«Подібного ще ніхто не робив»: Макс Кідрук про тур ста містами України та свою нову книгу (ФОТО)

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 664

 У середу, 1 листопада, у рамках туру «100 міст НОІМ»  до Кропивницького завітав сучасний український письменник Макс Кідрук. Він презентував свою нову книгу, яка називається «Не озирайся і мовчи».

Цей роман – містична історія з елементами трилеру. Кропивницький став двадцять сьомим містом, де відбулася презентація. «Гречка» поспілкувалася з автором щодо нової книги та туру загалом.

Чому презентація буде у ста містах? Чому така концепція туру?

По-перше, тому, що я і моя команда свідомі того, що і у маленьких містечках є чудові освічені люди, які хочуть читати сучасну українську літературу. Можливо, вони цього ще не знають, але вони є. І ці люди, на відміну від нас, не мають вибору. У нас є книгарні, є те, що називають літературною тусовкою, в яку іноді втягують тебе поза твоєю волею.

Цей тур важливий для мене тим, що я роблю великий крок вперед. Я свідомий того, що я зустрічатимусь з тисячами людей, які мене бачать вперше. Також, важливою є підготовка всіє країни, хоч як би це пафосно не звучало, до виходу моєї наступної книги, роману "Де немає бога".

А зрештою, 100 міст - це тому, що красива кругле число?

Абсолютно так. Ця божевільна ідея почалась з того, що я звільнив свого колишнього менеджера. Зараз в мене нова менеджерка, якій належить ідея цього марафону. Власне, чому я погодився? Я зрозумів, що ми можемо це зробити, а не просто намалювати якусь умовну цифру і щоб згодом все зійшло на нуль.

Ви кожного дня у дорозі. Які враження від такої динаміки?

Політ нормальний, абсолютно, все гаразд. Є певні злети, сюрпризи (в хорошому сенсі). Але є і не дуже моменти, і це нормально, я був до цього готовий. Для того і є цей тур, щоб вийти на нову аудиторію. Я від початку знав, що не все буде гладко. Є міста такі, які є розкачаними, куди я приїжджаю роками. Є міста, куди я не приїжджав взагалі. І це нормально, що реакція людей різна. На основі цього туру ми зробимо переформування, переформатування і поті будемо вибудовувати тур наступного року, з новою книгою. Його назва буде "101 місто ДНБ", - «101 місто, де немає бога».

Були якісь цікаві випадки на зустрічах у містах, які ви вже відвідали?

Всю дорогу були цікаві історії. На основі цього туру можна буле написати окремий тревелог. Одні з таких приємних згадок – це подарунки, які несуть мені читачі на презентації. Я думаю, що можна буде після цього туру відкривати музей «100 міст НОІМ». Зараз в цьому музеї вже є піщаний годинник, була банка оригінального крафтового пива, репліка м’яча «Вілсон» та купа таких приємних дрібничок.

Чи були у інших українських письменників подібні експерименти, такі масштабні тури, чи можна сказати, що ви – перший?

Ні, ніхто нічого подібного до цього не робив, але це не означає, що з кимось чимось міряюсь. Я казав, що це була ідея моєї менеджерки. Перший варіант включав в себе 88 міст, де ми мали якісь контакти, де могли щось організувати, де розраховували на певну аудиторію. Але ми подумали, що хештег #88містНОІМ не дуже гарно звучить, тому добрали ще 12 міст. Не аж така велика різниця між 88 містами і 100.

Але подібного ще ніхто не робив, і мені важко уявити, що це хтось повторить. Я розумію, що за сторони це все так дуже пафосно та романтично. Але з того боку, де сиджу я, це не так збіса романтично. Це – дорого, це важко. І тому і я не думаю, що це хтось повторить.  

Розкажіть про вашу нову книгу?

Називається "Не озирайся і мовчи". Роман про підлітків, ПРО 14-річних Соню і Марка, але в жодному разі не ДЛЯ підлітків. Багато хто сприймає книгу саме так, але це не правильно. Роман, на мою суб'єктивну думку, підіймає низку неймовірно важливих питань і проблем. Перша з них - це булінг у школі, або у більш широкому сенсі - проблема невмотивованої підліткової агресії, підліткового насильства.

Друга - це проблема розриву між поколіннями, між батьками та дітьми. Але не у вузькому сенсі, коли батьки-алкоголіки, ні. Я описую досить заможну сім'ю, яка має всі підстави бути щасливою, але між батьками та сином існує глибочезна прірва. По-третє, це роман про ескапізм, про бажання підлітків цілковито відсторонитися від реальності, яка з якихось причин їх не влаштовує.

Тобто, можна сказати, що роман «Не озирайся і мовчи» допоможе більше зрозуміти підлітків?

Можливо, так. Я дуже ретельно підходжу до написання своїх історій. Ті питання, які я не знаю, або відчуваю, що можу знати краще – досліджую, спілкуюсь з компетентними людьми. До цієї історії я готувався з вчителькою математики однієї із гімназій. І вона розказувала мені все, починаючи від того, як реагує школа на те, що дитина приходить з дому побита, до того, як живуть нинішні підлітки. Наприклад, у багатьох у 14 років вже є секс, а коли я вчився – такого ще не було, або не було так масово. Тому вчителька мені розповідала всі ці нюанси. Це допомогло мені значно краще окреслити проблеми, які стосуються підлітків.

Роман містичний і там є ідеє про існування паралельного світу. Ви вірити взагалі в  містику в своєму житті і чи допускаєте існування іншого світу?

Ні, я в містику не вірю. Це звучить дуже дивно як для автора, який пише багато про містичні речі. Але не треба змішувати літературу з моїми поглядами на життя. Я скептик, матеріаліст і атеїст. Та книга, яку я зараз пишу, вона не фантастична. Це буде реалістична історія. І думаю, що поступово буду більше писати реалістичних історій.

Які книги ви читаєте?

Насправді, я читаю дуже багато, це моя робота. На своїх сторінках в соцмережах я постійно викладаю списки прочитаного. Читаю все, починаючи від квантової фізики, закінчуючи психологією та еволюцією моралі. У художній літературі я дрейфую від трилерів до того, що називають більш серйозною літературою, хоча я не люблю таке визначення. І для більш повного переліку можна ввести хештег #Кідрук_рекомендує і так буде все, що я читаю.

Можете виокремити улюблений жанр?

Ні. І я думаю, що для людини, яка багато читає, такого не існує. І, звісно, я еволюціоную як читач. Те, що мені подобалось років 8 тому – тепер здається пласким. Зараз читаю соціально орієнтовані романи, романи, позбавлені елементи фантастичності, чи містичності.   

У одному із інтерв’ю ви зазначали, що Кропивницький – це одне із ваших улюблених міст. Це актуально?

Так, я тішусь, що, що на моїй презентації у вашому місті приходить багато людей. Щороку їх більше. Крім того, ще моя друга батьківщина, тут познайомились мої мама з татом. Неподалік Кропивницького, в області, я проводив всі свої літні канікули, коли мені не виповнилось років 13.

Тобто, з Кіровоградщиною багато чого мене пов’язує. Тому для мене це одне із улюблених міст в турі.

Нагадаємо, невдовзі до Кропивницького приїде відома українська письменниця Оксана Забужко.

Спілкувалася Олександра Гонтар.

Фото: Кирило Поліщук. 

 

 

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв