Подільський район Кропивницького: запозичення чи самобутня назва (ФОТО)

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 3219

Нова офіційна назва міста Кропивницький за півроку свого існування вже майже стала звичною для його мешканців.

20161229 155150

На цьому фоні відстають нові назви районів міста Фортечний та Подільський. Назви існують майже рік, однак деякі офіційні установи з незрозумілих причин продовжують носити старі назви Кіровський та Ленінський. Для значної частини кропивничан залишається невідомим факт існування нових назв районів.

Для багатьох незрозумілим є й походження самих назв, а особливо назви Подільського району. Дехто вважає її таким собі запозиченням з назви району міста Києва. Для людей, які цікавляться історією міста, існування назви Поділ, як району міста, відоме. Крім того, що про Поділ писали краєзнавці різних поглядів, зокрема Юрій Матівос та Костянтин Шляховий, про нього писав Олександр Пашутін у «Історичному нарисі…», який став найпершим виданням про історію міста.

0 8bb23 b5c5998e orig

Слово Поділ було відоме ще з часів Київської Русі. Вже тоді під Подолом розуміли низину, рівну місцевість по долині (по долу), що знаходилась нижче фортеці, розташованої на горі. Поділ переважно розташовувався біля річки. Характерними ознаками Подолу були розміщення в ньому ремісників та торговців, проведення ярмарків. Саме з Подолу зазвичай починалось місто, адже тут розміщувався магістрат, а значить започатковувалось магдебурзьке право. Слово Поділ використовувалось в українській мові, натомість в російській у наведеному значенні використовується слово Посад. Ось тому саме в Україні існують чисельні назви сіл, історичних районів міст, а також історико-географічна назва місцевості – Поділля.

Найвідоміший Поділ – київський. Історичним ядром Києва вважається Верхнє місто (Старий Київ), межами якого є Андріївська церква, Володимирська гірка, Майдан Незалежності, Золоті Ворота, Львівська площа. Київський Поділ або Нижнє місто, яке розташовувалось нижче Верхнього міста біля впадіння річки Почайна в Дніпро, був основним житловим районом. Тут розміщувались ремісничі майстерні, квартали купців, двори вельмож. Після занепаду Верхнього міста зросло значення Подолу, де був розміщений магістрат, тобто діяло магдебурзьке право, про яке згадується в документах 1499 року.

Менш відомий широкому загалу полтавський Поділ, який розташовувався у підніжжі трьох пагорбів нижче полтавської фортеці біля впадіння річки Лтава у Ворсклу. Не має широкого поширення факт існування Подолу у Харкові, який розташувався нижче харківської фортеці у петлі річки Харків. Не відоме більшості кропивничан існування житомирського Подолу, який знаходиться в долині між Замковою горою, на якій свого часу розташовувався замок-фортеця, та Охрімовою горою, біля впадіння річки Рудавка в річку Кам’янку.

0 80cca 51b986d4 orig

У нашому місті Поділ розташовувався нижче єлисаветинської фортеці на протилежному від укріплення березі Інгулу. На відміну від Києва, Полтави, Харкова та Житомира, першою почала заселятись не фортеця, а Поділ. Його заселення почалось ще до початку будівництва фортеці – у 1753 році. На території новоутвореного поселення вже через декілька тижнів після урочистого закладання фортеці у 1754 році пройшов перший Петропавлівський ярмарок.

У краєзнавчій літературі помилково зазначається, що перший ярмарок проходив на місці теперішньої спортшколи. Однак жодне джерело не підтверджує це припущення. Багато обставин вказують, що ярмарки, у тому числі й перший, проходили на місці сучасного центрального ринку. На місці спортшколи дійсно до початку 50-х років минулого століття знаходився базар. Але базар називали Османським, а з’явився він лише у 60-х роках позаминулого століття на місці Османського бульвару. Бульвар у свою чергу був, як пише Олександр Пашутін, «разведен» 1849 року полковником Османом. А до того на місці бульвару знаходилась «роща», про яку згадує Пашутін, описуючи паводок «на Пермских» 1841 року. Вочевидь маються на увазі Пермські табори. Пермські табори (або Солдатська слобода) та Поділ,  Пулківська (або Артилерійська) слобода та Грецька слобода були поселеннями ретраншемента фортеці святої Єлисавети.

Про це згадує академік Йоганн Гільденштедт в описі своєї мандрівки містом у 1774 році. Також в його подорожніх записках зазначено, що на Подолі знаходилися базарна площа, оточена лавками, ратуша, православна церква та церква старообрядців – каплиця. Учениця Михайла Грушевського, історик Наталя Полонська-Василенко писала, що магістрат (він з’явився у 1755 році та розміщувався у ратуші) служив за нотаріальну контору при оформленні угод. Зі свого боку Гільденштедт зазначав, що в районі фортеці відсутній міст через Інгул, оскільки паводки зносять мости.

Важко собі уявити, як купці, які торгували на місці спортшколи, в негоду переходили бродом Інгул, щоб в магістраті на Подолі укласти угоду, адже точно відоме місце розташування магістрату - на розі сучасних Пашутінської та Преображенської. Беручи до уваги ці історичні факти є підстави вважати, що площа, на якій проходили ярмарки, знаходилась біля тодішнього магістрату на місці сучасного центрального ринку.
Зустрічаються версії, що Поділ – це перша назва міста, яка з’явилась до появи назви Єлисаветград у 1775 році.

0 86d73 2d1449fb orig

Але цю версію руйнують документальні джерела тих часів, які демонструють вживання назви «Поділ» у різних містах. Наприклад, у сенатському указі 1756 року неодноразово зустрічаються фрази «Нижний город Киев, называемый Подол». А у синодських документах 1776 року зустрічаємо назву єлисавето-подільська церква (мова йде про Успенську церкву, яка розташовувалась на місці будівлі сьогоднішньої міської ради). Тобто назва Поділ використовувалась у прив’язці до назви міста: у першому випадку до Києва, у другому – до Єлисавета (перша назва міста відома з 1755 року). Очевидно, що мешканець, для прикладу, Кременчука не міг говорити: «я їду до Подолу», тому що не було б зрозуміло до якого Подолу він їде, адже на приблизно однаковій від Кременчука відстані знаходились єлисаветський і полтавський Подоли або київський і харківський Подоли.

Досі не відомий рік появи назви Поділ у Єлисаветі. Перша документальна згадка назви датована 1774 роком. Саме в описі подорожі 1774 року згадує Поділ Гільденштедт. Але очевидно, що назва з’явилась значно раніше 1774 року. А вже до кінця 19-го століття назва Поділ повністю вийшла з обігу.

Назва району Подільський – символічна для міста. Прикметник Подільський вказує, що він є лише похідним від назви Поділ, але не копіює вже існуючий топонім-іменник Поділ. Цим самим показуючи, що центром Подільського району – є історичний центр міста – Поділ. Адже саме на території історичного Подолу розміщені адміністративні заклади та установи району (райвиконком, місцевий районний суд, районна виконавча служба та ін.) Також символічним є те, що до складу Подільського району крім самого Подолу увійдуть інші найстаріші райони міста: Балка, Велика Балка, Кущівка, Катранівка, Завадівка, Пермське, Арнаутове, Масляниківка.

Станом на сьогодні назва Подільський район існує у Києві. Район був створений у 1921 році, а вже через 4 роки був перейменований на Петрівський район на честь комуніста Петровського. У 1944 році було повернуто попередню назву – Подільський район. До складу адміністративної одиниці крім Подолу увійшли інші старі райони Києва, зокрема Куренівка, Виноградар, частина Нивок та ін.

Полтавський Поділ разом з районами, які охопили центральну історичну частину міста, увійшов до складу Ленінського району. Восени 2015 року старий склад Ленінської районної ради Полтави, виконуючи вимоги декомунізаційних законів, звернувся з пропозицією до Полтавської міськради перейменувати район на Подільський, а новий склад районної ради підтвердив цю пропозицію. Але перейменування Ленінського району на Подільський відбулось лише у травні 2016 року. Харківський Поділ з іншими історичними районами міста увійшов до складу центрального району Харкова, який з 1932 року носив назву Фрунзенський район. У 2015 році на виконання декомунізаційних законів Фрунзенський район був перейменований на Шевченківський район.

У якості варіанту перейменування Ленінського району Кропивницького назва Подільський район була запропонована громадськістю влітку 2015 року та зібрала схвальні відгуки у ході обговорення. Раніше існували варіанти перейменування на Центральний, Козачий, Інгульський та Шевченківський. У липні 2015 року Ленінська районна рада направила до міської ради звернення перейменувати район на Шевченківський. У лютому 2016 року новий склад Ленінської районної ради мав розглянути питання перейменування. Тоді планувалось вибрати з трьох варіантів – Шевченківський, Кропивницький та Подільський. Але не вистачило голосів на включення цього питання у порядок денний, тому міський голова Андрій Райкович, дотримуючись вимог декомунізаційних законів, перейменував район на Подільський своїм розпорядженням 19 лютого 2016 року.


Максим Сінченко

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв