У Кропивницькому відкрили виставку з нагоди 90-річчя Миколи Смоленчука (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 318

2017 рік на Кіровоградщині з нагоди 90-річчя від дня народження оголошено роком педагога, письменника, краєзнавця, громадського діяча Миколи Кузьмовича Смоленчука.

7023 368x264 2Науковці літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого відгукнулися на цю знаменну подію вечором памяті, у рамках якого була презентована виставка «Тільки добро породжує добро». Матеріали, представлені на огляд, раніше не демонструвалися широкому загалу, повідомляють на сайті міськради.

В експозиції представлені наукові розвідки, нариси, статті Миколи Кузьмовича з історії літератури та театрознавства, що вже давно увійшли до золотого фонду української літератури й театру. Йдеться про монографічне дослідження «Марко Кропивницький і його рідний край», розвідку про І.К. Карпенка-Карого «Я взяв життя» (у співробітництві з донькою, театрознавцем Тетяною Смоленчук), серію статей про діячів українського театру.

Унікальні фотографії, документи висвітлюють подвижницьку роботу Миколи Смоленчука, спрямовану на створення літературно-меморіальних музеїв на Кіровоградщині: Івана. Микитенка (с. Рівне Новоукраїнського району), Юрія Яновського (с. Нечаївка Компаніївського району), Марка Кропивницького та Івана Карпенка-Карого у Кропивницькому, музейної кімнати корифеїв українського театру – Марка Кропивницького і братів Тобілевичів у Бобринці.

В експозиції велика добірка книг Миколи Смоленчука: «Степи полинові» (1961), «Степівчани» (1963), «Родня» (1968), «Ой, літав орел» (1969), «Сиве покоління» (1971), «Білі бланкети» (1985), «Смутна доба» (2016); нариси «Хутір Надія» (1967), «Кіровоград» (1967).

7035 368x264 2На виставці представлені меморіальні речі Миколи Смоленчука: портативна друкарська машинка, письмове приладдя, краватка, рушники, книги з особистої бібліотеки письменника, листи йому від сина М.Л. Кропивницького Володимира; письменників М.Т. Рильського, В.С. Близнеця, А.А. Дімарова; директора музею-заповідника І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) на Хуторі Надія А.Ю. Тобілевича, оперного співака І.С. Козловського та ін.

Усі експонати потрапили до музею завдяки вдові письменника Нінелі Михайлівні, яка поділилася з музеєм частиною сімейного архіву родини Смоленчуків.

На вечір памяті до музею завітали викладачі та студенти Кіровоградського музичного училища, колеги, учні та родичі Миколи Смоленчука.

Про формування збірки Миколи Смоленчука присутнім розповіла головний зберігач фондів музею І.К. Карпенка-Карого Л.М. Хосяінова.

Директор Державного архіву Кіровоградської області Олег Бабенко – колишній студент Миколи Кузьмовича, добрим словом згадав свого учителя.

Директор видавництва «Імекс-ЛТД» Тамара Саміляк розповіла як вперше був виданий роман Миколи Смоленчука «Білі бланкети» та перевидані романи «Смутна доба» та «Степи полинові».

Директор музею І.К. Карпенка-Карого Катерина Лісняк презентувала буклет «Письменник, 7027 368x264 2подвижник, патріот», присвячений 90-річному ювілею письменника.

У виконанні ансамблю бандуристок музичної школи № 1 ім. Г.Г. Нейгауза прозвучали українські народні пісні, які любив і сам майстерно виконував Микола Кузьмович. У програму вечора також були включені пісні Булата Окуджави, які подобалися письменнику.

Біографічна довідка:

Народився Микола Кузьмович Смоленчук 3 липня 1927 року в місті Бобринці на Кіровоградщині, де у 60-х роках ХІХ століття жили і творили фундатори українського професійного театру М.Л. Кропивницький та І.К. Карпенко-Карий (Тобілевич).

У підлітковому віці майбутній письменник був примусово вивезений до Німеччини, згодом зазнав страхіть у радянських фільтраційних таборах.

Після закінчення Бобринецького сільськогосподарського технікуму та Кіровоградського педінституту ім. О.С. Пушкіна, вчителював на Кіровоградщині та Черкащині. За рекомендацією Максима Рильського вступив до Спілки письменників України.

Після успішного захисту кандидатської дисертації викладав українську літературу в Кіровоградському та Луганському педінститутах. Після партійних зборів 1971 року його звинуватили у «буржуазному націоналізмі» і оголосили «ворогом народу», він опинився безправним і безробітнім.

Після трьох років митарств письменнику дозволили повернутися до викладацької роботи. Але довгі 14 років існувала негласна заборона друкувати його твори. Та попри усі випробування, Микола Смоленчук і далі невтомно працював.

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити