Кротощури й темне фентезі: письменник-фантаст з Кропивницького розповів про створення інших світів (ФОТО)

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 924

28-річний Вадим Овчаров став переможцем «Брами» – молодого літконкурсу прози в жанрі «фентезі» торік. Нещодавно світ побачила збірка кращих творів, на обкладинці якої є назва «Брама. Багряні ночі» - частина назви оповідання Вадима, яке стало переможцем конкурсу фентезійних історій. І вже завтра, 30 жовтня, письменник презентує видання кропивничанам.

IMG 0312

Він – інженер-механік за фахом, який ще з дитинства вподобав світ фантастики і жахів, а паралельно з навчанням, роботою, виховуванням разом з дружиною маленького сина пише фентезійні оповідання для конкурсів і вже знає, як виглядатиме обкладинка його першої авторської книжки – роману в стилі темного фентезі.

«Гречка» нещодавно поспілкувалася з переможцем всеукраїнського конкурсу фентезі. Напередодні автор якраз отримав свій примірник збірки від видавництва Vivat. Загалом до збірки увійшли твори близько 30 учасників «Брами», які були відібрані на конкурсній основі за кількістю балів. Зокрема, у збірці є три оповідання Вадима Овчарова: твір-переможець «Багряні ночі Альзеари», «Спрага» (отримала особливу відзнаку від голови членів журі) і «Останні Вартові».

- Мене дуже вразив формат книжки. Я звик, якщо видається збірочка в українських конкурсах, то вона зазвичай маленького формату, схожа на самвидав, - розповідає і водночас розглядає збірку Вадим Овчаров. – А це щось неймовірне. Я такі книги звик бачити в престижних авторів. Також порадували ілюстрації до кожного оповідання, які хоч і виконані олівцем, але на високому рівні.

3

- Чому обрали саме жанр фентезі? Нині це популярний жанр, мабуть, і завдяки Джорджу Мартіну та його знаменитим книгам з циклу «Пісня льоду й полум'я». 

- Так. Зараз фентезі стало популярним. І це демонструють і Мартін, і Толкін до якого всі повертаються. Але за часів мого дитинства фентезі й жахи були такою прохідною літературою. Хоча ці жанри мене досить сильно захопили з дитинства. Це був такий собі закуток від буденності, прозових творів, якими навантажували в школі, яких вже не хотілося бачити. Жахи і фантастика для мене тоді були, як джерело відпочинку. А з віком я почав помічати в цих самих творах порушені віковічні питання: як люди ставляться один до одного, до тварин і тому подібне.

- А якщо обирати між хорором і фентезі, то що ближче?

 - Важко сказати. Бо хорор і фентезі я люблю однаково. В кожному із жанрів є автори-кумири, яких хочеться читати, наслідувати.

 - Загалом у Вас як відбувається процес створення нових світів?

 - Коли як. Іноді буває таке, коли спала на думку назва твору і вже цей твір починаєш будувати під впливом настрою. Та зазвичай оповідання пишу під певний конкурс. Правда було й таке, коли сюжет наснився. Навіть дружину налякав, коли почав записувати о п’ятій ранку те, що мені наснилося. І те, що записав використав в початкових розділах майбутнього роману, який нині пишу. На жаль, через брак часу ніяк не візьмуся за нього.

- Де берете назви для своїх творів, неземних світів і створінь?

 - З назвами насправді дуже тяжко. Інколи приходить у голову ідея з назвою, а потім виявляється, що така назва вже є в іншому творі. Наприклад, на цьогорічний конкурс «Брами» я подав твір, де були тваринки – кротощури – поєднання кротів і щурів. Я думав, що зробив маленький прорив, а потім через кілька місяців дізнався, що кротощурів використовували в кількох комп’ютерних іграх. Можна сказати сплагіатив, хоча по образу вони були несхожі на тих тварюк, що були в іграх.

- Розкажіть, будь ласка, про роман над яким працюєте. Про що він? Назву вже придумали?

- Це темне фентезі, тобто це поєднання хорору і фентезі. Якщо фентезі по собі може бути м’яким з нотками фантастики, то темне фентезі дозволяє додати жорстоких елементів і реалізму. Це світ у якому головний герой – попаданець із нашого світу, якому потрібно буде знайти не лише шлях додому, а й вижити. Я намагаюся показати всі реалії ситуації, яка виникла б. Тобто це не було якось казково: що він потрапив до цього світу, а його знайшли інші герої й буквально «винянчили-вигодували» і він став героєм. Ні. Він одразу потрапляє в полон на галеру, де над ним знущаються пірати: шмагають батогами, змушують веслувати в тяжких умовах і це при тому, що він не воїн чи лицар, а звичайна людина. Назва роману – «Темні джерела». І в планах зробити дві-три книги продовження. На обкладинці я б зобразив двох лицарів, що б’ються в обладунках або головних героїв в стилі книг жахів і фентезі 80-90-х років.

8

- А герої Ваших творів - це типові українські чи запозичені закордонні?

- Здебільшого я пишу про наших українських підлітків й дорослих людей, в залежності від жанру. Фентезі, приміром, дозволяє додати якогось зарубіжного героя, або героя неземного походження. Наприклад, в «Багряних ночах Альзеари» герої були нащадками людей, яких називали альвами.

IMG 0314

- Цікаво є у Вас тексти, в яких можна впізнати місто Кропивницький?

- Якщо взяти детективне оповідання «Тюльпани серед бур’яну», то там усі події відбуваються в Кропивницькому. Крім цього, минулого року подав на конкурс жахастиків оповідання «Дотик Мідаса», де події також відбуваються в Кропивницькому, як і в оповіданні «Безвісти пропавший».

- Для Вас написання книг насправді це не постійна робота, а хобі? Не хочете, аби хобі стало роботою?

- Аби стати прибутковим письменником замало виграти в двох-трьох конкурсах навіть престижні премії. Потрібно заробити собі ім’я, так звану фан-базу. Як це зробив, приміром, Кідрук (Максим Кідрук, - ред.). Письменнику початківцю це зробити досить важко. Потрібні час і зусилля, а враховуючи те, що державна ніяк не підтримує молодих авторів, та що там казати, якщо навіть сучасних авторів майже не спонсорують, то заробляти літературою у нас в Україні практично неможливо.

- До речі, як Вам вдається поєднувати технічне і творче начала?

- Хоч і навчаюся в Центральноукраїнському національному технічному університеті, але ще з дитинства люблю читати. Життя без літератури для мене – досить важкувато. І навіть якщо я півроку нічого не читаю, то відчуваю літературне голодування: мені треба відкрити якусь книгу і прочитати її. А ще я знайшов зручну роботу, яка дозволяє підігнати навчання і займатися письменництвом у вільний час.

23168020 841180972716832 5424201419777076275 n

Довідково:

Перше повноцінне оповідання «Чорний Дракон» Вадим Овчаров написав у 2007 році під впливом творчості Мітчала Гремма. З 2010 по 2016 рік брав участь у конкурсах від літературних платформ «Зоряна Фортеця» та «Світ Фентезі». У 2015 році став фіналістом конкурсу «Це ж елементарно, сер» від літературної платформи «ЛітМайданчик». У тому ж році оповідання-фіналіст «Тюльпани серед бур’яну» було опубліковане у збірці малої детективної прози «Це ж елементарно, сер». Також у 2015 році вийшов альманах від журналу «Склянка Часу», де було опубліковане оповідання «Мрійник». У 2017 році розділив перше місце на конкурсі ім. В.Гончаренка, на яке подав оповідання «Чужа Зміна». Торік також здобув перемогу на першому конкурсі фентезійних оповідань «Брама».

А вже завтра Вадим Овчаров презентує збірку «Брама. Багряні ночі» із кількома кропивницькими письменницями, твори яких також увійшли до збірки.

Час і місце проведення: о 17:00 в обласній бібліотеці для юнацтва ім. Є. Маланюка. А якщо прийти на пів години раніше, то можна буде потрапити на безкоштовну професійну фотосесію з лицарем, який, як відзначають організатори, ніби зійшов зі сторінок фентезійних оповідок.

Валерія Жовтун.Фото Валерія Лебідя, Paul Dezmonth, 

з Фейсбук-сторінки фестивалю фентезі «Брама»

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв