Надзвичайні події

Маніяк-утікач вбив доньку "беркутівця"

. 4704

У результаті спільної операції поліції Санкт-Петербурга, Головного управління кримінального розшуку МВС РФ та співробітників УМВС України в Херсонській області затриманий Євген Литовченко, який втік на початку червня під конвою. Український «заробітчанин», нелегально пробравшись з Пітера в рідні місця, встиг за місяць наколобродити як мінімум ще на одне довічне.

3 липня до чергової частини Києво-Святошинського районного відділу міліції надійшла заява від мешканки міста Боярка. Напередодні її дочка в день свого 18-річчя поїхала до навчального закладу Києва складати іспити і не повернулася. Чоловік подательки заяви в недавньому минулому служив у спецпідрозділі МВС України «Беркут», розформованому навесні цього року.

Того ж дня до Києво-Святошинського райвідділу міліції надійшла інформація про виявлення в лісопосадці біля села Віта Поштова, поблизу від автотраси Київ-Одеса, оголеного тіла невідомої дівчини. На місце події прибула слідчо-оперативна група. Правоохоронці встановили, що потерпілою є та сама зникла дівчина, а судово-медичний експерт при огляді виявив на тілі загиблої садна, а на шиї - синці.

На пошуки вбивці був орієнтований особовий склад районної міліції, патрулі Державтоінспекції, громадськість. При проведенні оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили, що до вбивства причетний 43-річний уродженець Таращанського району Київської області Євген Литовченко. Цей екземпляр вже 5 років тому як став у Росії ім'ям прозивним.

Засуджений за згвалтування дітей, Литовченко у 2009-му вийшов на свободу. У 2010-му році Литовченко в селищі Невська Дубровка Всеволожського району Ленінградської області згвалтував двох дівчаток. Влітку 2012-го список жертв маніяка поповнився на території садівничого товариства в тому ж районі: дитина була згвалтована, а потім убита. Ці «подвиги» зафіксовані поліцією на основі чотирьох явок з повинною і власноруч написаних Литовченком зізнань у двох дітовбивствах. Скільки людей на совісті нелюда насправді, зараз допитуються київські пінкертони. Злочинець «необережно» напав на їхнього колегу; такі речі в міліцейському середовищі нікому не сходять з рук.

18-річна Аліна Тимощук, склавши іспит у філії Академії МВС України на «відмінно», отримала дозвіл командира провідати своїх батьків. Першокурсниця жила в казармі і якраз йшла до автобусної зупинки, щоб відправитися в Боярку. Для цього треба було лишень піднятися на пішохідний міст над жвавою автострадою «Київ-Одеса». Приблизно о 15 години перед самими східцями на неї накинувся Литовченко, вдарив кілька разів у живіт, щоб дівчина не могла чинити опір, і потягнув до лісопосадки. Згвалтувавши Аліну, Литовченко руками взявся душити свою жертву. Переконавшись, що вона не подає ознак життя, маніяк забрав гроші, золоті прикраси, мобільний телефон, - і зник.
Управлінням спеціальних технічних заходів міліції Київської області відразу після виявлення тіла був запущений пеленг мобільного телефону загиблої. Перший раз телефон був включений 3 липня на вокзалі в Києві. Другий - вже в 530 кілометрах від місця вбивства, у Херсоні. Чи мав намір маніяк прорватися до Республіки Крим, де в даний час працюють відряджені з кількох російських регіонів офіцери поліції? Навряд чи. Втім, у Херсонській області, що перетворилася в силу відомих причин на «прифронтову», запеклому вбивці теж було б проблематично «затіхарітися».

Затриманий на Херсонщині власник телефону Аліни Тимощук у районному відділі міліції вже зізнався у скоєному під Києвом тяжкому злочині.

Слідчим відділом Києво-Святошинського РВ ГУМВС України у Київській області відкрито кримінальне провадження за п. 10 ч. 2 ст. 115 («умисне вбивство») Кримінального кодексу України. Її санкція передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Затриманий, який оголошений в розшук поліцією Росії за втечу з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за згвалтування, перебуває під вартою. Досудове слідство триває.

43-річний Євген Литовченко кілька років тому поїхав на заробітки в Росію. У квітні його затримала російська поліція за вбивство і згвалтування 14-річної дівчинки, яке він скоїв у Петербурзі. Слідчими органами СК Росії по Ленінградській області йому було пред'явлено звинувачення (п. «а» ч. 3 ст. 131 КК РФ). У слідства є підстави вважати, що Литовченко міг бути причетний до скоєння ще не менше десяти аналогічних злочинів. В даний час є неспростовні докази його причетності до скоєння двох злочинів сексуального характеру відносно малолітніх дітей та вбивстві і згвалтуванні молодої жінки. Зокрема, 6 червня він перевірявся на причетність до скоєння особливо тяжкого злочину щодо Паші Костюніна, який вийшов зі школи в грудні 2011 року і пропав. Кримінальна справа за фактом безвісного зникнення Паші Костюніна розслідується Головним слідчим управлінням СК Росії.
В рамках саме цієї кримінальної справи 6 червня в лісовому масиві Кіровського району Ленінградської області з Литовченком проводилися слідчі дії. Литовченка привезли на слідчий експеримент недалеко від станції Гори. Серійний гвалтівник і вбивця запевняв, що згадав точне місце, де зарив труп Паші Костюніна. До цього він двічі настільки ж "точно" виїжджав на природу з поліцейськими. Спершу говорив, що втопив тіло у Неві, і навіть показував конкретне місце. Потім згадав, що закопав тіло дитини, і теж наполіг на прогулянці по місцевості.

Втретє в ліс поблизу міста Відрадне з Литовченком пішли двоє оперативників «убойного» відділу. Це були ті самі поліцейські, які його перед цим вистежили і затримали.

За словами колег, руки Литовченка були скуті наручниками спереду. З нез'ясованої причини співробітники вирішили не пристібати його до себе, як, наприклад, зробили це на другому слідчому експерименті. Литовченко майстерно продумав і розіграв сцену «відтворення». Він упевнено вказав місце, де слід копати. Один з оперативників відразу пішов за рештою групи, - слідчими, понятими й поліцейськими.

Коли опер віддалився метрів на сто, Литовченко, брикнувши рухом ніг вперед, скинув казенні чоботи і побіг вперед по болотистій місцевості. Той опер, що залишився, кинувся за ним, при цьому, за даними колег, отримав удар по голові, мабуть, ліктем. Ніяково оступився і зламав ногу. Розуміючи, що підконвойний «пішов у відрив», вистрілив. Кілька разів. І знову природа зіграла не на користь поліції. Навколо зелень, кущі - все кулі мимо. Другий опер, почувши крики, побіг назад, але дистанція була вже така, що наздогнати Литовченка стало неможливо.

За упіймання педофіла було оголошено винагороду в один мільйон російських рублів.

Як Литовченку вдалося, перебуваючи у всеросійському розшуку, благополучно дістатися до своєї малої батьківщини? Виною всьому «прозорий» кордон між Україною та Білорусією. Селяни за помірну плату проведуть лісовими стежками будь-якого охочого. Можливо, вбивця скористався човном і «сплавився» по Десні в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, - подібно іншим бажаючим повоювати у складі донбаського «народного ополчення».

Олег БАЗАК

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама