Вікторія Семененко: Кожного дня знаходила кілька годин для волонтерства

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 2100

 Вікторія Семененко – журналістка,  PR-менеджер благодійниця та співзасновниця Міжнародного благодійного фонду «Янгол життя», що спеціалізується на допомозі онкохворим дітям. Вікторія  – тендітна дівчина, яка вирішила робити цей світ кращим. Вона наповнює життя людей щастям і здається, що своєю любов’ю вона може обійняти весь світ. У 2017 році дівчина отримала орден Георгія Переможця за благодійність, «100% LIKE за проактивний регіональний PR» на конференції Всеукраїнської мережі ЛЖВ та Подяку міського голови Кропивницького.

Вікторія, чому ти вирішила займатися благодійністю?

Я кожного дня знаходила кілька годин  для волонтерства – це мені було не складно. Навпаки, коли я щось робила в цьому напрямку відчувала, що потрібна. Чи-то організація благодійних ярмарків у підтримку учасників АТО, чи-то конкурс малюнків, чи-то збір пластикових кришечок, які я ініціювала будучи головним редактором Кіровоградської районної газети «Зоря». Після роботи у газеті – я дещо удосконалила свою діяльність. Тобто крім журналістики, зайнялася PR-діяльністю у Кіровоградському обласному відділенні Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», ще пізніше ми з дівчатами заснували благодійний фонд. Тепер для мене – допомагати іншим – це потреба. Якщо я можу розповісти певну історію, написати про це новину чи статтю, організувати благодійну чи соціальну акцію, долучитися до благодійної діяльності – це чудово, у цьому і є я.

Ми зараз із колегами з Кіровоградського обласного відділення ЛЖВ активно займаємося питанням щодо прийняття обласної програми з розвитку паліативної допомоги. Цю тему ми зараз до громадськості доносимо за допомогою презентації збірки соціальних історій «Парасолька», куратором якої я виступаю. До того ж, збірка має благодійну складову – вилучені кошти ми передаємо на лікування онкохворим діткам Кіровоградщини. З моменту існування збірки ми отримали більше ніж на 7 тисяч гривень з її продажу.  Нещодавно завершили благодійний марафон, який тривав місяць у «Депо-центрі». Понад сім тисяч гривень зібрали для дітей і купу іграшок для онкохворих та діток, яких торкнулися соціально-небезпечні хвороби. Безмежно вдячні всім, хто у ці новорічні свята допомагав нам творити диво. Ви б бачили радісні очі дітей, коли ми передавали іграшки. У мене кожного дня – планування кількох акцій чи проектів. Одні завершуємо, паралельно плануємо інші. І що цікаво, більшість з них реалізується на волонтерській діяльності. Я завжди відкрита до співпраці, цікавих ідей і перспектив.

З якими труднощами вам доводиться стикатися в ході роботи?

Коли бачиш позитивний результат,  очі на труднощі закриваєш. Звичайно, щоб прийти на вершину хорошого результату, потрібно подолати багато сходинок, де спіткаєшся, падаєш, обтрушуєшся, встаєш і рухаєшся далі. Адже ти перед собою бачиш мету, ти знаєш куди і в якому напрямку йдеш. Тому я завжди намагаюся залишати всі труднощі, які спіткають, адже для мене важливий результат.

- У тебе емоційно непроста робота. Як вдається не втрачати надії і, зрештою, знаходити у собі сили на все?

У мене в житті є чудові мотиватори і натхненники, які мене надихають рухатися вперед, вдосконалюватися, розвиватися. Моя донечка Уляночка, чоловік В'ячеслав, батьки Світлана та Олег, брат Руслан, бабуся Люба – люди, яких ціную понад усе. Вони для мене тил, опора, підтримка. Я знаю заради кого я живу.

Вони, власне, і дають мені сили, можливість реалізувати себе і втілювати задумане.

У благодійному фонді нас працює троє – я, Наталка, Ольга. Все, що нам вдається робити для важкохворих дітей, - це спільний результат, спільна перемога. Також у нас є чимало помічників, волонтерів, які підтримують нашу діяльність. Ми цінуємо допомогу кожного, адже, як ми завжди кажемо: «У кожного з нас є янгол. І кожен може стати янголом для іншого». Тому ми безмежно вдячні кожному, хто знаходить у собі силу-волі, має бажання і можливості, рятувати  з нами найдорожче – дитячі життя.

І потужна команда, яка вміє ставити цілі і реалізувати круті проекти, - це Кіровоградське обласне відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ». Тут захищають права пацієнтів, моніторять державні закупівлі у сфері охорони здоров’я, надають соціальний супровід ВІЛ-позитивним… Я можу продовжити великий перелік того, наскільки важливу роботу здійснюють мої колеги.

Безмежно ціную кожного, хто є в моєму житті. Хтось для досвіду, хтось для уроків, перспектив, нових можливостей, надій, перемог.

 «Янголу життя» зараз більше року. Як виникла ідея щодо створення фонду?

Ідея існувала давно і реалізувалася не одразу. На той момент я звільнялася із посади головного редактора газети «Зоря», а Наталка Селецька – кілька років поспіль вела збір коштів на лікування та обстеження онкохворих діток. Вона мені часто розповідала про цих сильних  та мужніх діток, про їх боротьбу за життя. Я писала про них у ЗМІ, просила журналістів поширювати інформацію. На той момент я ходила з отцем Андрієм у гемовідділення, де ми з дітками робили вироби з тіста, створювали картинки чи розмальовували казкових героїв. Як зараз пам’ятаю, як Ростик викладав із зерняток картинку про літо – з пальмами, сонцем. Як Марк і Юрик робили вишеньки, полуницю із солоного тіста. Як пізніше ми створювали візерунки зимових сніжинок... Дорослим може здатися, що це такі дрібниці, а насправді в цих дрібницях було стільки дитячої радості і тепла. Пригадую ще один момент. Сиджу я в лікаря у черзі, а по телефону говорю з Наталкою. Вона каже, що наближаються новорічні свята, а коштів, щоб  зробити діткам свято, купити хоча би розмальовки і олівці - немає. Дві жіночки, що сиділи поряд, почули мою розмову і передали сто гривень. Пригадую ще один проект, коли онкохворі дітки писали листи Святому Миколаю, розповідали про свої мрії – швидше одужати, бути сильними і мати конкретні іграшки. Так ви не повірите, всі іграшки, вказані в листах дітки отримали від небайдужих кіровоградців. Даша, яка тоді лежала під крапельницями і була сумна, отримала два фотоапарати, який просила у листі. Зараз, до речі, Даша перемогла рак, навчається, працює і радіє життю.

Такі моменти нанизувалися, як намистинки на нитку. Вони надихали не залишати цих діток самих у важкій боротьбі за життя. Позаминулого літа Наталка мені розповіла про свою помічницю-волонтера Ольгу Присяжнюк, яка з нею вела збір коштів діткам, хворих на рак. Каже, що вона теж мріє про створення фонду. В один день ми зібралися втрьох. Зрозуміли, що наші мрії існували порізно, і якщо ми об’єднаємося – у нас все вийде. Одразу визначили, що директором фонду буде Наталка Селецька, яка присвятила своє життя цій благородній і важливій місії. І вже у серпні позаминулого року ми мали свої установчі документи, реєстрацію фонду і перших підопічних…

Скільки ви маєте підопічних, яким допомагаєте. Які вікові категорії?

На жаль, рак не обирає… Дивишся в ці дитячі очі і думаєш «за що їм такі страждання, випробування?» Але відповіді не приходять… Тоді починається боротьба за маленькі дитячі життя. У нас зараз близько 30 підопічних з онкологією, з яких троє з гемофілією – це Богданчик, Владик і Стас. Вікові категорії різні – від півтора року до 18 років.

Скільком людям, зокрема, дітям вдалося вже допомогти?

Кожен наший підопічний знаходить підтримку у фонду. Це і збір коштів на придбання медикаментів, і на обстеження, і на лікування, і пересадку кісткового мозку, і операції, і пошук донорів, і  заняття з арт-терапії, які проводить Оля з волонтерами.

Наші підопічні Настя Кармазін, Аня Гладощук та Юля Мартинчук – три дорослі дівчинки, у яких був один діагноз «лімфогранулематоз». Кожна з них по-своєму долала цей важкий шлях, а головне – вони підтримували одна одну у цій боротьбі. Зараз дівчатка вдома. Вероніка пройшла основне лікування і зараз бореться із супутніми захворюваннями.

Для всіх діток важлива підтримка, що вони не самі у цій ганебній боротьбі, яка в будь-який момент може зламати морально. Тому у нас є акція «Ти не один» - це написання паперових листів онкохворим діткам зі словами підтримки. І знаєте, люди писали, оздоблювали малюнками, хенд-мейдом. Особливо активними були школярі. З лютого 2017 року діткам передали більше півтисячі листів, а також іграшок та сувенірів. Цю акцію ми будемо оголошувати знову – вона тематична і проходить у нас з нагоди Всесвітнього дня онкохворої дитини. У відділенні також постійно діє скринька «Скарбничка хоробрості», яка поповнюється іграшками від небайдужих містян.

Чи  охоче люди допомагають?

Здебільшого збір коштів на дітей ведеться через адресні новини про стан здоров’я і потреби діток, які ми розповідаємо у соціальній мережі «Фейсбук», в онлайн-виданнях, на постійному благодійному майданчику «Жити завтра», де збирається багато доброчинців, які і жертвують суми важкохворим діткам, нашим підопічним. Криза, звичайно ж, вдарила по гаманцю кожного. У такі світлі дні, як Новий рік, Різдво Христове, Великдень особливо люди схильні творити добрі справи. Вони щедро наповнювали великодні кошики, готували «миколайчики» та подарунки під ялинку. Але цьогоріч збір коштів розпочався дуже повільно… Можливо, люди витратили всі заощадження на свята. І ми дуже віримо, що в лютому буде легше. У фонду зараз чимало боргів на наших підопічних. Коли потрібно терміново оплатити обстеження КТ чи ліки, ми не чекаємо поки зберемо необхідну суму, адже кожна хвилина на рахунку.

Які суми жертвують здебільшого?

Суми, які жертвують наші помічники, різні. Найменше перераховували п’ять гривень, найбільше – 45 тисяч гривень. Пригадую, як на великодню акцію чоловік, який сам тяжко хворіє із дружиною, передали яблука, цукерки і 50 грн. Це для мене був настільки хвилюючий момент, коли люди, самі борються з хворобою, і при цьому допомагають іншим.

Ми проводимо благодійні акції та проекти, спрямовані на збір коштів адресно конкретній дитині, яка терміново потребує допомоги. Наш фонд був партнером у проведенні благодійного концерту у підтримку Гліба Салія – це хлопчик, який в день фестивалю «Допоможи дитині жити», вийшов на сцену і сказав «Дякую, що вірите в нас»…Також проводили благодійний розпродаж іграшок для придбання медпрепаратів на хіміотерапію, де зібрали 20 тисяч гривень. З Кіровоградським обласним відділенням Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» були партнерами першого благодійного фестивалю «Допоможи дитині жити», де було зібрано до 50 тисяч гривень на ліки.

За перший рік діяльності МБФ «Янгол життя» ми зібрали 1 007782,49 гривень Кошти витрачено на обстеження, лікування, придбання медичних препаратів, обладнання в дитячу лікарню. Так,  витрачено: на закупку ліків дітям - 210 951,87 гривень,  на забезпечення гемовідділення - 173 079,73 гривень,  на обстеження підопічних - 117 974 гривень,  на обладнання для дитячої обласної лікарні - 168 132,58 гривень,  на оплату променевої терапії - 110 500 гривень.

Ви наразі виступаєте співорганізатором благодійної акції «Світлини за життя». Розкажи про неї.

Зараз готується фотовиставка «Світлини за життя» з подальшим продажем робіт на благодійному аукціоні, кошти з якого будуть спрямовані на променеву терапію для онкохворого Святослава Мордюха. Її ідея належить місцевому фотографу Лесі Присяжній.

На фотовиставці буде представлено роботи близько двадцяти фотохудожників з Кропивницького та інших міст України. Роботи виконані у різних техніках та різних стилях. Відібрані фотографії буде продано на благодійному аукціоні, кошти з якого підуть на порятунок дитячого життя. Хлопчику лише три рочки, але на його життя випало таке тяжке захворювання і така велика боротьба… У Святослава складний діагноз: «Нейроектодермальна пухлина». Рік тому у хлопчика з’явилося важке дихання, тож батьки звернулися за консультацією до лікаря. Під язичком у хлопчика була велика гематома, але через кілька днів вона зникла. А потім пухлина з’явилася знову, розміром майже у 4 сантиметри. Лікарі її видалили і відправили на гістологію, звідки отримали болісний  і неочікуваний результат – злоякісна пухлина дна порожнини рота. Наступна операція була у Київській лікарні Охматдит, де видалили залишки пухлини і видозмінений лімфовузол.  Святославу, який проживає у селі Ротмістрівка Смілянського району Черкаської області, лікарі призначили курс променевої терапії в «Томоцентрі» Кропивницького. Зараз хлопчик знаходиться у Кіровоградській обласній дитячій лікарні, він один із підопічних МБФ «Янгол життя».

Один сеанс променевої терапії коштує 3900 грн. Всього призначено 25 сеансів. На сьогоднішній день МБФ «Янгол життя» оплатив 20 сеансів і має борг в 44 446 гривень. До того ж, ще неоплаченими залишаються 5 сеансів, а це – 19500 гривень.  Фотовиставка відбудеться 15 лютого з нагоди Всесвітнього дня онкохворої дитини у Кіровоградському обласному художньому музеї.

Якщо у наших читачів виникне бажання допомогти підопічним фонду, на які реквізити можна перераховувати кошти?

Реквізити для допомоги пацієнтам гематологічного відділення Кіровоградської обласної дитячої лікарні наступні.

Рахунок БО "МБФ "Янгол життя"

ПАТ КБ «Приватбанк», 

Р/рахунок 26006052917335 

МФО 323583 

ЄДРПОУ 40707580

Номер картки Приватбанку для поповнення через Приват24: 5169 3305 0948 8034

Номер картки Приватбанку для поповнення через термінали: 5169 3324 0383 8066

При перерахуванні допомоги конкретній дитині, обов'язково слід вказати її прізвище в призначенні платежу: "Благодійна допомога для (ПІБ дитини), без ПДВ". Якщо такої можливості немає (наприклад, при перерахуванні через платіжні термінали), після відправлення платежу необхідно повідомити про платіж по телефону або смс-повідомленням. Наші контакти: Наталя - (099) 038-17-50, Ольга - (098) 003-19-29, Вікторія - (099) 65-73-923.

Спілкувалась Альона Большова

Фото з особистого архіву Вікторії Семененко 

 

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв