слова свідчать про чітке розмежування етапів людського життя згідно з «життям на ниві». Лише після закінчення усіх робіт селянин з чистою совістю міг перепочити, оженитися…

Відтак завтра, 14 жовтня, ми святкуватимемо свято Покрови, яке ознаменовує початок весільного сезону, відкриття вечорниць, зародження нового терміну річної праці, який триватиме до весняного Миколи.

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори