Мандрівки

Кропивничанин за тиждень проїхав на велосипеді понад 800 кілометрів (ФОТО)

. 1280

Засновник кропивницького аматорського велоклубу «ВелоКроп» Андрій Паливода влаштував собі туристичну веломандрівку кількома областями України тривалістю дев’ять днів, сім із яких він крутив педалі, і лише два - перепочивав.

photo 2020 09 15 22 51 59

По завершенні велоподорожі він поділився у Facebook отриманими враженнями, з яким «Гречка» хоче ознайомити читачів.

«За 7 днів руху я проїхав 840 км. В середньому долав більше 100 км за день. Був день, коли проїхав 70, а був день коли проїхав 180...
Їхав я трасами, грунтами, бруківками, насипними дорогами, Миколаївським бездоріжжям. Вага сумок з речами - 20кг.
Та справа не в кілометрах і не в якості доріг, а у палітрі відкриттів, у чарівних місцях і досвіді, який я отримав. Усе це вартувало витрачених зусиль.

photo 2020 09 15 22 51 28

День 1. Кроп-Монастирище-Острів на Інгулі (140км). Я назвав цей маршрут «Приінгулля». Ви знали, що на Інгулі є острів площею у декілька гектар?

День 2. Острів-Софіївка-Н.Буг-Баштанка-Миколаїв (130км).
Перед Миколаєвом потрапив під дощ... Наступного дня до обіду також йшов дощ. Тож я провів цей день у місті.

День 3. Миколаїв-Ольвія-Очаків-Рибаківка-Южне (130км). Ольвія мене дуже вразила! Але, щоб її усю обійти, треба не ті дві години, що я там був, а хоча б два дні.

photo 2020 09 15 22 52 14photo 2020 09 15 22 53 37photo 2020 09 15 22 52 28

День 4. Южне-Одеса (70км). Маршрут короткий, але інтенсивний. Середня 30 км/год. Це з баулами. Наступний день провів в Одесі, готуючись до наступного етапу подорожі.

День 5. Одеса-Замок Курісова-Тилігульський лиман (70км). Замок на реконструкції, але відвідування не заборонені. Ночівля на лимані була самою напруженою. Глухомань...

Останні два дні це були дні випробування мене і мого велосипеду на міцність. Наші потріскані грунти, невеличкі ділянки бруківки між селами, яма на ямі від Миколаєва до Очакова, хвилі з асфальту на ділянці Южне-Одеса - то все були все ж таки дороги...
Як тільки я проїхав Березівку Одеської області, почалося суцільне дорожнє пекло. Коли я дістався нашої бетонки, то трохи не розплакався і не цілував її. Це без жартів...
Ще й дув потужний зустрічний вітер, аж поки сонце не сіло ((

День 6. Тилігулський лиман-Актовський каньон (120км). Каньйон мене дуже вразив. Особливо скеля Слон!

День 7. Актовський каньон-Бугський каньон-Южноукраїнськ-Кроп (180км). На цій ділянці мене дуже вразила депресивність жителів Вознесенська. Я розумію цих людей. Прямо через місто проходить інтенсивна траса, а навколо нема доріг. Я навіть щиро запитав у чоловіка в АТБ, який цікавився про мою подорож, - За що вони тут прокляті?? Дуже їх шкода...
Ну, і відповідно, я полюбив нашу бетонку!

Усе відносно в нашому житті! Подорожуйте в любий спосіб. Але на велосипеді, будь-яка подорож буде на порядок багатшою!»

photo 2020 09 15 22 53 49photo 2020 09 15 22 54 45

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама