Святий Миколай: Дід Мороз мені не конкурент

Опубліковано . в Інтерв'ю

Кількість переглядів - 2230

 Напередодні свят «Гречка» вирішила поспілкуватись зі Святим Миколаєм і задати йому питання, які часто задають діти і дорослі.

48906498 2302855683279396 6114879642374504448 o

 - Святий Миколаю, розкажіть про себе. Адже багато кажуть, що ви казковий персонаж.
 - Що ви. Я не казковий, а дійсний святий. Народився у 270 році у Патарі, нині це Туреччина. У Мирі досі збереглась церква, де я починав служити священником. По смерті батьків я отримав великий спадок і вирішив роздарувати нужденним. Згодом так і з’явився звичай обдаровувати дітей.
Потім здійснив ще багато гарних справ: визволяв полонених, рятував від смертної кари невинних, зцілював хворих.

- Як же так, що ви родом не з України, а маєте у нас кілька резиденцій?
Це для зручності. До мене приходить дуже багато листів від діток з усього світу, тому зручно мати місце для зустрічі зі своїми підопічними. Перед святами ми відкриваємо офіси у багатьох містах. Дуже мені затишно у національному парку «Гуцульщина». Зимове гірське повітря неймовірне.

121219120741

Все для того, аби малеча не лишилась без уваги. До того ж, я знаю як в Україні мене шанують із давніх давен, а того року зняли про мене фільм «Пригоди S Миколая». Зізнаюсь, я інкогніто ходив на прем’єру попри щільний передсвятковий графік.

- А подарунки отримують тільки діти?
- Звісно ні. Просто дитячі бажання часто легше втілити і покласти «під подушку» ніж дорослі. Та і, якщо чесно, чемних діток набагато більше ніж слухняних дорослих. Але я завжди стараюсь обдарувати і їх. Коли я в Україні, то завжди ходжу і на передову і знаю про мрії вояків. Часто не вдається самому передати їм до окопа презента, але мені завжди допомагають волонтери.

До речі, дуже хотів би подякувати спецпризначенцям, того року вони охороняли мене всюди і скрізь, аби я безпечно і вчасно прийшов для діток Донеччини і Луганщини.

- Як ви ставитесь до Діда Мороза?

1083142
- Дуже толерантно. Він молодший за мене і менш досвідчений – працює лише з початку двадцятого століття, але робить добру справу. Як і я, він приходить лише до тих, хто в нього вірить. Свідомо чи ні, він долучається до божої справи – обдаровує дітей за їх чесноти і дарує віру. Він мені не конкурент, адже вважаю, що місця для добрих справ усім вистачить.

- Дякуємо за ваш час і спасибі за подарунки, які ми знайшли сьогодні під подушкою.

П.С. Інтерв'ю редакція брала у святкову миколаївську ніч, тож, може бути, що воно нам наснилось.

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити