файно

Інтерв'ю

«Подібного ще ніхто не робив»: Макс Кідрук про тур ста містами України та свою нову книгу (ФОТО)

. 4364

 У середу, 1 листопада, у рамках туру «100 міст НОІМ»  до Кропивницького завітав сучасний український письменник Макс Кідрук. Він презентував свою нову книгу, яка називається «Не озирайся і мовчи».

Цей роман – містична історія з елементами трилеру. Кропивницький став двадцять сьомим містом, де відбулася презентація. «Гречка» поспілкувалася з автором щодо нової книги та туру загалом.

Чому презентація буде у ста містах? Чому така концепція туру?

По-перше, тому, що я і моя команда свідомі того, що і у маленьких містечках є чудові освічені люди, які хочуть читати сучасну українську літературу. Можливо, вони цього ще не знають, але вони є. І ці люди, на відміну від нас, не мають вибору. У нас є книгарні, є те, що називають літературною тусовкою, в яку іноді втягують тебе поза твоєю волею.

Цей тур важливий для мене тим, що я роблю великий крок вперед. Я свідомий того, що я зустрічатимусь з тисячами людей, які мене бачать вперше. Також, важливою є підготовка всіє країни, хоч як би це пафосно не звучало, до виходу моєї наступної книги, роману "Де немає бога".

А зрештою, 100 міст - це тому, що красива кругле число?

Абсолютно так. Ця божевільна ідея почалась з того, що я звільнив свого колишнього менеджера. Зараз в мене нова менеджерка, якій належить ідея цього марафону. Власне, чому я погодився? Я зрозумів, що ми можемо це зробити, а не просто намалювати якусь умовну цифру і щоб згодом все зійшло на нуль.

Ви кожного дня у дорозі. Які враження від такої динаміки?

Політ нормальний, абсолютно, все гаразд. Є певні злети, сюрпризи (в хорошому сенсі). Але є і не дуже моменти, і це нормально, я був до цього готовий. Для того і є цей тур, щоб вийти на нову аудиторію. Я від початку знав, що не все буде гладко. Є міста такі, які є розкачаними, куди я приїжджаю роками. Є міста, куди я не приїжджав взагалі. І це нормально, що реакція людей різна. На основі цього туру ми зробимо переформування, переформатування і поті будемо вибудовувати тур наступного року, з новою книгою. Його назва буде "101 місто ДНБ", - «101 місто, де немає бога».

Були якісь цікаві випадки на зустрічах у містах, які ви вже відвідали?

Всю дорогу були цікаві історії. На основі цього туру можна буле написати окремий тревелог. Одні з таких приємних згадок – це подарунки, які несуть мені читачі на презентації. Я думаю, що можна буде після цього туру відкривати музей «100 міст НОІМ». Зараз в цьому музеї вже є піщаний годинник, була банка оригінального крафтового пива, репліка м’яча «Вілсон» та купа таких приємних дрібничок.

Чи були у інших українських письменників подібні експерименти, такі масштабні тури, чи можна сказати, що ви – перший?

Ні, ніхто нічого подібного до цього не робив, але це не означає, що з кимось чимось міряюсь. Я казав, що це була ідея моєї менеджерки. Перший варіант включав в себе 88 міст, де ми мали якісь контакти, де могли щось організувати, де розраховували на певну аудиторію. Але ми подумали, що хештег #88містНОІМ не дуже гарно звучить, тому добрали ще 12 міст. Не аж така велика різниця між 88 містами і 100.

Але подібного ще ніхто не робив, і мені важко уявити, що це хтось повторить. Я розумію, що за сторони це все так дуже пафосно та романтично. Але з того боку, де сиджу я, це не так збіса романтично. Це – дорого, це важко. І тому і я не думаю, що це хтось повторить.  

Розкажіть про вашу нову книгу?

Називається "Не озирайся і мовчи". Роман про підлітків, ПРО 14-річних Соню і Марка, але в жодному разі не ДЛЯ підлітків. Багато хто сприймає книгу саме так, але це не правильно. Роман, на мою суб'єктивну думку, підіймає низку неймовірно важливих питань і проблем. Перша з них - це булінг у школі, або у більш широкому сенсі - проблема невмотивованої підліткової агресії, підліткового насильства.

Друга - це проблема розриву між поколіннями, між батьками та дітьми. Але не у вузькому сенсі, коли батьки-алкоголіки, ні. Я описую досить заможну сім'ю, яка має всі підстави бути щасливою, але між батьками та сином існує глибочезна прірва. По-третє, це роман про ескапізм, про бажання підлітків цілковито відсторонитися від реальності, яка з якихось причин їх не влаштовує.

Тобто, можна сказати, що роман «Не озирайся і мовчи» допоможе більше зрозуміти підлітків?

Можливо, так. Я дуже ретельно підходжу до написання своїх історій. Ті питання, які я не знаю, або відчуваю, що можу знати краще – досліджую, спілкуюсь з компетентними людьми. До цієї історії я готувався з вчителькою математики однієї із гімназій. І вона розказувала мені все, починаючи від того, як реагує школа на те, що дитина приходить з дому побита, до того, як живуть нинішні підлітки. Наприклад, у багатьох у 14 років вже є секс, а коли я вчився – такого ще не було, або не було так масово. Тому вчителька мені розповідала всі ці нюанси. Це допомогло мені значно краще окреслити проблеми, які стосуються підлітків.

Роман містичний і там є ідеє про існування паралельного світу. Ви вірити взагалі в  містику в своєму житті і чи допускаєте існування іншого світу?

Ні, я в містику не вірю. Це звучить дуже дивно як для автора, який пише багато про містичні речі. Але не треба змішувати літературу з моїми поглядами на життя. Я скептик, матеріаліст і атеїст. Та книга, яку я зараз пишу, вона не фантастична. Це буде реалістична історія. І думаю, що поступово буду більше писати реалістичних історій.

Які книги ви читаєте?

Насправді, я читаю дуже багато, це моя робота. На своїх сторінках в соцмережах я постійно викладаю списки прочитаного. Читаю все, починаючи від квантової фізики, закінчуючи психологією та еволюцією моралі. У художній літературі я дрейфую від трилерів до того, що називають більш серйозною літературою, хоча я не люблю таке визначення. І для більш повного переліку можна ввести хештег #Кідрук_рекомендує і так буде все, що я читаю.

Можете виокремити улюблений жанр?

Ні. І я думаю, що для людини, яка багато читає, такого не існує. І, звісно, я еволюціоную як читач. Те, що мені подобалось років 8 тому – тепер здається пласким. Зараз читаю соціально орієнтовані романи, романи, позбавлені елементи фантастичності, чи містичності.   

У одному із інтерв’ю ви зазначали, що Кропивницький – це одне із ваших улюблених міст. Це актуально?

Так, я тішусь, що, що на моїй презентації у вашому місті приходить багато людей. Щороку їх більше. Крім того, ще моя друга батьківщина, тут познайомились мої мама з татом. Неподалік Кропивницького, в області, я проводив всі свої літні канікули, коли мені не виповнилось років 13.

Тобто, з Кіровоградщиною багато чого мене пов’язує. Тому для мене це одне із улюблених міст в турі.

Нагадаємо, невдовзі до Кропивницького приїде відома українська письменниця Оксана Забужко.

Спілкувалася Олександра Гонтар.

Фото: Кирило Поліщук. 

 

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама