Які закони ініціювали і що зробили для Кіровоградщини нардепи-мажоритарники

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 604

Більше двох років народні депутати з Кіровоградської області працюють у Верховній Раді. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність п’яти народних депутатів-мажоритарників  від Кіровоградщини за цей період.

Законодавчі ініціативи

З листопада 2014 р. по серпень 2017 р. лідером з кількості поданих законопроектів  став Костянтин Яриніч («Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Він став співініціатором 73 законопроектів. З них пройшли усі процедури і були прийняті  11. Таку ж кількість разів нардеп брав слово з трибуни Верховної Ради. Костянтин Яриніч є членом Комітету з питань охорони здоров'я. Серед ініційованих ним законопроектів чимало стосується медицини: «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні», «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні» тощо. Однак серед ініційованих законопроектів є й ті, які не стосуються роботи у Комітеті та професійних інтересів нардепа-медика. Наприклад, «Про внесення змін до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" (щодо належного утримання пунктів пропуску через державний кордон України та контрольних пунктів в'їзду-виїзду)»; «Про надання житлової допомоги громадянам України, житло яких було зруйноване (знищене) або пошкоджене внаслідок збройної агресії держави-агресора» тощо.

На другому місці Олесь Довгий (група «Воля народу»). Він є серед авторів 39 законопроектів,  8 з яких стали законами. Виступав з трибуни Верховної Ради 51 раз. Оскільки Олесь Довгий входить до Комітету з питань економічної політики, то серед запропонованих законопроектів  ціла низка стосуються економіки: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу)»;   «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо розподілу акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного)» тощо.  Також нардеп пропонував законопроекти, що опосередковано стосуються його роботи у Верховній Раді: «Про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин", «Щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу» тощо.

На третьому місці Михайло Поплавський (група «Воля народу»).  Він був одним із ініціаторів 31 законопроекту. Із них було прийнято п’ять. Депутат не мав жодного виступу  на  пленарних засіданнях Верховної Ради. Михайло Поплавський входить у Комітет з питань науки і освіти, і частина законопроектів, співавтором яких він став, стосувалася освіти. Зокрема,  «Про внесення змін до розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу освіту"» (щодо вступу до аспірантури та діяльності спеціалізованих вчених рад); «Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"» (щодо уточнення деяких положень) тощо.  Деякі законопроекти не стосувалися професійної діяльності нардепа, наприклад, «Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"».

На четвертому місці Анатолій Кузьменко («Блок Петра Порошенка «Солідарність), який  став співавтором 29 законопроектів. Із них чинними актами (законами) стали чотири. Анатолій Кузьменко жодного разу не виступав під час сесійних засідань Верховної Ради України. Нардеп входить до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Відповідно, частина законопроектів стосуються землі, аграрних підприємств: «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо переоформлення деяких прав на землю, набутих до набрання чинності Земельним кодексом України» тощо. Є серед законопроектів й ініціативи щодо освіти, учасників АТО тощо.

Найменше  законопроектів за більше двох років каденції народних обранців запропонував Станіслав Березкін (група «Відродження»). Він серед авторів 17 законопроектів і тільки один з них став законом. Станіслав Березкін входить у Комітет з питань економічної політики і частина законопроектів стосуються бюджету. Також є законопроекти з інших галузей. Наприклад: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дня фактичної демобілізації».

Що хорошого нардепи пропонували жителям Кіровоградщини

У грудні 2014 року нардеп Анатолій Кузьменко ініціював три законопроекти щодо Кіровоградщини: «Про відновлення руху приміського електропоїзда № 6331/6332 Олександрія – Вознесенськ – Олександрія», «Про деякі питання щодо відновлення втраченого страхового стажу працівникам Олександрійського буровугільного комплексу (щодо відстрочення податкового боргу по податковим зобов'язанням зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування)»; «Про відзначення 100-річчя з дня народження Олександра Васильовича Гіталова (травень 2015 року). Щоправда, жодний із запропонованих законопроектів так і не став законом. Після того Анатолій Кузьменко не подавав жодних законодавчих ініціатив, які безпосередньо стосуються Кіровоградщини.

Законопроект «Про відновлення руху приміського електропоїзда № 6331/6332 Олександрія – Вознесенськ – Олександрія» тоді підтримав і ще один нардеп з Кіровоградщини  – Станіслав Березкін. Одним із ініціаторів законопроекту «Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» також був Станіслав Березкін. Саме цей законопроект підтримали більшість нардепів. Цікаво, що за всю каденцію восьмого скликання за ініціативи нардепа Березкіна був прийнятий лише цей законопроект.

У 2016 році Костянтин Яриніч зареєстрував два законопроекти про перейменування тоді ще Кіровограда: «Про об'єднуюче (соборне) найменування міста Кіровоград Кіровоградської області»; «Про скасування рішення Верховної Ради України від 14 липня 2016 року про прийняття за основу та в цілому проекту Постанови про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"».  Ці законопроекти не стали законами.

Олесь Довгий вносив законопроект  «Про відзначення 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського», однак цей проект так і не став законом.

Михайло Поплавський не ініціював жодного законопроекту, який би стосувався Кіровоградщини.

Як нардепи відвідують  сесії

Найдисциплінованішим мажоритарником Кіровоградщини протягом моніторингового періоду став Михайло Поплавський – за даними письмової реєстрації він був присутній на 85% пленарних засідань Верховної Ради. Однак лише у 43% брав участь у голосуваннях.

Олесь Довгий за письмовою реєстрацією був присутній 83%, під час  голосування –  у 66%.

Костянтин Яриніч за письмовою реєстрацією відвідав 74% пленарних засідань, присутній під час голосування  у 78%. Анатолій Кузьменко відвідував сесії на 72%, був присутній під час голосування у 80%.

Найменш дисциплінований депутат Кіровоградщини Станіслав Березкін відвідав лише 51% сесійних засідань, присутній під час голосування –  у 52%.

Проаналізувавши діяльність мажоритарників Кіровоградщини, можна зробити висновок, що депутати у більшості випадків не є самостійними авторами законодавчих ініціатив, а долучаються до роботи своїх колег. Нардепи реагують в основному на проблеми, які набувають особливого розголосу (як у 2016 році, коли йшлося про  перейменування обласного центру). А окрім нагальних, у Кіровоградській області є й інші питання, які потребують законодавчого врегулювання. І депутатам варто більше спілкуватися з виборцями, брати участь у роботі органів місцевого самоврядування, аби знати місцеві проблеми і вирішувати їх на законодавчому рівні.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. 

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити