Ляльки-мотанки, виготовлені майстринею з Кіровоградщини, продають у Чикаго, Англії та Китаї (ФОТО)

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 5618

«Гречка» продовжує розповідати про народних майстрів Долинського району, що на Кіровоградщині. Цього разу мова піде про майстриню, яка своїми руками створює справжній сакральний та наділений добром світ – українську народну ляльку-мотанку.

 

19621235 243307846171770 6578774515241897805 o

Вже дванадцять років Діна Володимирівна Гетьманець проживає у Долинській та працює у місцевому ЦДЮТ.

Привітні очі та усмішка, кава зі смаколиками і ціла купа зібраних старовинних речей (вишитих рушників, мотанок, різноманітних поробок),  так майстриня підготувалась до спілкування.

У розмові ви не знайдете точного "рецепту" як же створити ляльку-мотанку, адже кожен майстер підходить до цього по-своєму і технологій у просторах інтернету є досить багато. Тут ви знайдете відкритість та щирість жінки, яка живе світом рукоділля та ляльок, вона живе своєю роботою та спілкуванням з іншими.

16797532 168579860311236 4683459844462793946 o copy


- Діно Володимирівно, розкажіть, будь ласка, як зародилось ваше захоплення та любов до рукоділля?

- Я весь час, скільки себе пам’ятаю, займалась рукоділлям. Зародилась любов до цього ще у дитячих роках. Наша сім’я проживала у Новоархангельському районі в селі Новомиколаївка. Нажаль, село невеличке, тому ще кілька років тому воно просто зникло, залишились одні напіврозвалені будинки. Мабуть, бабуся й була першим моїм вчителем - вона ткала доріжки, килими. У холодну пору року в хату заносили здоровенний верстат. Ми збирали нитки, різали старий одяг і я пробувала працювати за верстатом, це мені дуже подобалось. Дідусь був вчителем історії і також розповідав багато легенд нашого села. Недалеко від нашої хати були великі земляні насипи, кургани, вони нас ще тоді малих притягували до себе. Ми з сестрою там збирали квіти. І ось та атмосфера в мені зароджувалась, коли ти ще дитина і нічого не розумієш, а довколишній світ тебе надихає на творчість та роздуми.

- Чим запам’ятались шкільні чи студентські роки у становленні Вас як майстрині?

- У школі я ходила на гурток декоративно-ужиткового мистецтва. Але особливого зацікавлення я від нього не отримала. Мені краще було займатись вдома самій. Тітка раз показала, а далі я повністю сама навчилася в’язанню шпицями та гачком. Тиждень мучилась, проте навчилась. Після школи я вступила до педагогічного університету імені В. Винниченка на факультет історії, закінчила його за спеціальністю вчитель історії та народознавства. Після закінчення вузу мене направили до будинку піонерів Маловисківського району, де працювала керівником гуртка та викладала таку техніку як макраме.

mot2 4

- Що саме пов’язує Вас з Долинщиною?

- Розквіт моїх здібностей, особливо зі створення ляльок, саме бере початок в Долинській, тут я відчула, що людям подобається моє мистецтво. Крім того, у цьому році я стала членом спілки народних майстрів України. Також за цей час я стала керівником гуртка – методистом. Беру участь в усіх фахових конкурсах чи виставках.

mot2 2 copy

- Розкажіть, будь ласка, які ляльки ви створюєте і чи всі вони вважаються оберегами?

- Особливого призначення я своїм лялькам-мотанкам не надаю. Створюю колекційні, сувенірні чи ігрові ляльки. Лялька чи іграшка в українській сім’ї була завжди, нею грались дівчата. Виготовляю більш сучасні ляльки традиційним способом. Але зрозуміло, що коли я роблю ляльки із бабусиних рушників, то вони, апріорі, вже мають певний сакральний зміст чи можуть бути оберегом для людей. Ляльку можна за бажанням назвати, вона має бути чистою та нести світло і добро. Коли віддаю її людині, прагну, щоб вона несла лише позитив, в свою чергу також хочеться, щоб і власник подарунку ставився бережно до неї. Я дуже люблю своїх ляльок! Коли сідаю за роботу, обов'язково запалюю свічечку, так ніякі темні сили не підступлять.

- Чи є певні елементи, деталі без яких лялька власне не може бути лялькою?

- Лялька-мотанка має бути без обличчя, але, мені здається, якщо б було обличчя, вона виглядала б по-іншому. Головна деталь ляльки – це її голівка. Я придаю цьому велике значення. Намотую голівку за всіма правилами: у потрібний клаптик тканини накладаю непотрібну чи стару тканину, потім скручую спіраллю тканину внизу, формуючи тулуб. Ось це скручування матерії символізує безкінечність. Лялька має бути одягнена у світлу вишиту сорочку, плахту, фартушок, а також мають бути намисто та головний убір - стрічка, хустка або віночок.

20447351 501018613581797 206883135 o

- А що означає різнокольоровий хрест-візерунок на голівці ляльки?


- Особисто для мене вертикаль хреста означає чоловіче начало, горизонталь – жіноче начало. Також хрест символізує оберіг. Саме через символіку хреста я й надаю певний характер та образ ляльці. Наприклад, жовте забарвлення тканини - колір сонця, червоний як оберіг, зелений – колір добробуту, синій – символ здоров’я.

- Де зазвичай Ви берете тканину для робіт?

- Від батьків мого чоловіка у подарунок дісталась ціла шафа різноманітних тканин, яку тоді пряли на станках. У мене є ляльки колекційні, які власне й зроблені зі старих вишитих рушників чи полотна. А є ляльки, які роблю із сучасної матерії, зазвичай, це різнокольорова тканина.

mot2 3 copy

- Скільки часу займає робота та чи залежить створення народної ляльки від настрою та обстановки, яка панує навколо Вас?

Якщо я сяду за роботу і більше не займатимусь нічим, крім роботи над лялькою, то часу піде два дні точно. Тобто буде дійсно гарна лялька. А якщо по кілька днів щодня присвячувати час роботі, то десь близько тижня – і мотанка буде готова. Безперечно, все залежить від мого настрою. Я намагаюсь з поганим настроєм не сідати за роботу. Як можна ляльку робити, коли ти не в гуморі?

- Можливо Ви знаєте історію виникнення цього народного атрибуту, поділіться, будь ласка.

Взагалі, я часто дітям під час занять розповідаю історію, а звідки ж прийшла до нас ця лялька-мотанка. Це зародилось ще в період язичництва, коли люди віддавали данину богам задля збереження врожаю чи гарної погоди. Але одного разу люди вирішили принести так скажімо в данину звичайнісіньку ляльку – взяли палицю, намотали на неї певний одяг і віддали данину богам. І останні послали гарні урожаї та погоду людям. Ось так зародилась символіка ляльки. Самому образу ляльки-мотанки більше 5 тисяч років, її подобу можна віднайти у кам’яних древніх статуях.


- Ви виготовляєте ляльки на замовлення?

- Багато ляльок у мене купують, беруть як подарункові сувеніри. Нещодавно наш хореографічний ансамбль «Веселка» поїхали до Грузії і взяли в мене три ляльки та «Дерево життя», сплетене в техніці макраме. Це подарували міністру культури Грузії. Минулого року, наприклад, вони їздили до Туреччини. От я сідаю, гортаю інтернет і відшукую елементи національного вбрання чи символіку цієї країни. І, знаєте, в подарунок вийшла дуже гарна лялька, справжня туркеня. Ось, наприклад, мотанка-десятиручка, яку можна дарувати молодій господині, або нерозлучники – подарунок на весілля молодятам.

mot2 1 copy


- Хто зазвичай купує ляльки?

- У мене ляльки їздять по всьому світу, оскільки люди купують їх як сувеніри для родичів чи знайомих. Є й в США, Чикаго, Бельгії, Китаї, Польщі, Англії. Люди сприймають їх дуже гарно і це мене ощасливлює. До того ж, у Долинській проживає багато містян, родичі яких знаходяться закордоном, тому замовляють чимало мотанок як подарунковий варіант. Мені подобається те, що людині до вподоби моя праця. Якщо в людини загорілися очі, побачивши мотанку, мені хочеться її дарувати.


- Ви згадали про виріб «Дерево життя», яке виконане в техніці макраме. Розкажіть, що це за вид рукоділля.

- Сама назва цього виду рукоділля особисто мені не дуже подобається. Тому я назвала її по-своєму – вузликове плетіння. Тепер у мене гурток вузликового плетіння, де я виготовляю вироби української символіки – паски, нагрудні прикраси, сумки, картини. Дітям дуже подобається плести. Цей вид творчості близький до вишивання. Найпростіші схеми вишивки це з двома кольорами, складніші – де два та більше. Всі роботи виконую на спеціальній м’якій підставці.

20447468 501020180248307 353833838 o

19665322 243307606171794 8479345339534273692 n

- У кожної творчої людини є певне життєве кредо. Яку настанову чи мотивацію ви несете по життю?

- Мабуть, найголовнішим твердженням є те, що треба відноситись до людей так, як я хотіла б, щоб відносились до мене. Дуже хочу, щоб мої роботи подобались людям, тому відвідую в багатьох містах різноманітні виставки у Кропивницькому, Львові, Києві, спілкуюсь з майстрами, проводжу майстер-класи для учнів. Вважаю, що роботи мають пережити майстра, якщо в майбутньому хтось берегтиме ту лялечку – це найбільша радість та честь для мене. Також вважаю, що потрібно всьому навчатись, якщо на це є змога. Буває таке, що нічого не хочеться, думаю, якщо кину все, то вже не виберуся як то кажуть. Ось у мене була відпустка, але її частину я провела на роботі. Ну не можу я постійно сидіти вдома, мені треба чимось себе зайняти. Важко сидіти на місці. Дуже хочу, щоб мною пишались мої рідні люди. Син мій вчиться у Харківській академії нацгвардії і там випадково дізнались, що я роблю мотанки і запропонували організувати виставку у Харкові. Це мене дуже порадувало. Взагалі, найбільшим моїм поціновувачем та критиком є мій чоловік. Він сам не майстер, проте завжди підкаже, чого не вистачає тій чи іншій роботі.

- Дуже дякую Вам за розмову! Хай і надалі Ваші роботи радують людей!

19667759 243306872838534 6469629495612512874 o

Переглянути фото робіт майстрині можна на її особистій сторінці у мережі facebook.

Спілкувалась Аліна Каплій, фото автора

Фото робіт з особистого архіву майстрині Діни Гетьманець

 

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити