Десятий літературний слем у Кіровограді
Вирішив не розповідати про літературний слем-турнір від свого імені, а надати слово його дійовим особам. Отже…
Юрій (ініціатор літературного слему в Кіровограді): «Засновник слему – Марк Келлі Сміт – поет із Чикаго, який придумав його в середині 80-х років, ввів сам термін «слем», а також основні правила. До того термін слем використовувався в бейсболі та будівельній термінології. Також відомо, що слем – це обов’язковий атрибут панк- і хардрок-субкультур. Він як своєрідний танець – місиво, коли всі штовхаються біля сцени під час концерту. Явище літературного слему швидко розповсюдилося по Америці та Європі. І тепер в багатьох країнах проводяться національні чемпіонати зі слему, зокрема й командні”.
За двадцять років свого існування слем навчився говорити різними мовами й голосами, а також увібрав чимало стилів та технік. Сьогодні це вже окрема гілка в мистецтві, яка стоїть на межі літератури, театру, вокалу та інших художніх практик.
Слем – це, по суті, виклик усталеним традиціям, новий жанр синтетичного мистецтва. Тут головне не тільки те, про що ти пишеш, а й те, як ти це подаєш. Тобто слем – це завжди перфоманс. Тепер просто літературне слово перестає бути головним – воно вплітається в гру, стає частиною шоу, покликаного зрушити мозок слухачів із місця та стати ближчими з особистістю оповідача.
Правила нашого слему:
1. Твір має бути власним.
2. Кожен отримує 3 хвилини на читання свого твору.
3. Для донесення до аудиторії ідеї твору під час його виконання можна використовувати реквізит, костюми й музичні інструменти.
4. Перед власне виступом, учасник має просто кілька хвилин поговорити з присутніми або щось їм розповісти. Це може бути як представлення своєї роботи, алюзії та замальовки для кращого її наступного сприйняття, так і розповідь, монолог, діалог, полілог про що-небудь – на смак оратора.
5. Після вступної розповіді читець голосно вимовляє фразу: «Час пішов», після чого ним виконується власне твір, а один із суддів, або присутніх, засікає час на годиннику й слідкує щоб учасник не вийшов за рамки часового регламенту. В протилежному випадку він отримує штраф – 5 балів. Забороняється використання лайливих слів, непристойних жестів і т. п. і т. д. Забороняється також участь сторонніх під час виступу учасника або шум в аудиторії.
6. Бали від 1 до 10 учасник отримує від 5 суддів. Найнижчий і найвищий бали відкидаються, а три інші підраховуються. Таким чином учасник може заробити від 3-х до 30 балів.
7. Змагання проводиться протягом заздалегідь зазначеної кількості раундів, після чого підраховуються бали й визначається переможець; на місці вибираються учасники наступного слему. Члени журі не радяться між собою і не показують бали – лише передають їх в руки людині, яка порахує їх і оголосить.
Правила конкурсу можна змінювати, але головне – твори учасники зачитують лише свої.
Слем – це відпочинок для тих, кому цікаво жити, хто бере максимум від життя. Для тих, хто має, що сказати; не завжди задоволений наявним, але прагне кращого – головне показати, як. Слем може бути ліричним, соціальним, критичним – будь-яким. Поет роздягається і йде в натовп, щоб отримати удари або оплески, щоб краще зрозуміти себе самому й дати можливість присутнім доторкнутися до свого внутрішнього світу. Ми оцінюємо спосіб донесення до нас інформації про внутрішній світ, а не метафори чи ямби, ми оцінюємо особистість, а не прочитаний текст, ми торуємо нові шляхи, а не задовольняємося спадком минулого, пропахлого нафталіном.
«Що для Вас є слем?» – я поцікавився в учасників ювілейного заходу:
Сергій (учасник турніру): «Для мене взагалі слем – це, скажімо так, щось нове, те, чого раніше не було. Я розмовляю українською і пишу українською протягом 3-х місяців. Я не рівня великим українцям, я такий, яким я є. Для мене слем – не стільки площадка для самовираження, скільки можливість розширити духовний простір. Зараз правлять ідеї і культура – і це утворює ейдос (певна надбудова). Український ейдос є наразі худенький, тоненький і так далі. Але є ж і гарні прояви у людей. Так що, прочитаєш твір – і посміхнешся, розуміючи, як гарно, що я – українець».
Андрій (постійний учасник турніру): «Слем – спосіб самовираження, спосіб розвитку особистості, спосіб бути почутим. В сьогоднішньому часі дуже мало шансів бути почутим».
Аня (переможниця турніру): «Слем – це не просто поетичний вечір, а дійсно багатогранний цікавий захід».
Василь Левицький
фото: Валерій Лебідь
