Роман Семенуха: «Перейменування Кіровоградської області має відбутися не для нас, а для наших дітей»

Опубліковано . в Політика

Кількість переглядів - 327

До Кропивницького приїхав народний депутат Роман Семенуха від фракції "Об'єднання «Самопоміч»", який переконаний: народні обранці мають у непленарні тижні їздити, спілкуватися з людьми, колективами, бо насправді та змальована картинка центральними ЗМІ суттєво відрізняється від тих реальних проблем, з якими живуть люди. У Кропивницькому Роман Семенуха розповів про можливу політичну спекуляцію на темі підвищення тарифів на воду, про проблеми недофінансування освіти, про пільги, якими мають користуватися народні обранці та про те, коли ж перейменують Кіровоградську область.

1 39

-   Ви сьогодні (26 жовтня, - ред.) приїхали до Кропивницького й провели чимало зустрічей. Які проблеми побачили, а про які Вам безпосередньо розповіли? 

-   Проблеми насправді у Кропивницького та інших  регіонів подібні:  кадровий  голод, міграція, низькі зарплати  та пенсії. Стосовно пенсій, то тут ситуація ще складніша. Середня пенсія в регіоні всього 1800 гривень, це при тому, що загалом по країні цей показник складає 2500 гривень.

Непропорційне на Кіровоградщині й співвідношення кількості пенсіонерів до працюючого населення. Якщо в країні це в середньому 11,5 мільйонів застрахованих, що сплачують єдиний соціальний внесок до трохи більше 10,5 мільйонів пенсіонерів. То в Кіровоградській області картинка, на жаль, суттєво відрізняється:  на майже 200 тисяч застрахованих осіб припадає понад 300 тисяч пенсіонерів. Окрім цього,  представники Пенсійного фонду області розповіли про  величезний ризик з доставкою пенсій. Сьогодні в черговий раз «Укрпошта» заявила про те, що вона не може і не буде здійснювати логістику у віддалені райони селищ. Ситуацію потрібно вирішити, бо держава має виконувати свою соціальну функцію стосовно виплати пенсій усім, хто їх отримує, де б ці люди не жили.

- Побували і на кількох відомих підприємствах, зокрема відвідали обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград», що про них скажете?

-  Там дуже непроста ситуація. Найгарячіше тема – це підняття тарифів на воду. Підприємство є унікальним, а мені є з чим порівняти, адже побував не на одному  водоканалі України. Воно сьогодні об’єднує великий водогін і здійснює доставку води в Олександрію, Світловодськ і Кропивницький,  знаходиться на достатній відстані від Дніпра, точки забору, що безумовно позначається на тарифі, в порівнянні з тими містами, що знаходяться поблизу водойм. Є непроста ситуація також з працівниками: монтажниками, слюсарями. Якщо сьогодні середня зарплата трохи більше 7000 гривень по області, то на підприємстві трохи більше 6000 гривень. Ще одна проблема, яку сьогодні почув, і на яку повинні реагувати депутати - це політика по тарифоутворенню. Маємо різницю в тарифах, що складає вже за всі попередні періоди близько 78 млн грн. Це колосальна цифра. На жаль, в проекті державного бюджету на 2019-й  рік не передбачено суми покриття різниці тарифу, як це має бути за законом. Ні для Кропивницького, ні для інших міст. Враховуючи те, що наступний рік – виборчий,  на темі підвищення ціни на воду для населення частина політичних партій буде спекулювати. Тому, на мою думку, найперше, що має зробити адміністрація водоканалу - пряма, прозора і відверта комунікація з людьми з поясненням, чому тариф сьогодні треба піднімати та чому він може відрізнятися від інших міст в Україні.

- Про що говорили з міським головою Кропивницького?

- Найбільша проблема усіх міських голів сьогодні – це фактично згортання децентралізації, бо вже третій рік поспіль Володимир Гройсман передає повноваження на місця, жодним чином не збільшуючи податкову базу для зборів. Я переконаний, що правильно передають ті чи інші повноваження, наприклад, по профтехосвіті. Однак якщо це не відбувається одночасно зі збільшенням можливості, або розширенням податкової бази, то це фактично згортання децентралізації. Є велика проблема по всім містам і Кропивницький, на жаль, тут не є винятком – критичне недофінансування з держбюджету освітньої субвенції. Якщо картина не зміниться, то в багатьох містах країни матимемо в листопаді затримки по заробітній платі вперше за багато років. Це недофінансування сьогодні в країні становить близько 4,4 мільярдів гривень.

-   До речі, один із останніх законопроектів, де ви також виступали ініціатором, стосувався підвищення престижності праці педагогічних працівників, зокрема заробітної плати.

-  Про яку освіту ми можемо говорити, якщо сьогодні зарплата вчителя-початківця – менше 5000 гривень?  Тому реформа має починатися із зарплати. Не буде зарплати – все інше профанація.

-   Якою має бути нині зарплата вчителя?

-   На мою думку, вона має бути хоча б 12 тисяч гривень.  Натомість сьогодні я також був у Національному технічному університеті і, вважаю, що коли люди вступають на технічні спеціальності з балом ЗНО 125-130, то державі треба ставити хрест на принципах системи середньої освіти. Але мене  не здивувала, а вкотре підтвердила частина викладачів, які вимагають скасувати ЗНО. Я коли таке чую, то ще більше впевнений, що його не те, що треба скасувати, а навпаки - піднімати.

Якщо сьогодні, приміром, дитина не здатна скласти 150 балів, наприклад, на медика, то вона ним і не буде.

2 22

-   Ви говорите про критичне недофінансування, зокрема, освітньої сфери. А розкажіть, будь ласка, як економіст, де тоді взяти кошти на дофінансування?

-    Виходів є чимало, але простої відповіді не буде. Перше: ми не побачили в держбюджеті надходження від обіцяної Гройсманом боротьби з контрабандою. За різними оцінками, а я довіряю розрахункам МВФ, там є мінімум близько 100 млрд грн. Для розуміння вся дохідна частина бюджету країни – більше трильйона. Друге – це трансферне ціноутворення, тобто олігархи мають платити податки. Сьогодні це не в повній мірі відбувається. Третє – зменшити видатки на МВС та СБУ. Як? Елементарно – позбавити СБУ, поліцію і всі інші силові відомства, окрім реформованої майбутньої Державної фіскальної служби, функції розслідувати економічні злочини. Сьогодні не менше 50% персонального складу СБУ займається кошмаренням бізнесу.  Четверте – не можна всі кошти пускати тільки на соціалку, бо це буде бюджет проїдання. Ми маємо їх спрямовувати на ті сектори економіки, які дадуть нам зростання  і, які не є імпортозалежними. Приміром, якщо завтра державний бюджет буде спрямовувати кошти на держзамовлення зерновозів Укрзалізниці, на пасажирські вагони, на тягу, яка рухатиметься залізницею, то це буде приклад того, як економіка буде зростати.

-   Ви, до речі, один із тих, хто підтримав перейменування Кіровоградської області. Нещодавно було вкотре відтерміноване голосування за відповідне питання.  А за словами спікера Верховної Ради пана Парубія, голосування не відбувається через те, що не всі фракції нібито можуть дійти згоди в назвах перейменування. А Вам відомо, коли все-таки проголосують народні обранці за перейменування Кіровоградської області?

-   Я голосував за це перейменування як людина, в родині якої гинули від Голодомору, тому вважаю, що українські міста й вулиці не мають права носити імена людей, які були ідейними натхненниками Голодомору в Україні. Ніколи не буває популярної теми перейменування. Так, напевно в моїй свідомості місто для мене залишиться  Кіровоградом. Я ось кажу Кропивницький, а думаю про Кіровоград. Однак це перейменування для наших дітей. На жаль, цього не зробили наші батьки ще в 1991-му році. Чому не перейменували область досі? Тому що депутати дуже поганенько ходять у сесійну залу. Це єдина причина. Думаю, що як тільки зберуться в найближчий пленарний четвер, то і перейменують.

-  Розкажіть, будь ласка, як член комітету Верховної Ради з питань інформатизації та зв'язку  про стан покриття інтернетом сільської місцевості.

-  Ми сьогодні в містах, навіть невеличких маємо зв’язок третього покоління. Об’єктивно зв’язок у різних містах – різної якості. На профільному комітеті ця проблема підіймається регулярно, але, на жаль, сьогодні ліцензійні умови достатньо лояльні до некилимового покриття. Приблизно в ліцензійних умовах написано так, що всі населені пункти мають бути покриті зв’язком третього покоління. Якщо є хоча б одна базова станція, яка працює з радіусом в 500 метрів і на ній є 3G, то формально оператор виконує ліцензійні умови. Сьогодні розгортається процес 4G, що теж я вважаю добрим знаком. Тому до цієї теми, думаю, ще потрібно повернутися в 2020-му році, коли принаймні в більшості великих і малих містах з’явиться 3G. Нині насправді колосальна проблема не лише по селах, але й по трасах, або навіть вздовж ключових гілок  Укрзалізниці не те, що з інтернет-зв’язком, а навіть мобільним. Є ідеї. Одна з них – зобов’язати (через різні форми), але хоча б вздовж основних автошляхів і залізничних шляхів забезпечити зв’язок. Думаю, що це задача №1 і до неї реально перейти приблизно до 2020-го року. Також ми маємо забезпечити провідним, дротовим інтернетом усі ключові заклади в кожному селі України: школи, сільради, медзаклади. Там у багатьох речах Укртелеком залишається монополістом. Загалом є непроста ситуація, але комітет цим займається. Також об’єктивно мушу сказати, що відповідний регулятор – НКРЗІ має мало повноважень, технічних засобів і хронічно недофінансовується на придбання обладнання для вимірювання рівня покриття мобільного зв’язку в різних куточках України.

-   Одна із Ваших передвиборних обіцянок, яку відстежило «Слово і Діло» - про скасування пільг для парламентарів. Ви користуєтеся пільгами?

-   Рядовий народний депутат України має заробітну плату в 27 тисяч гривень з копійками. Також він отримує трохи більше 30 тисяч гривень на здійснення депутатської діяльності на місяць, які, до речі, депутат Семенуха витрачає на громадську приймальню «Самопомочі» в місті Харкові. За чотири роки через приймальню вже пройшло більше 3500 людей. Тому я вважаю, що гроші, які насправді мені виділяють люди ідуть на людей. Також є компенсація житла, яка становить приблизно 600 гривень на добу. Вважаю цей факт нормальним, адже, приміром, якщо хтось працює і їде у відрядження, то йому ж оплачують ночівлю.  Я присутній майже на всіх засіданнях, якщо не у відрядженні чи не хворію: у мене більше 90% відвідуваності.

Ще виділяються 7,5 тисяч гривень на проїзди й перельоти. Однак в місяць ця сума насправді набігає приблизно на 25-30 тисяч гривень. Інших пільг народний депутат не має. А дипломатичним паспортом я користуюся лише тоді, коли це офіційне відрядження від Верховної Ради.

Валерія Жовтун. Фото Валерія Лебідя

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити