Пліч-о-пліч бізнес і благодійність: історія українського бренду постільної білизни Ohra Home
“Мабуть, ти будеш свічки в церкві продавати”, – казали Юлії Бігун деякі знайомі, коли дізнались, що вона стане дружиною священника. Натомість вона знала, що може робити більше. Разом з чоловіком вони відкрили благодійний фонд, а згодом створили бренд постільної білизни Ohra Нome, який працює за принципом соціального підприємництва.
СЛУХАТИ У ФОРМАТІ ПОДКАСТУ ТУТ
Стимулом до благодійності стало кохання
Коли студентка-соціологиня Юлія познайомилась і закохалась у Назарія, їй дуже хотілось йому допомогти. Він розповідав коханій, що у майбутньому мріє усиновити дітей, аби допомогти їм. Тож Юля запропонувала допомагати сиротам вже зараз.
“Перший збір пожертв був перед Днем Святого Миколая. Я просто пішла по університету з кошиком і збирала гроші на печиво для дітей-сиріт”, – каже Юлія.
Згодом крок за кроком з’явився благодійний фонд “Твоя Любов”, аби благодійники могли вносити пожертви на офіційний рахунок.
Допомагали дітям-сиротам, онкохворим, аж якось Назарій вирішив, що треба допомогти навчально-реабілітаційному центру у Фастові, який працював із дітьми з інвалідністю.
“На той час ми допомагали центру, де було 20 здорових дітей, які позбавлені батьківського піклування, закривали гуманітарні потреби. А тут 60 дітей і медичні потреби”, – згадує Юлія як тоді розгубилась.
Почали адресно допомогти родинам підопічних закладу не лише з лікуванням, а і з побутовими потребами: екстреним ремонтом домівки, де щось обвалилось чи покупкою спеціального ліжка.
“У деяких сім’ях дуже складна ситуація попри те, що і тато працює, і мама намагається працювати”, – згадує Юлія.
Також було багато неповних родин, а мами просто не могли знайти роботу, адже часто мали відлучатись через догляд за дітьми.
Власне із цих двох потреб – залучати гроші для фонду і допомоги родинам, де мами через догляд за дітьми не могли знайти добре оплачувану роботу – і народилась ідея створення підприємства.
Історія не про співчуття, а про рівність
Якось Юлі, яка вміла шити, друзі подарували швейну машинку. Спершу вона шила різне необхідне для церкви, де служить її чоловік, потім пошила кілька комплектів постільної білизни для себе.
“Вирішила, що буду шити та виставляти на продаж. І тоді чоловік, підкинув ідею, що якщо я можу шити постіль, то і мами з Центру зможуть”, – каже Юлія.
У 2019 році знайома з Німеччини запропонувала написати заявку на грант і Юля спробувала. Для неї це був перший досвід. Було досить складно, адже форма заявки була вільна, а для того аби не заплутатись вирішила не читати приклади заявок, які писали знайомі, а робила все інтуїтивно.
Підтримку проєкт отримав. Почалась підготовка, покупка техніки, пошук якісної натуральної тканини та технолога, навчання майбутніх працівниць. Хоч шиття постільної білизни простіше ніж одягу, відточуючи майстерність, спочатку розпорювали постіль по чотири рази, поки не вийшли рівні шви.
Команда Ohra Home
“Це історія не про співчуття, а історія про рівність”, – каже Юля, якій дуже важливо було, щоб їх вироби купували через якість, а не з жалю до жінок, які її створюють.
Як працювати з командою Юля знала завдяки роботі благодійного фонду, а як вести бізнес – ні. Тож на 7-місяці вагітності відправилась на бізнес-кемп для жінок.
“По Ohra Home можна простежити ефективність навчання, бо я прийшла з ідеєю, а в рамках навчання багато дізналась і втілила”, – каже вона.
Донька і соціальне підприємство ростуть разом
Почала втілювати задумане вже з донькою на руках.
“Моя дитина це моя перевага і моя сила”, – каже Юлія – “У багатьох дівчат є острах: “От дитина народиться, що я буду робити?” Та ти будеш жити ще краще ніж було”. Пояснює, що донька її надихає та і робота чи материнство даються не важко, у порівнянні з кандидатською дисертацію над якою працює. Хоч її тема – соціальна активність як складова соціального капіталу українського суспільства – дуже близька до її щоденної роботи.
Проєкт запрацював у 2021 році. Тут працює 6 майстринь, але кількість працівниць завжди змінюється, бо діти хворіють і потребують реабілітації. Дизайн комплектів – прерогатива Юлії.
В Ohra Home працівниці отримують зарплату вище ринкової й немає усталених графіків. Кожна працівниця сама може визначати скільки комплектів може пошити до вказаного дедлайну.
Попри все в бізнес-процесі не обійшлось і без “глевких млинців”.
“Перша назва була “Тепло”, але виявилось багато компаній зі схожою назвою. Тож почали думати над новою. Так з’явилась Ohra. Згодом додали home”, – згадує Юлія.
Вирішили відшити двоспальні комплекти, а з початком продажів зрозуміли, що зараз попит на єврокомплекти, а відшите лежить без діла.
Спершу шили з кретону (щільна бавовняна тканина – авт.), а запит клієнтів був на сатин – також натуральну бавовняну тканину, яка, однак, потребує кращих навичок шиття.
Юлія Бігун на виробництві
Всі виклики додали поступово.
Зараз у підприємства з’явився маркетолог, з яким спільно думають над просуванням бренду. Також потрібен UX Аудит сайту. Не поспішають відшивати певні комплекти: роблять тестову модель, а далі орієнтуються на попит в покупців.
Продовжили роботу попри війну
До лютого 2022 підприємство могло відшивати до 100 комплектів у місяць, мало великі замовлення.
Повномасштабне вторгнення все змінило. Постраждали склади, де купували тканину, а працівниці релокувались хто куди.
Юлія опинилась у США, де супроводжувала групу українських дітей позбавлених батьківського піклування в евакуації.
“Рік керувати командою на відстані 8000 кілометрів ще той виклик,” – каже Юлія.
Більшість мам залучених до проєкту – виїхали, тож перші пів року на підтримку підприємства працювали чотири людини: Юлія віддалено, її чоловік і двоє працівниць (одна з них займалась пошиттям, а інша – всіма маркетинговими процесами), які залишились на Київщині.
Попри це минулого літа підприємство виграло ще один грант і створило сайт, аби виходити на ринки США та Британії, але продажі там ідуть хвилями, адже бракує грошей на потужний інтернет-маркетинг.
“Зараз багато українського бізнесу виходить на ринок США і сума на таргетовану рекламу, які вони витрачають – це геть не ті суми, які у нас”, – каже Юлія. – “У нас є прописані стратегії по виходу на Amazon, Etsy. Наш варіант – це Etsy і тут ми в процесі”.
Українці ж купують білизну переважно через інстаграм-магазин. Також бренд вийшов на офлайнові продажі: в Києві є кілька крамниць, які взяли постіль на продаж, а також регулярно долучаються до крафтових ярмарок.
Зараз прибутковість проєкту менша ніж до війни. Тож планують залучати міжнародні та державні гранти, щоб розвиватись і рости. Стратегічним розвитком опікується Юлія, яка у цей самий час має ще іншу, основну, роботу.
Бізнес у поміч
Наразі у Фастівському центрі обслуговують 156 родин, яким допомагає благодійний фонд. Туди ж направляються невеликі прибутки від продажу постільної білизни. Все для того, аби вчасно забезпечити реабілітацію, операції та ліки для дітей.
Ініціатива має запити на впровадження з інших регіонів. Як каже Юлія, вона абсолютно адаптивна, адже по суті у такий спосіб можна допомогти й переселенцям, і іншим категоріям населення.
У червні Юлія розказала про свій проєкт на форумі Business Woman Club.
“На форумі прозвучала думка, що Україна має стати країною підприємців. Це слушна думка. І у мене зразу з’явилася думка, якщо в нас всі будуть підприємцями, хто ж буде працювати? Значить до нас інші люди з інших країн будуть приїжджати. Думаю, класно було б, якби до нас приїздили працювати, як наші зараз їздять в Польщу,” – каже Юлія.
Фото надані Юлією Бігун
Сподобалась стаття - можеш подякувати авторці гривнею