Народний майстер з Кіровоградщини: про вірус лозоплетіння, прикраси з кераміки та захоплюючі хобі (ФОТО)

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 6840

 

Мабуть зустріти людину, яка має велику кількість талантів, є, певною мірою, рідкістю. Цією унікальною людиною для мене став Сергій Ткачов – майстер з лозоплетіння, який вивчає біологію, робить надзвичайні фотознімки та досліджує природу. А восени мине рік як Сергій Володимирович почав виготовляти керамічні вироби та різноманітні сувеніри.

 

DSC 1623 копия

Кераміка – моє друге хобі 

У районному будинку культури міста Долинська чоловікові виділили свій власний кабінет. Він став робочою майстернею, щоб навчити школярів двом ремеслам – лозоплетінню та гончарству.

loz1

Виробами з глини майстер почав цікавитись восени минулого року. Всі матеріали та інструменти Сергій Володимирович виготовляє самостійно. При цьому глину не купує, а намагається шукати самостійно. До речі, при перших хвилинах зустрічі майстер розповів, що його наставником у глиняному ремеслі став майстер з Кропивницького Микола Світайло.

«У Долинській дуже відомий цегельний завод, мабуть з’явився як почали розбудовувати місто. А це говорить про те, що сировина є. Плюс, знайомі говорили, що вони в нашому районі наткнулись на справжню керамічну глину. Але де вона, ніхто не знає. Де який рівчачок чи заглибина, я по відерцю все дістаю. І дійсно – виявляється не кожна глина підходить. На даний момент знайшов два місця, де глина трохи з пісочком і більш-менш з неї виходять гарні роботи», - зауважив чоловік.

Сергій Володимирович ділиться що, гортаючи інтернет, дізнався, кераміка – це не лише глечики чи інший посуд. Кераміка – це прикраси. Тому, майстер, крокуючи в ногу з часом, виготовляє крім посуду, ще й жіночі намиста, дитячі іграшки, свистунці. Також робить патріотичні магнітики , у доробку є солом’яна хата з глечиками та тином, калина і герб України, а також магніти із зображенням домашніх улюбленців – котиків.

loz

«Кераміка – це моє ще одне захоплення. Для себе я зрозумів, що не потрібно дивитись, коли якийсь дядько-чиновник підвищить пенсію чи зарплату. Руки з плечей ростуть – пробуй заробляти сам», - розповів він.
Крім своїх робіт, чоловік радо хвалиться роботами своїх учеників.

loz3

«Я не гонюся за «масовістю», а шукаю дійсно тих людей, які хочуть навчитись без вікових обмежень – вчитиму як дошкільнят, так і пенсіонерів», - підкреслив вчитель.

«Кілька хвилин тому це був просто шматок глини»

Сергій Володимирович поетапно продемонстрував як саме він виготовляє глиняні магніти. А з дітьми – магніти з пластиліну. 

loz4

Всі приладдя та ескізи майстер виготовляє самостійно з підручних матеріалів.

Спочатку відрізає шматок глини, потім накладає її на форму з гіпсу, де є відповідне зображення – українська хата чи герб. Руками вдавлює цю глину у форму, щоб заповнити всі порожнини фігури.

loz5

loz6

З допомогою самостійно виготовленого приладдя «різачка» знімаються зайві шари глини – і сувенір готовий.

«Щоб глина добре «зчіпилась» з гіпсом, потрібно вдавлювати. І ось.. обережно витягую і є готова фігура. А тільки що це був шматок глини», - говорить, радіючи, майстер.

loz7

Потім глина має висохнути кілька діб, випалитись у гончарній печі, і майбутній магнітик-сувенір можна розмальовувати.

«Дітям показуєш як робити – наскільки їм це цікаво, самим втовкти пластилін чи глину, зняти його, відштампувати. І тут же стіл, пензлики і відразу можна розмальовувати. Я попереджаю дітей, що можна і розмалювати, але краще висушити в затінку, потім покрити лаком, можна взяти лак у мами для нігтів, покриєте сухий виріб лаком і буде толк. Але їм же все відразу хочеться спробувати, все ж роблять своїми руками», - розповів чоловік.

loz8

Доречі, раніше Сергій Володимирович був вчителем біології, він гарно говорить українською та підкреслює, що розмовляти нею – це професійне.

«Колись раніше, не знаю чи ви цей період застали, коли говорити українською було ознакою меншовартості, вважали, що ти напівосвічений і тикали пальцями, - додав чоловік, - То зараз це – престижно, крім того, при нинішніх подіях…».

loz9

loz10

«Двадцять років тому підчепив вірус лозоплетіння»

Найпершим захопленням майстра було одне й з найдавніших українських ремесел – лозоплетіння. Сергій Володимирович дуже часто відвідує виставки у обласному Центрі народної творчості в Кропивницькому. Цього року він став членом Національної спілки майстрів народного мистецтва.

DSC 1401

«Все почалось з того, що мені до рук потрапила книга з лозоплетіння, де у простій та доступній формі викладено інформацію як зв’язати кошик. Я перший раз тоді «шось таке зробив» схоже на кошик, зараз він мені б здавався дуже смішним. Але тоді була радість безмежна. Я з кошиком і фотографувався, і нюхав його, бо пахло лозою», - поділився майстер.

Працюючи вчителем біології у школі, вихідні майстра протягом кількох років, особливо взимку, проходили традиційно. У суботу збирав та варив лозу, в неділю – плів кошики.

«Ще одним поштовхом до лозоплетіння було те, що на відзначення 50 років перемоги у Великій вітчизняній війні треба було багато кошиків під квіти. А сусід мій тоді працював у держадміністрації і бачить, що я несу свої вироби та й питає чи можу вази зробити. Ну я спробував, все вийшло. Потім часто мене й з уроків забирали, бо замовники приходили. Після цього я вірусом цим і заразився. Пізніше мені цікаво було виготовляти різні форми корзинок, вдосконалювати техніку», - розповів вчитель.

Працюючи викладачем гуртка з лозоплетіння у Долинському Центрі дитячої творчості майстер ще більше відточував майстерність. А лозу, власне, Сергій Володимирович відшукує у найменш людних місцях.

«Шукаю місця подалі від населених пунктів, де є дикі лозники та де не випасають корів. Я «окультурюю» лозники. Що це значить - обрізаю кущі, залишаю пеньочки, потім від них ідуть паростки. Якщо хороший матеріал, рівний, довгий, я залишаю, потім відкладаю їх на меблі. А тоненьку лозу – на кошики», - поділився майстер.

Найкраще лозу відбирати у зимовий період, після того, вона вариться, знімається кора і спеціальним інструментом стрічка лози розпускається на три частини. Далі кожна із відрізаних менших стрічок вирівнюється з допомогою металевої пластини. Тоншу лозу майстер відбирає на кошики та вази, наприклад, а товща йде на виготовлення меблів.

loz12

Зазвичай покупці у Ткачова з прилеглих районів, Кропивницького та Кривого Рогу. Люди надсилають бажаний макет, а майстер, обговоривши деталі, приступає до плетіння.

 IMG 2962

Сергій Володимирович виготовляє лави, вази для квітів, дитячі колесанки, підставки для парасольок, кошики для білизни, рамки для картин, крісла, столи та дитячі гойдалки, корзинки для домашніх улюбленців. Тобто те, що забажає душа та фантазія.

IMG 4225

Крісло-гойдалку майстер виготовляє близько двох тижнів, коштує воно орієнтовно 3 тисячі гривень.

Фото007

P1010378

Особисте робоче крісло у кабінеті, за словами Сергія Володимировича, старше по віку за нього. Дісталось воно майстру поламане, він його реставрував. Саме модель цього стільчика із заокругленим сидінням майстер втілював у своїх наступних роботах.

Фото010

PC050018

Більше двадцяти років Сергій Володимирович займається лозоплетінням, але, це далеко не всі його таланти та захоплення. Майстер вивчає екологію, захищає навколишнє середовище та вивчає флору і фауну кількох районів. Також під час спілкування Сергій Володимирович вразив ще однією професією, яку він мав, працюючи у музеї в Молдові.

Про все це та багато іншого читайте на «Гречці» згодом.

Кого зацікавили вироби із лози всі питання можна дізнатись на сайті майстра www.salexplus.jimdo.com

Аліна Каплій, фото автора

Фото робіт із особистого архіву майстра Сергія Ткачова

 

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв