файно сусід

Міський туризм: у Кропивницькому організували річковий сплав на каяках (ФОТО)

Опубліковано . в Мандрівки

Кількість переглядів - 2626

Поки у Кропивницькому та області думають над тим, які ж родзинки шукати місту, аби розвивати туризм, дехто свої ідеї втілює просто зараз. Днями група ентузіастів провела сплав річками Сугоклея та Інгул, які протікають в місті.

90026918 2832094003494220 8100221205434335232 n

Історію сплаву розповідає Євген Савранський.

Від парку Перемоги до Завадівки

Насолоджуватися природою в карантин через коронавірус не просто можна, а необхідно! А якщо це ще й сприяє популяризації активного відпочинку, розвитку туризму - тим паче!

Ми з Андрієм Романчуком поєднали приємне з корисним і зробили те, чого до нас не робив ніхто – проклали водний маршрут річками Сугоклея та Інгул від дамби в парку Перемоги (район Міськсаду) до об’їзної дороги міста Кропивницький за районом Завадівка.

kaj

Нереально??? Нам теж так здавалося, адже хто знає яке русло Сугоклеї за дамбою, яка там глибина та скільки всіляких перешкод – однозначно скаже, що там сплавитися неможливо. Можливо! Але для цього потрібно кілька умов. Перша – плавзасоби. І тут величезна подяка обласному центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді особисто його керівнику Андрію Лісоті та голові Федерації спортивного туризму міста Кропивницький Олександру Горбунову, які пішли назустріч та забезпечили нас двома сучасники одномісними каяками, придбаними минулого року.

Пройти всі перешкоди будь-яким іншим плавзасобом крім каяків, було б неможливо.

kaj1

Друга умова - досвідчений каякер. І тут саме ініціатор цієї експедиції Андрій Романчук був незамінний. Вже шість років як він у Києві організував "Активні тури UA" і проводить каячні сплави, має кілька цікавих маршрутів Дніпром, а нещодавно проводив презентацію своїх київських сплавів у Кропивницькому. В нього є великий досвід сплавів на каяках в тому числі маленькими річками, які впадають у найбільшу річку України в межах столиці.

Моя роль у цій експедиції, крім безпосередньої участі, була організаційною.

5 кілометрів Сугоклеєю і Інгулом

Протяжність усього маршруту складала до 5 кілометрів, із них близько трьох - річкою Сугоклея, а решта - Інгулом. Саме сплавлятися першою річкою було найважче.

kaj2

Кілька невеличких мостів, споруджених людьми з цього району для зручностей, не беру до уваги. Але багато проблем створювали завалені дерева, низький рівень води, гілля та сміття. Вихід був один – обноси. Тобто треба встати з каяка, вийняти його з води, суходолом перетягнути за водну перешкоду, знову поставити на воду сісти та рухатися далі. Після сьомого обносу ми вже збилися з рахунку, але загалом сьогодні їх зробили близько 30-ти. На жаль, довелося побачити зсередини як річка засмічена. Цю проблему треба вирішувати, якщо ми хочемо, щоб у Кропивницькому можна було розвивати туризм, робити місто привабливим, чистим.

kaj7

Хоча Сугоклея тече між трьома мікрорайонами міста – Арнаутове, Масляниківка та селищем Гірниче і майже всюди межує з людськими городами та будинками, це не позбавляє її та всього навколо естетичної краси. А як тут будуть милувати око краєвиди, коли все навколо за кілька тижнів зазеленіє та зацвіте...

kaj4

kaj6

Запам’яталася черепаха, яка спокійнісінько грілася на сонці, навіть не звертаючи на нас уваги, коли ми пропливали зовсім поряд. Але найбільше дивували люди, які нас бачили. Вони певне сприймали нас за представників позаземної цивілізації і спочатку не могли повірити своїм очам, коли бачили зі стежок і городів серед очерету та вузенького струмочка глибиною в кілька сантиметрів, два червоні каяки. Воно й не дивно: раніше тут не ходив жоден човен, максимум - плавали окремі свійські птахи. Тому нас і каяки охоче фотографували. Одна бабуся років за 70 сказала, що скільки живе, а такого ще у своїй долині не бачила! Подякувала, що човнами ми очищуємо річку. Не було часу їй пояснювати, що ми її не очищуємо, адже для цього вздовж русла треба кілька тижнів попрацювати кільком десяткам якщо не комунальників то волонтерів.

kaj8

Коли пройшли водою міст під Бобринецьким шосе (котрий перед поворотом на селище Гірниче), зробили невеликий привал: випили чаю, з’їли по шматочку бутерброда. До Інгулу лишалося небагато, але ділянка була теж нелегкою: буквально кожних 50-100 метрів треба було робити обнос. Погода була сонячною, теплою, тож не дивно, що багато людей, аби не сидіти вдома під час карантину, вийшли на свої земельні ділянки займатися городнім фітнесом. З двома бабусями під час обносів трішки поспілкувалися, однак на відстані, карантин все ж таки...

 

Коли Інгул здається величезним

І ось перед нами постав високий металевий міст, який з’єднує селище Гірниче з протилежним берегом, що є частиною міста, де переважно лісиста місцевість. І саме там Сугоклея впадає в річку Інгул. Після вузенького струмочка, яким ми сплавлялися кілька годин, головна річка нашого міста здавалася просто величезною. Ширина русла Інгулу складала кілька метрів, була відчутна течія, нарешті можна було повноцінно веслувати, маневрувати, оминаючи водні перешкоди – каміння, острівці очерету, окремі дерева та гілки, які лежали в річці. Інгулом до об’їзної дороги лишалося пройти близько двох кілометрів. Цю відстань ми подолали десь за годину, жодного разу не зробивши обнос.

kaj91

Останні близько ста метрів подорожі компанію нам склала трійка юних хлопців, які живуть на мікрорайоні Сонячний. Вони гралися біля річки, а побачивши нас, супроводжували вздовж берега до нашого визначеного фінішу. Орієнтиром був великий міст об’їзної дороги, який ми почули раніше ніж побачили через гуркіт проїжджаючих там автомобілів. Знайшли зручне місце для причалювання. Вийшли на берег з лівої сторони річки на околиці мікрорайону Завадівка. Далі почали мити каяки, готуватися до повернення та чекати нашого помічника на автомобілі, який побажав лишитися неназваним. Коли він приїхав, ми повантажили каяки на авто, надійно скріпили, сіли та поїхали на базу повертати плавзасоби.

kaj92

Враження – лише позитивні. Нам вдалося все заплановане! Ще на старті в мене був скепсис, адже не полишали сумніви: чи вдасться нам пройти запланований Андрієм Романчуком маршрут, особливо Сугоклеєю, яка візуально здається не пристосована для водних походів. Це реально!!! Я впевнений, що пройдений нами маршрут можна зробити привабливим щонайменше для внутрішнього туризму. Якщо добре розчистити русло Сугоклеї, прибрати все сміття - можна проводити кількагодинні екскурсійні сплави вихідного дня для кропивничан і гостей міста, туристичним компаніям обласного центру включити їх у програму відвідування гостей міста з усієї України, які полюбляють активний відпочинок.

kaj93

Для цього, звичайно, зацікавлений бізнес має створити умови, передусім - закупити достатню кількість каяків… Також тут можна навчати техніці веслування юних вихованців відділення водного туризму, адже обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді знаходиться у кількастах метрах від самої дамби, звідки ми починали нашу подорож. Та й просто в будь-який момент можна прогулятися вздовж річки, насолодитися природою, причому перебуваючи в межах Кропивницького.

Наостанок хочу побажати одне – робіть своє життя активним, наповнюйте його позитивними емоціями, а вони у свою чергу додаватимуть вам здоров’я та даруватимуть радість! Для цього можна використовувати різні способи серед яких є і водний туризм!

kaj94

 

G

Сподобалася стаття?

Кировец
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити