Культура

Кропивничанин уклав антологію української народної поезії для Норвегії

. 930

 У Норвегії вийшла друком антологія української народної поезії норвезькою «Краплини, що живлять дерево життя. Розмови з українськими текстами». Про вихід антології розповів для "Читомо" уродженець Кропивницького співперекладач Назарій Назаров.

 299349473 1328222814248562 1580516356068754811 n

До збірки увійшли 30 віршів різного часу і різного жанру — від легенди про Олега та змія, «Плачу Ярославни» до балад, замовлянь, загадок, пісень, кількох міфологічних балад та казки «Телесик».

«Спільним для віршів, балад і старих текстів книжки є те, що вони містять справжній міфічний матеріал. Кожен вірш супроводжують коментарем, який пояснює міфічні образи, історію, легендарних персонажів і відповідні паралелі вірш за віршем», — ідеться в анотації до книжки.

«Хотілося показати ті тексти, про які навіть українці можуть не знати, якщо вони, звісно, не фольклористи. Зокрема, там є кілька пісень зі збірки Зоріана Доленги-Ходаковського, одного з перших записувачів українських народних пісень, а також зі збірки “Русалка дністрова”. Втім, я вирішив не обмежувати вибір суто фольклорною поезією, і тому ми з Ерлінґом опрацювали фрагменти із “Повісті врем’яних літ” та “Слова о полку Ігоревім”. Не зайве нагадати закордонному читачеві, що обидві пам’ятки створені на теренах України і належать до нашої мовної, фольклорної та літературної історичної тяглості», — зазначив Назаров у коментарі.

Переклад зробили Назарій Назаров, український письменник і перекладач, та Ерлінґ Кіттельсен, норвезький поет.

«Він повторно поетизував найдавнішу українську поезію, яка перебуває в діалозі з нашими найдавнішими північними джерелами», — зазначили в норвезькій анотації.

Bez nazvy 1 1536x696

Народну поезію як тему збірки обрали через зацікавлення обох перекладачів: докторська дисертація Назарія Назарова стосується історичного тла українського та інших слов’янських фольклорів, тому він міг запропонувати такі тексти.

«Щоб читачі – цього разу норвезькі – зрозуміли через фольклор нашу культуру, її тривалість, індивідуальність, поетичну і життєву силу цих текстів. Наприклад, серед тридцяти текстів є пісня, яку я записав від 92-річної бабусі, вона пережила репресії сталінізму, Другу світову, Чорнобиль, і зберегла в пам’яті декілька дивовижних поліських пісень. Ці пісні допомогли їй пережити всі жахи. От, тільки до нової війни вона не дожила…», — додав він.

«Ерлінґа Кіттельсена вже знали в Україні, він брав участь у фестивалях, його збірку видали українською, він зацікавився культурою нашої країни. А в скандинавських країнах його добре знають не тільки як поета, а і як перекладача та інтерпретатора давніх міфологічних текстів: серія його книжок про “Старшу Едду” там добре відома і поцінована. Також він видав у співавторстві з латиським поетом переклади міфологічних дайн. У такому контексті зайнятися українським архаїчним фольклором було дуже логічно. Особливо норвезькому поетові припала до вподоби колядка “Як не було з нащада світа”, яка йому дуже нагадала “Волюспа” (космогонічну пісню) зі “Старшої Едди”. Першим варіантом назви антології він і хотів зробити “Українська Волюспа”. Тому в нашій теперішній антології кожен текст супроводжується коротким есеєм Ерлінґа про паралелі з нордичною поезією, це для нього і було одним із головних рушіїв — розглядати українські архаїчні тексти як ще одне прочитання міфологічних тем, що вже відомі йому з “Едди”», — розповів Назаров.

Він зазначив, що робота над виданням тривала три роки:

«На початку 2020, перед самим ковідним локдауном, Кіттельсен приїхав у Київ, і ми з ним тиждень працювали в кав’ярні готелю “Дніпро” по шість-сім годин на день: я брав тексти, пояснював йому усі нюанси англійською, ми обговорювали деталі змісту і стилю. Ковід відклав наш план завершити антологію того року. Завершували антологію ми вже в Парижі навесні цього року. Ерлінґ знову прилетів спеціально для роботи над антологією. Вона вийшла цьогоріч до Дня Незалежності України».

Оскільки Назаров не володіє норвезькою, а Кіттельсен — українською, вони детально обговорювали тексти та працювали з якомога дослівнішим перекладом англійською, який вже і перекладали на норвезьку. Саме тому робота над текстами тривала лише під час особистих зустрічей перекладачів.

Антологію «Краплини, що живлять дерево життя. Розмови з українськими текстами» надрукує найстаріше норвезьке видавництво Aschehoug. Передзамовити видання можна за посиланням. Його вартість — 262 (982 грн) та 157(590 грн) норвезьких крон в друкованому та електронному форматах відповідно.

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама