Спорт

Андрій Табалов: «Карате поважаю як вид спорту»

. 1485

Вчора «Гречка» повідомляла інформацію про те, що Андрій Табалов очолив обласну федерацію кіокушинкай карате.

Відомий у Кропивницькому бізнесмен і політик в інтерв’ю кореспонденту «Гречки» відповів на причини, які його спонукали стати головою, про першочергові задачі та плани на чолі обласної федерації:

- Чому погодилися очолити обласну федерацію кіокушинкай карате?
- Кіокушинкай карате поважаю як вид спорту. У 12 років хотів сам займатися ним, але батько тоді сказав, що ти займаєшся вже чотири роки дзюдо, в тебе виходить, тому досягай результатів у ньому. Ставай чемпіоном України, досягай титулів і звань. Знаю дуже давно Олександра Кузьміна та поважаю. Це людина – легенда: чемпіон СРСР з карате. Були часи, коли дзюдоїсти знаходилися в його залі, а був час, коли я ходив до нього на тренування з карате. В нього - храм бойових мистецтв і єдиноборств. Є різниця між традиційними японськими видами спорту та європеїзованими видами, які спочатку були японськими. Дзюдо в нашій країні – класний вид спорту, і для мене спорт номер один, тим не менш, в результаті радянського підходу - втратив свій певний японських дух. Я можу порівнювати, тому що я дзюдо займався в Британії під час навчання і там дзюдо було повністю за традиційною схемою. У нас в Україні це не так. А от карате – це чіткий, традиційний вид спорту, бойове мистецтво. Як у дзюдо є гнучкий шлях, так у карате – шлях руки. Мені це імпонує. У клубі «Будокан», де тренує Олександр Кузьмін, відчувається цей дух, філософія. Ще одна причина – кілька років тому я припинив очолювати обласну федерацію дзюдо (Андрій Табалов очолював її понад 10 років до 2017 року, має чорний пояс з дзюдо – авт.). Я достатньо зробив для дзюдо. Не проти робити щось і для карате і я бачу, що можу щось привнести. Після того, як Олександр Васильович (Кузьмін – авт.) мені запропонував, я тиждень думав, адже це - відповідальність! Я розмірковував чи зможу її потягнути? У підсумку вирішив, що зможу.

- Чи є різниця між спортивними клубами, яка розвинена в області в карате кіокушинкай та системою дитячо-юнацьких спортивних шкіл?
- Різниця – колосальна. Вважаю, що за клубною системою майбутнє, тому що радянська система ДЮСШ себе вже вижила і вона тріщить по швам вже давно. В будь-якому виді спорту потрібна клубна система. Коли я жив у Британії, в приватних спортивних клубах я займався дзюдо, перед тим – джиу-джитсу. Ти платиш членські внески, маєш книжку спортсмена сам готуєшся, їдеш на змагання, сам витрачаєш на свою участь. Якщо ти спортсмен із високими досягненнями, тебе можуть помітити в певній збірній країни. Там тебе будуть підтримувати та фінансувати. Якщо ж це базовий рівень, то будь ласка, плати за спорт і за себе. Чомусь у наших людей не виникає питань: чому треба платити за випивку в барі? Однак коли стоїть вибір: віддати в секцію свою дитину на будь-який вид спорту в ДЮСШ або самому потренуватися? То виникає питання: «А чому ми повинні платити?». Тому що це – здоров’я, а за здоров’я треба платити інакше ми платитимемо за ліки.

- Які першочергові задачі та плани на чолі обласної федерації?
- По-перше – підвищити рівень інфраструктури: зали повинні бути кращими, їх має ставати більше, відкриватися в більшій кількості населених пунктів. По друге – медійна складова. Область повинна знати що таке карате. Карате набагато краще ніж бразильське джиу-джитсу, таеквондо, ММА та інші. В ньому існує філософська, духовна складова. У нас дуже потужний тренерський склад. Такого в області немає в інших єдиноборствах. Це поважні стійкі, серйозні люди деякі – легендарні. Тому я вважаю, що треба підвести медійну складову за аналогом того, як зробив Євген Скирда. Це додасть у рази масовість карате. По третє – продовжити роботу з підтримки перспективної молоді на змаганнях високого рівня. Система там налагоджена, але можна підсилити. Є момент взаємодії з місцевими органами влади. Лунали питання від тренерів на конференції про непорозуміння з деякими директорами шкіл. Вважаю ситуацію помилковою, адже тренери ведуть цю роботу, фактично займаються вихованням молоді... Я цю проблему викоріню.

- Дякую за інтерв’ю. Бажаю реалізувати всі плани.
- Дякую навзаєм!

Розмову вів Євген Савранський

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама