Заступника командира 34-го батальйону залишили під вартою (ФОТО)
Дзержинський міський суд Донецької області продовжив розгляд справи відносно заступника командира 34-го мотопіхотного батальйону, сформованого на Кіровоградщині у 2014 році, Валерія Галецького, обвинуваченого за трьома статтями Кримінального Кодексу.
На вчорашньому засіданні досліджували письмові докази та допитували свідків.
Свідок Віталій Нос, працює старшим оперуповноваженим в СБУ Костантинівсткого МРВ. Його свідчення стосувались епізоду за третім обвинуваченням – за ч.4 ст. 296. Валерій Галецький, нібито,сім разів вистрелив по колесах автомобіля «Nissan Terrano II», яким пересувалися бійці військової частини В2304 (17 ОмпБ) старші солдати Кардаш І.І. та Петренко А.В., чим спричинив матеріальну шкоду.
За словами свідка, він отримав розпорядження від керівника виїхати в район селища Артема, в зв’язку з конфліктом, що виник між військовослужбовцями.
«На місці я застав місцеву міліцію. Військові, що представились розвідниками 17-го батальйону, були в балаклавах і біля них на землі лежали зв’язаний обвинувачений і ще одна людина, як потім з’ясувалось – співробітник СБУ.
Там були представники військової прокуратури, комендатури.
Тоді на чиєсь прохання обом розв’язали руки і дозволили встати на ноги. Обидва розповідали, що їх побили. Особисто я бачив садна, здається, на обличчі. Обвинувачений скаржився на руку, а представник СБУ на біль в спині, – розповідає свідок. – Одні говорили, що Галецький прострелив колеса автівки, інші стверджували, що на Галецького і працівника СБУ було здійснено напад з застосуванням зброї. Машини на місці не було».
Адвокат Усатенко після надання показань свідком зауважив, що Галецький і свідок Фабриченко (працівник СБУ) є потерпілими від нападу і отримали відповідно середньої тяжкості і легкі тілесні ушкодження. Відносно бійців 17-го батальйону наразі розпочато кримінальне провадження, однак до кримінальної відповідальності військова прокуратура намагається притягнути не осіб, які здійснили напад, а фактично постраждалого.
Після допиту першого свідка, сторона обвинувачення надала суду письмові докази.
Один з документів – це лист від командування 17-го батальйону, де зазначено, що вони не вважають себе потерпілою стороною.
При цьому, в судовому засіданні встановлено, що авто, колеса якого нібито прострелив обвинувачений, не належить 17 батальйону, а надане в користування волонтерською організацією.
Захисник обвинуваченого адвокат Усатенко зауважив, що частина з наданих суду доказів, є неналежними і не допустимими, зокрема, протоколи слідчих дій складались сторонніми особами, документи не мають підписів, джерело походження доказів не встановлено, експерти вийшли за межі своєї компетенції.
Також адвокат зауважив, що можливе пошкодження майна в результаті конфлікту не містить ознак кримінального правопорушення передбаченого ст. 296 КК України (хуліганство) і навпаки збройний напад на обвинуваченого та свідка зі спричиненням тілесних ушкоджень містить ознаки кримінального правопорушення – перевищення влади. Військовою прокуратурою умисно приховано факт спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченому і свідку для створення уяви вчинення незаконних дій обвинуваченим.
Другий свідок Роман Ваховський, 1978 року народження, давав свідчення у справі в режимі відео конференції з приміщення Подільського районного суду м. Кропивницького.
Свідок розповів, що Валерій Галецький ніколи не давав наказів затримувати місцеве населення. А історія з трьома місцевими жителями виникла за ініціативи одного з бійців.
«Ми побачили чоловіка і двох дівчат у нетверезому стані на автомобілі і відвезли їх до міліції, Олексій сів за кермо їх «жигулів» коричневого кольору. Після того, як міліція оформила адмінпорушення, Олексій вирішив відвезли їх на блокпост. Нікому не погрожували, мішки на голову не вдягали, адже ми не терористи. Наметів у нас не було, то ж всі троє сиділи під деревом, а десь за добу їх забрали батьки»,- розповів Ваховський.
Прокурор, який був у засіданні, відзначив, що нинішні свідчення свідка суттєво різняться від тих, що він давав раніше. Свідок повідомив, що хоча на допиті у слідчого військової прокуратури він був у стані алкогольного сп’яніння, однак, показання давав такі ж самі.
Наприкінці засідання суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для обвинуваченого ще на 60 діб – до 12 серпня.
Традиційно прокурор навів перелік стандартних ризиків – впливати на свідків, переховуватись від правосуддя тощо.
Захист Галецького наполягав на тому, що фактично всі свідки допитані, більша частина письмових доказів досліджена.
«Необхідності впливати обвинуваченому на свідків немає, оскільки майже всі вони дали показання, що виправдовують підзахисного. Обвинувачення за ч. 2 ст. 146 КК України базується на неправдивих свідченнях Олексія Сніжка спростованих показаннями інших свідків. В ході дослідження доказів встановлено, що Галецький не вчинював будь-яких дій, які можна кваліфікувати як хуліганство, обвинувачення у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень спростовано показаннями свідків, які бачили потерпілого, який ходив по сходах будинку після спілкування з військовим, а відповідно до обвинувачення повинен був на цей час лежати без свідомості в квартирі.
Бажання військової прокуратури тримати Галецького під вартою можна пояснити лише бажанням приховати те, що невинна особа, кадровий офіцер, який захищав свою батьківщину і прибраний з передової за сфальсифікованими обвинуваченнями перебуває за гратами близько двох років», – зазначив Усатенко.
Довідково:
Заступник командира 34-го батальйону Валерій Галецький, 72 року народження, 26 травня 2014 року призваний на військову службу по мобілізації. 6 серпня 2015 року Галецького було призначено командиром роти охорони військової частини – польова пошта В5509.
З 8 жовтня 2015 року військовослужбовець утримується в Бахмутському (колишній Артемівськ) УВП УДПтС України в Донецькій області.
