До 120-річчя з дня народження Осмьоркіна(ФОТО)

Незабаром шанувальники образотворчого мистецтва відзначатимуть 120-річчя з дня народження відомого художника-земляка, професора живопису Олександра Олександровича Осмьоркіна. З цієї нагоди в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна вже цілий рік проводяться цікаві заходи – тематичні виставки та культурно-мистецькі акції, присвячені ювілею художника.
Так, нещодавно в музеї в рамках проведення мистецтвознавчих читань про життя та творчість О.О.Осмьоркіна презентовано виставку “Педагогічна діяльність О.О.Осмьоркіна у фотознімках та документах” із циклу тематичних художніх і фото-документальних виставок із музейного зібрання. Основу експозиції складають унікальні оригінальні фотознімки О.О.Осмьоркіна, передані до музею у свій час його вдовою Надією Георгіївною Осмьоркіною та рідкісні копії документальних матеріалів з Російського Державного Архіву Літератури та Мистецтв (Москва), які висвітлюють педагогічну діяльність професора живопису О.О.Осмьоркіна.
Особливу увагу привертають ксерокопії рукописних чернеток наукової статті О.О.Осмьоркіна “О воспитании художников”, яка була надрукована в журналі “Искусство” в 1939 році, і в якій він виклав основні принципи власної педагогічної системи навчання художників. Адже тридцять років свого життя О.О.Осмьоркін присвятив мистецькій педагогіці. Викладати почав ще в 1918 році в Москві у 1-х та 2-х Державних вільних художніх майстернях (ВХУТЕМАС-ВХУТЕІН), а згодом був керівником індивідуальних майстерень в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім.І.Ю.Рєпіна Всеросійської Академії художеств та Московському художньому інституті ім.В.І.Сурікова. Створив своєрідну школу, яка стала синтезом класичного надбання європейського мистецтва, творчих досягнень французького імпресіонізму та російського національного живопису. Зробив значний вплив на розвиток сучасного образотворчого мистецтва, виховав цілу плеяду відомих художників, серед яких – народні художники СРСР П.Н.Крилов і О.О.Моісеєнко, народний художник Білорусії Є.А.Зайцев, народні художники Вірменії М.А.Асламазян і М.М.Абегян, заслужені художники Росії О.Ю.Нікіч і М.П.Кончаловський та багато інших. Майстерня О.О.Осмьоркіна в Ленінграді існувала до 1947 року, коли митця було звинувачено в формалізмі та відсторонено від викладацької діяльності, наступного 1948 року історія повторилася і в Москві. Ці драматичні події призвели до тяжкої хвороби художника. В 1953 році О.О.Осмьоркіна не стало, але залишилися його учні і пам”ять його школи.
Професор живопису О.О.Осмьоркін завжди користувався великою повагою та любов”ю серед своїх учнів. “Мы любили его, больше того, мы боготворили его… А.А.Осмеркину как педагогу дано было, на мой взгляд, самое главное и дорогое – видеть в каждом студенте художника, ему присуща способность распознавать свойства таланта, его индивидуальную окраску, его своеобразие, он развивал эти особенности ученика”, – писав у своїх спогадах учень О.О.Осмьоркіна народний художник СРСР О.О.Моісеєнко.
Чернова Віта,
директорхудожньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна