Михайло Ілляшенко: «Театр – це дуже серйозна справа, щоб ставитися до нього на хутірському рівні»
«Гречка» продовжує відслідковувати ситуацію, що склалася довкола Кіровоградського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького.
Про конфлікт в колективі , хід конкурсу на посаду директора театру, нові «прогресивні» методи залучення глядача – читайте далі в матералах журналістів порталу.
«Хулігани ! Зрєнія лішают!»
Попри публічні запевнення в. о. директора театру Ігоря Спінула в тому, що ситуація в театрі спокійна, факти говорять про протилежне. Автор цієї публікації протягом тижня не раз телефонував керівнику відділу зв’язків з громадськістю УМВС в Кіровоградській області Віталіні Бевзенко , щоб з’ясувати, чим же закінчилася перевірка в театрі, ініційована Сергієм Ларіним. І коли ще в понеділок правоохоронці планували виконати доручення губернатора всього за кілька днів, то в суботу перевірку ще й не думали завершувати. Очевидно, справа затягується через нові обставини.
Як стало відомо журналістам «Гречки», наступного ж дня після нашого спілкування з ймовірними жертвами залякування, Ярослав Турчин заніс заяву про погрози на його адресу з боку окремих працівників театру до Ленінського райвідділу міліції.
З цього зрозуміло одне: після заяви до міліції вже ніхто не зможе стверджувати, що ситуація в театрі спокійна.
Ніхто не хоче бути директором
Першого березня сплив термін реєстрації кандидатів на участь у конкурсі на посаду директора театру корифеїв. Кількість бажаючих обійняти цю посаду викликала неабияке здивування в заступника начальника управління культури та туризму Кіровоградської ОДА Валентини Животовської.
– Дійсно дивно, ми вважали, що конкурс відбудеться і буде багато бажаючих. Можливо, завадили всі ці події в театрі і такий резонанс. Можливо, щось стримує людей. І мабуть ми десь не допрацювали. Я намагатимусь впродовж цього місяця зустрічатися з тими потенційними кандидатами, які можуть стати керівниками.
– І навіть сьогоднішній в.о. не подав документи?
– Він подав документи, але потім відкликав, тому що коли один претендент, то ніякого конкурсу не було б і його призначили б як одного кандидата.
– У вимогах до учасників конкурсу так і не з’являться вимоги про наявність театральної освіти. Головним лишатиметься ефективний менеджмент і креативний підхід? І власне , Ігор Спінул скільки ще виконуватиме обов’язки директора театру?
– Допоки не буде рішення сесії обласної ради про призначення директора. У вимогах до учасників конкурсу не відбудеться жодних змін. А у кандидатів є ще один місяць, щоб надати свої заявки.
– Що, окрім нового директора, чекає театр найближчим часом?
– Відзначення 130 -річчя, постановка нових вистав.У найближчих планах по галузі – кілька планових комплексних перевірок закладів комунальної власності. Серед них і театру. Потім буде музичне училище, бібліотека ім. Чижевсьокого і обласна філармонія.
Михайло Ілляшенко, екс-директор обласного театру ,одразу після оголошення конкурсу повідомив журналістам «Гречки» , що не братиме в ньому участь, оскільки сумнівається в його прозорості та компетентності членів журі :
– Я не розумію принципу , за яким сформовано цю комісію. Там присутні всі фахівці в своїх галузях, але вони не мають права на визначення керівника театру. Тому що жоден з них не є фахівцем у театральній справі. І я в принципі не розумію, що таке конкурс на посаду директора. Повинні бути дотримані наступні принципи: вища театральна освіта,стаж робот головним режисером, директором не менше 5 років, стаж роботи режисером-постановником. Театр – це дуже серйозна справа, щоб ставитися до нього на хутірському рівні.
Ефективний менеджмент
Від обурених батьків учнів однієї з кіровоградських шкіл, журналісти «Гречки» дізналися про оголошення наступного змісту: «В неділю, 4 березня всі батьки йдуть в театр. ОБОВ’ ЯЗКОВО! Терміново здати гроші, 15 грн.»
В управлінні освіти розводять руками і запевняють, що нічого про це не знають: « Це власні домовленості театру з директорами шкіл і в цьому немає нічого поганого».
В театрі ситуація відома, і нам залюбки розповідають деталі:
– Ми домовляємось безпосередньо зі школами. З батьками, вчителями, директорами навчальних закладів. Запрошуємо всі школи. Це виховна робота. Батьки мають же знати, що таке театр, розширювати власний світогляд. Тож всі задоволені, а відвідини театру відбуваються за власним бажанням, без жодного примусу.
Валерій Лебідь
Фото: Артем Дубовик
