З водія маршрутки - в ІТшники: історія Костянтина Петкова з Кропивницького

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 3526

 

Костянтин Петков 16-років пропрацював водієм маршрутки. Коли робота йому набридла і захотілось змін, вирішив перекваліфікуватись у програміста. Бажанню не стали на заваді ані складнощі самоосвіти, ані вік. Допомогли чоловіку в реалізації мрії у безкоштовній школі програмування Ш++.

 pet3

Інтерв’ю записувалось дев'ять місяців тому, коли Костянтин мав лише рік досвіду роботи в ІТ-сфері і свіжі спогади про будні за кермом та навчання в школі, до якої одразу навіть не вступив.

Як зважилися міняти роботу?

Взагалі зав'язати з маршрутками? Відчув, що ось-ось уже пора, вже готовий. Зрозуміло, що сім'ю потрібно годувати, потрібно працювати. Я працював і паралельно навчався. Потім працював і паралельно шукав роботу, але все не складалось.

В один прекрасний момент звільнився. Сказав "не хочу". Набридло мені кермо. І робота мене сама знайшла.

Яка була мотивація?

Не хотів працювати руками. Мені хотілося головою заробляти.
Перед тим, як вивчати програмування я моніторив ринки, чим займатися. Все всюди падає, ринок ІТ зростає. Щорічно на 20-30%. Подумав, що напевно, треба туди. Там, де розвиток, де можливо заробляти, щоб не було корупції. Мені цікавий чесний бізнес, за чесними правилами.

У програмуванні все просто: якщо ти нічого не вмієш, то ніякі хабарі тобі не допоможуть. Так до цього і прийшов.

Запам'яталися добре слова Романа Шмельова, коли групу зібрали. Тоді всі представлялися, хто чим займається, навіщо прийшов. Я сказав, що хочу стати програмістом, якщо вийде. Роман подивився на мене і сказав: "У вас вийде".

Навчався, чесно сказати, не навідмінно. Трійки та двійки були. В основному через брак часу. Працював до 9-10 вечора. Доводилось вчитись ночами. Неділя у мене була присвячена лише програмуванню.

pet2
Як познайомилися зі школою?

Прочитав в інтернеті. Читав новини і попалася новина про набір курсів програмування безкоштовно. Вирішив туди написати. Зареєструвався спочатку. Сказали, що будуть тести. Але не знав, що потрібна підготовка. Прийшли тести, я їх успішно не здав. Сказали спробувати в наступний раз.
Набрав на сайті за номером телефону, сказав, що я не здав, але хочу підготуватися. Мене пообіцяли підготувати: розповіли що і як (в школі є підготовчий курс, де можна підготуватися до вступного тестування). Потім знову тести і я вже пройшов. Так навчання і почалося. Вдень працював, ночами вчився.

Як близькі відреагували? Підтримували?

Не сильно оптимізму було багато. А коли вже пройшов, коли почало виходити, вже стало цікавіше, азарт пішов: чи можу я чи ні, дійду я до кінця? Важко все таки було. Тоді підтримували, так. Говорили: "Звичайно, учись". Син теж прагне навчатись програмуванню. В першу чергу йому це цікаво і він навіть іноді деякі речі підказував.

Чого ви навчалися на менторсьому етапі?

Вчив веб. Але трохи не довчився. В процесі роботи навчання відбувається більше і серйозніше.
А потім мене взяли на роботу. На роботі я вже зрозумів, що я нічого не знаю. Дуже багато потрібно ще вчити. Проте, розуміння алгоритміки, що є типи даних, є масиви, є змінні, об'єкти, в чому їх відмінність. Ось це ось важкувато спочатку мені давалося. Потім як тільки я це зрозумів, все стало на свої місця.

Яким був досвід навчання? Складно морально?

Так. Морально це дуже складно. Часу не вистачало на глибоке вивчення матеріалу. Більше інтерес підстьобував, ніж бажання заробити на цьому. Все одно було прагнення до того, щоб поміняти сферу діяльності. На маршрутках, хоч ти там цілодобово будеш працювати, більше певної «стелі» не заробиш. А тут планки немає. Тут все залежить від працездатності, від того, скільки ти будеш вчитися, скільки ти будеш цьому приділяти часу. І тим більше ти будеш рости.

Списувати коди мені було не цікаво. Це не мій метод. Якщо хотілося поміняти профіль, роботу кардинально, то потрібні знання. Бували такі простенькі завдання, які заходили важко, а навпаки важкі завдання - розуміння приходило.

Як змінилося ваше життя після того, як ви прийшли на навчання?

В кращу сторону. З'явився вогонь в очах. Коли розумієш, що на цій роботі перспективи немає, прагнути ні до чого. А тут найперше, захотів, постарався, пройшов. Починаю навчатися, ще більше по наростаючій, сенс життя, грубо кажучи з'явився. Я вже розумів, що я стаю ближче до своєї мрії. Колеги мої на роботі теж бачили, що я більше посміхатися став, чимось іншим голова забита. Не завжди про роботу думаєш. А це дуже сильно пригнічує, коли на роботі сидиш і думаєш про роботу. Плюс спілкуюся з молоддю, просунутою молоддю. А колектив впливає на людину. Позитив. Один кругом позитив.

Коли у вас з'явилася перша робота в цій сфері?

Вже рік я працюю в програмуванні. Мені тут подобається, колектив хороший, якщо щось незрозуміло, завжди підкажуть. Це чудово. Навіть якщо Гугл щось не видає, тут завжди знайдуться люди, які підкажуть. Ніхто не відмовляє.

Як би ви описали школу для незнайомої людини?

Інша планета. Тут навіть ставлення, спілкування між людьми зовсім інше. Я не багато де працював, але все ж встиг і послужити, і на заводі попрацювати, і на маршрутках. Тут всі люди рівні. Починаючи від малюка і закінчуючи найстаршим чоловіком. Всі рівні. Немає такого, що хтось за статусом або за віком старше. До всіх однакове ставлення, всі спілкуються на "ви".
Тут не просто вчаться, багато заходів проходять. Якщо хочеш провести дозвілля, тобі нудно, тобі нема чого робити, то приходиш сюди, де знайдеш і розваги. Навіть поспілкуватися з людьми, випити чашечку кави, з'їсти печеньку, пограти в теніс.

Сюди приходиш - всюди позитив. Я за два роки жодного разу не бачив, щоб людина тут сумувала. Це дуже багато. Заряджаєшся позитивом і приходиш додому теж позитивний.

Щоб ви могли порадити людині, яка ще не заповнила анкету, а тільки думає про це?

Не думати, а спробувати. Треба намагатися. Нічого складного. Зареєструвався, подивився завдання, вирішив. Відчуваєш, що готовий - написав, прийшов, здав тест. Чи не здав - сиди далі доучуватися.
Навчання, так, важкувато. Якщо немає мотивації залізної, то навряд чи вийде. Потрібно цьому приділяти щодня 2-3 години мінімум. Але під лежачий камінь вода не тече.

pet1

 

G

Сподобалася стаття?

varto2
Реклама
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв