Спорт

Історія становлення бейсболу в Кіровоградській області: найперша команда

. 3623

Що означає бейсбол для Кіровограда-Кропивницького? У бейсболі старша команда міста – 25-разовий чемпіон країни, найбільш титулований клуб в історії України у будь-яких ігрових видах спорту. Це найбільша кількість серед спортсменів міста чемпіонів і призерів Європи, а також учасників чемпіонатів світу, чемпіонатів Європи. Це команда-учасник європейських клубних турнірів рівня Ліги чемпіонів. Це перший в обласному центрі міжнародний турнір рівня чемпіонату Європи для національних збірних. І перші офіційні матчі у нашому місті національної збірної України в одному із ігрових видів спорту. Все це – крона дерева, яке проростає вже 31 рік. Паростком послужило прагматичне бажання спортивного чиновника Аркадія Подільського заробити додаткові очки в заліку областей спартакіади УРСР для Кіровоградської області за допомогою нового виду спорту – бейсболу.

В бейсбол у нашому місті почали грати в 1989 році, коли з'явилися перші секції бейсболу і перша команда «Ікар». Як писав тоді місцевий тижневик «Молодий комунар»: «На сто сорок другому році існування цього виду спорту, бейсбол прийшов до Кіровограда». Своїми спогадами про зародження та становлення бейсболу в нашій області поділилися тодішні тренери студентських команд училища цивільної авіації (зараз Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету) Юрій Колаковський, факультету фізичного виховання педагогічного інституту (зараз Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка) Валентин Рябухін та інституту сільськогосподарського машинобудування Юрій Бойко (зараз Центральноукраїнський національний технічний університет).

21

Кіровоградська бейсбольна команда на своєму першому домашньому чемпіонаті УРСР, вересень 1990 року. Крайній зліва – Валентин Рябухін

Найперша бейсбольна команда міста...

...була сформована на базі Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації (далі – КВЛУЦА). А фактично найпершим бейсбольним тренером Кіровограда став викладач кафедри фізичної підготовки КВЛУЦА Юрій Колаковський, колишній гравець «Зірки».

Юрій Колаковський, футбольний голкіпер, протягом кар'єри виступав за команди: «Чорноморець» (Одеса), «Кривбас» (Кривий Ріг), СКА (Одеса), «Енергетик» (Кустанай), «Зірка» (Кіровоград).

«Я почав працювати в льотному училищі майже відразу після завершення своєї футбольної кар'єри гравця, і мене, зрозуміло, знали керівники і міського спорткомітету, і обласного спорткомітету, – розповідає Юрій Колаковський. – І ось на початку 1989 року викликає мене заступник начальника управління фізкультури і спорту Кіровоградського облвиконкому Аркадій Сергійович Подільський, і каже, що в травні потрібно від області виставити на республіканську спартакіаду бейсбольну команду. Це новий для нас (як і для багатьох інших областей) вид спорту і якщо виступити успішно, можна заробити додаткові очки. У КВЛУЦА тоді навчалися курсанти-кубинці, і Подільський запитав, чи можна їх залучити до підготовки команди? Тому що, крім іноземних студентів, на той час ніхто в Кіровограді нічого не знав про бейсбол...

Ми набрали групу курсантів – чоловік 15, не менше, і почали готуватися до спартакіади.

Зараз багато людей навіть не зрозуміють, як це, вчити щось без книг, без відеоуроків по Інтернету. Але саме так ми вчилися бейсболу. Спочатку було дуже складно. Кубинці розповідають про подачі, страйки, аути, бази, як набираються очки, як проходить гра, а ми не могли зрозуміти навіть суті бейсболу! Курсанти-кубинці зібрали деяку екіпіровку: ловушки, м'ячі, все, що у них було, і ми почали тренуватися (це лютий-березень 1989 року). Але що можна було відпрацювати в приміщенні? Передачі, кидки від гравця до гравця. Відбивання ми вже не могли тренувати в залі.

Справжній прорив стався у березні або квітні, коли ми поїхали на змагання з бейсболу серед команд по лінії ВДФСТ профспілок. Турнір проходив в Закарпатській області. Фактично, це були наші перші офіційні матчі і перші ігри взагалі. Ми хоч стали розуміти, що до чого, куди і навіщо бігти. Це зараз можна включити комп'ютер, телефон і дивитися будь-які матчі, а тоді нічого подібного у нас не було. Саме на турнірі в Закарпатті – дуже добре, що ми туди потрапили! – ми вперше ПОБАЧИЛИ гру. Те, що розповідали кубинці, зрозуміти було важко, особливо тим, хто раніше взагалі не перетинався із бейсболом. Поки ми не побачили гру на власні очі – ми ніби знаходилися в прострації...

Історична довідка: змагання називалися II Молодіжна першість української ради ВДФСТ профспілок і проходили з 27 березня по 2 квітня 1989 року в Берегово. Брали участь команди: «Іллічівець» (Іллічівськ (зараз Чорноморськ)), «Старт» (Ворошиловград (зараз Луганськ)), «Будівельник» (Чернівці), «Ікар» (Кіровоград (зараз Кропивницький)), «Інтеркомп'ютер» (Донецьк), «Буревісник» (Хмельницький), «Фотон» (Сімферополь), «Сокіл» (Київ).

Навесні 1989 року в Євпаторії проходила спартакіада серед областей УРСР, в тому числі, в ігрових видах спорту там був представлений бейсбол. Команду на змагання проводжали усім училищем, проводжали урочисто, запросили ветеранів, бажали удачі. Іноземним студентам не можна було брати участь в спартакіаді, тому найперша бейсбольна команда Кіровоградської області складалася із курсантів КВЛУЦА, два кубинця при команді знаходилися як консультанти. Курсанти тоді регулярно літали в навчальні рейси і нам виділили літак на Сімферополь.
Нам поставили завдання обіграти команди двох областей (зараз я вже не пам'ятаю, які саме), з якими Кіровоградська область конкурувала в загальному заліку. І ми їх обіграли...

Історична довідка: IV республіканські літні спортивні ігри молоді, 20-27 квітня 1989 року, Євпаторія. У турнірі брали участь команди Одеської, Ворошиловградської, Чернівецької, Кіровоградської, Донецької, Харківської, Львівської, Хмельницької, Дніпропетровської, Кримської областей і Києва. Кіровоградська команда посіла восьме місце із одинадцяти збірних.

***

У газеті «Кіровоградська правда» від 17 травня 1989 року на останній сторінці в рубриці «За стартом – старт» була опублікована замітка: «Вперше представники області взяли участь в республіканських змаганнях з бейсболу. Спортсмени вищого льотного училища цивільної авіації (тренер Ю.А.Колаковський) в Євпаторії представляли збірну Кіровоградщини на IV молодіжних спортивних іграх. Набравши 108 очок вони зайняли восьме місце».

Аналогічну замітку опублікував і кіровоградський тижневик «Молодий комунар» (13 травня 1989 року, сторінка 10): «Дебют – на 108 очок! Ми вже розповідали читачам тижневика про першу бейсбольну команду на Кіровоградщині. І ось — перші крупні змагання, перші успіхи. Бейсболісти збірної області, створеної на базі команди КВЛУЦА, очолювані Юрієм Колаковським, виступили у змаганнях IV Молодіжних ігор УРСР, які проходили в Алушті. Кіровоградці посіли 8-е місце серед одинадцяти команд. В залік області внесено 108 очок. Наш кор.».

Власне, ці дві мініатюрні, розміром із сірникову коробку замітки – єдина «честь», яку тогочасні газети радянського Кіровограду приділили першій бейсбольній команді міста після першого в її історії турніру.

Думаю, що цей результат посприяв розвитку студентського бейсболу у місті. Мене в 1989-му році відрядили до Вільнюса на всесоюзний семінар для тренерів із бейсболу, де я пройшов хорошу підготовку і додатково підтягнув знання. Я кілька разів їздив до Києва за екіпіровкою і познайомився із Віктором П'яних, тренером київського «Побутовця», команди Вищої ліги чемпіонату СРСР з бейсболу (прим.: перший чемпіонат Радянського Союзу із бейсболу стартував влітку 1989 року, київський «Побутовець» вийшов до суперфіналу турніру, де поступився СКА із підмосковної Балашихи). Начальник спортивної кафедри КВЛУЦА закупив в Києві для команди спортивну форму.

Ось так все і закрутилося. З'явилася бейсбольна команда на базі факультету фізичного виховання педагогічного інституту. Все-таки там студенти мали спортивну підготовку, наші курсанти не були спортсменами. Пізніше я запропонував Юрі Бойко тренувати команду студентів на базі його навчального закладу.

Восени 1989 року наша команда «Ікар» дебютувала в Кубку УРСР, який проходив в Хмельницькому. Вступили не дуже вдало. Але вже в 1990-му році збірна команда «Ікар», сформована із курсантів КВЛУЦА і студентів ФФВ, на першості вузів в Львові зіграла на досить хорошому як для одного року підготовки рівні. Нехай ми не стали призерами, але вже не програвали всім підряд із великим рахунком. А суперники там були дуже цікаві, і Київ, і Одеса, і Ворошиловград, які вже давно грали в бейсбол. У 1990-му році на початку вересня пройшли перші бейсбольні змагання в Кіровограді – фінальний турнір чемпіонату України. Грали на футбольному полі спорткомплексу льотного училища «Ікар», на якому зробили бейсбольну розмітку. Приїжджали команди Києва, Сімферополя, Ворошиловграда.

Після цього у мене так склалися обставини, що довелося повернутися на батьківщину, в Одеську область, і я передав справи тренеру команди ФФВ Валентину Рябухіну».

Історична довідка: III розіграш Кубка УРСР, 1-6 листопада 1989 року, Хмельницький. Брали участь команди: «Імпульс» (Ворошиловград), КІІГА (Київ), СК ХТЗ (Харків), «Технолог» (Хмельницький), «Ікар» (Кіровоград).
III чемпіонат УРСР проходив 5-9 вересня 1990 року стадіоні СК «Ікар» КВЛУГА в Кіровограді. Брали участь команди: РШВСМ (Київ), «Фотон» (Сімферополь), «Побутовець» (Київ), «Машинобудівник» (Луганськ), «Ікар» (Кіровоград).

Живучи вже в іншому місті, Юрій Колаковський стежив у міру можливостей за виступами бейсбольних команд Кіровограда:

«У 2012 році мене запросили на ювілей «Зірки»: ветерани «Зірки» грали товариський матч з ветеранами «Динамо» (Київ). Коли я знаходився в Кіровограді, то приїхав подивитися на бейсбольний стадіон, на бейсбольне поле. У спорті навіть дрібниці дуже важливі. Ігрове поле, покриття, форма, екіпірування важливі в тому значенні, що вони надають додаткову мотивацію в заняттях. Якби у нас в той час були такі ж бейсбольні поля, ми б знаходилися на абсолютно іншому рівні! Ми тоді тренувалися на чистому ентузіазмі і бажанні навчитися чомусь новому. Але це було щось!..».

Далі буде... Спогади інших тренерів згодом.

Підготував Олександр Виноградов
Фото надані Юрієм Бойко

Історичні довідки наводяться за інформацією майстра спору СРСР з бейсболу Сергія Безбабного по вебархівам сайту baseball.in.ua.

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама