Олег Тягнибок: Вибори для нас були за залишковим принципом, пріоритет - забезпечення наших вояків

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 1273

Олег Тягнибок, лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» не частий гість в Кропивницькому. Журналістам «Гречки» випало поспілкуватись з відомим політиком наприкінці травня, коли той брав участь в акції, присвяченій Дню Героїв.

tiagn1

Чим живе «постмайданівська» «Свобода», чого вдалось досягнути, що залишається в планах та які пріоритети ставить перед собою керівництво партії читайте далі.

- Навесні 2014 року слідом за Революцією Гідності на українців чекало інше випробування – окупація Криму та Донбасу. Яким чином «Свобода» відреагувала на ці події?
- Понад 1000 свободівців є учасниками московсько-української війни. Сформовано два батальйони: Батальйон особливого призначення «Січ», який був інтегрований в структури Міністерства внутрішніх справ, і «Карпатська Січ», інтегрований в 93 механізовану бригаду. Окрім того, практично в кожній структурі Збройних Сил України , Національної Гвардії, МВС, в інших добровольчих батальйонах служили свободівці. Так склалось з різних причин: когось повісткою призивали, хтось мав інші мотиви йти воювати саме в ці структури.

Десь за два роки після початку війни ми створили громадську організацію «Легіон Свободи» - ця організація саме об’єднує всіх тих свободівців, які воювали і воюють.
Ми втратили на цій війні 41 людину, з них четверо - з Кіровоградщини.

- Як вплинуло на діяльність партії те, що така кількість її членів фактично припинили займатись своєю основною діяльністю та пішли воювати?
- Воно прямо вплинуло, бо коли почалася війна, кращі з кращих пішли воювати, окрім того кілька тисяч свободівців з головою занурились у волонтерську діяльність – це звісно не додало партійної активності, а навпаки. І я скажу як керівник партії – в той час у мене в голові було не на вибори гроші шукати, а щоб купити хлопцям шкарпетки, бронежилети, автомати, бронетранспортери, швидкі допомоги тощо. Ясно що, як то кажуть, нам було не до того. Тобто вибори для нас були за залишковим принципом, пріоритетним було забезпечення наших вояків.

- Можна сказати, що на перших виборах після Революції Гідності українці «повелись» на обіцянки «все і одразу», і не пішли за націоналістами?
- По-перше, ми отримали позитивний результат. Навіть найпаскудніші екзит-поли нам давали 6,5 %. А відбулась корпоративна змова колишніх партнерів по Майдану: «Народний Фронт» і «БПП» домовились з «Опоблоком». Вони тоді збільшили явку в Донецькій і Луганській областях і довели до того, що нам не вистачило 0,2 %.

По-друге, партія була знесилена втратами на Майдані, де ми втратили 19 людей, купа людей пішли воювати, ну і інформаційна компанія з обливання брудом «Свободи» спрацювала.

- Хто партнери «Свободи» на сьогодні?
- В березні минулого року ми підписали маніфест з націоналістичними силами: «Національний корпус», «Правий сектор», «Конгрес Українських Націоналістів», «Організація Українських Націоналістів». Дуже важливо для нас було те, що цей маніфест було підписано на ідеологічній базі, це на так, що, знаєте, штучно треба об’єднатись.

- На скільки перелічені організації дієві, «живі», якщо можна так сказати?
- Ну звісно, що «Конгрес Українських Націоналістів» раніше мав більше сил і потуг. Слава Стецько була жива, був період коли вони мали реальну владу і в Верховній Раді і в Івано-Франківській області у них ледь не в кожному районі були великі фракції.

 Це дружні для нас організації, і для нас важливим є той момент, що згуртувались ті, які мають однакові погляди. Ми ж не шукаємо партнерів, виходячи від того чи він сильний чи несильний. Я навіть вам поясню прагматичні міркування з приводу того, чому саме так: завтра, коли ми прийдемо в парламент, нам доведеться голосувати, і очевидно, що виборець націоналістів захоче, щоб націоналістична фракція була дисциплінованою, щоб вона не тільки ходила на сесію, але й давала стовідсоткове голосування. Бо який сенс голосувати за якусь партію, а потім дивитись як у тій партії третина голосують – «ЗА», третина – «ПРОТИ», а третина – «УТРИМАЛИСЬ» або половина взагалі не ходять на засідання!?

Хтось скаже: «Це демократія»! Ні - це саме «псевдодемократія», демократія у тому, що ви не несете відповідальності перед виборцями яким ви обіцяли? От сьогоднішня влада, якби ви перед виборами сказали: «Ми підвищимо тарифи, ми підвищимо ціни, ми з молотка будемо продавати землю, стратегічні підприємства» За них будуть люди голосувати? Вони зовсім інше казали. Казали, що вони того робити не будуть.

- Чому на Кіровоградщині не вдалось досягнути значних результатів під час того як свободівець Олександр Петік обіймав посаду голови ОДА?
- Наш недовгий кількамісячний прихід до влади був показовим. По-перше він показав, що націоналісти не були апріорі готові до такої широкомасштабної влади. Ми отримали урок, що якщо навіть рейтинги нам не показують якогось хорошого результату, ми повинні готуватись до тієї влади, бо ця влада може наступити в будь-який момент.

Чи вона потрібна? Потрібна. Бо навіть ця невеличка влада, яку ми мали, дала змогу нам багато що зробити : випробували наші кадри. Якщо брати голів адміністрацій, то були вдалі призначення, були менш вдалі. Це так само залежало від дуже багатьох факторів. Скажу так: нам не вдалось зреалізувати наших прагнень тут на Кіровоградщині, тих яких би ми хотіли.

У нас була хороша обласна організація в Кіровоградській області, але недостатньо для того, щоб брати на себе таку відповідальність, саме тому нам довелось призначати «парашутистів» з Києва на ці посади, і не завжди такі речі позитивно спрацьовували.

tiagn3- Новопризначений голова обласної організації також не місцевий. Розкажіть про Андрія Міщенка.
- Андрій Міщенко – професійний політичний діяч, це ветеран партії, він член партії з 1991 року. Свого часу він очолював Дніпропетровську і Чернігівську обласні організації. Як кризовий менеджер він вирішував ті проблеми, і я сподіваюсь, що він зробить це тут, на Кіровоградщині. Звісно, для нас ідеально – виховати місцевих лідерів, ми цього прагнемо, але наразі працюємо в такому режимі.

- Чи можна вважати результат «Свободи» у Івано-Франківській області таким, який ви хотіли б мати і на Кіровоградщині?
- Звичайно, в Івано-Франківській області у нас голова Обласної ради, мер міста. У нас найбільша фракція в обласній раді, найбільша фракція в міській раді. Маємо багато хороших представництв по районах. На сьогодні – три області є базовими для «Свободи»: Івано-Франківська, Тернопільська та Хмельницька.

- З якими труднощами зустрічається свободівська влада в цих трьох областях?
- Зараз політика партії має бути дуже гнучкою, бо одна справа і політика, коли у нас, скажімо, є мер обласного центру як в Івано-Франківську, Тернополі та Хмельницькому, де звісно, що ми є владою, і беремо на себе відповідальність, а з іншого боку є області, де ми перебуваємо в опозиції до місцевої влади.

Складність в тому, що якщо у нас навіть є мер, ми все одно в опозиції до центральної влади. Зазвичай ми маємо не сприяння збоку уряду – це в плані фінансів. З іншого боку ми маємо дуже ефективний менеджмент в першу чергу через відсутність крадіжок з бюджету, тобто збільшуються відразу і можливості в тих областях.

От я був у Хмельницькому, мер мені показував об’єкти, що буквально на завершенні: дитячі садочки, школи, які вони будують. Незважаючи на реальну відсутність коштів, ці гроші вони знаходять зі своїх джерел. Адже центральна влада, незважаючи на обіцянки, не реалізовує ті обіцянки. Вони показують результат і в тому ж Хмельницькому люди мене впізнавали на вулицях, підходили і дякували за мера. Люди бачать, що ситуація в місті змінюється на очах.

Ну і звісно, вся ця історія з децентралізацією, яка на початках ніби була позитивною, коли гроші лишали на місцях, але тепер, коли «нагрузили» обов’язками все не так вже й оптимістично. Тепер місцеві ради повинні більше вкладати ніж вони отримують внаслідок Децентралізації.

Ну от мер Тернополя надав таку картину: 2017 рік – доходи, передані в місцевий бюджет Тернополя: 321 мільйон гривень, а видатки за переданими повноваженнями – 594 мільйони. Тобто їм треба 272 мільйонів гривень десь знайти. 2018 рік - доходи 394 мільйони гривень, а за видатки, які їм нав’язала центральна влада слід витратити – 664 мільйони гривень. От і вся суть децентралізації. Тобто Гройсман хитро позбавив себе цілої частини повноважень, які стосуються, зокрема, соціальної сфери, і тим самим показують, що ці питання не до них і це мери винні.

- На майбутніх парламентських та президентських виборах ми побачимо вашу партію?
- «Свобода» однозначно братиме участь у виборах. Для нас в пріоритеті: єдиний кандидат від націоналістів, і коли в парламент ми йдемо всі разом. Тим кандидатом можу бути і я, але поки що відбуваються перемовини. Я більш ніж переконаний, що ми будемо представлені в парламенті.

- Цього разу ви вже готові до перебування у владі, зокрема кадрово?
- Цього разу ми зовсім в іншому стані, ніж були раніше. Ми вміємо робити висновки.

- «Роботу над помилками»?
- Я б не називав то помилками, бо якби ви мені запропонували повернутись у вчорашній день, я б себе поводив точно так само, і робив би такі ж кадрові призначення. Треба розуміти, що змінювати потрібно деякі пріоритети: робота з кадрами – це дуже важливо. Ті кадри треба готувати, з ними треба працювати, вони мають розуміти на що вони йдуть і це не має бути ілюзія. Ще до Майдану я приїздив до наших партійних організацій і казав: Мій найстрашніший сон, коли мені покладуть розграфлений ватман, дадуть олівець і скажуть до ранку напиши, хто буде на тих чи інших посадах у владі… Ну от, треба готуватись до того.

Записав Валерій Лебідь

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв