Родина з Кіровоградщини судиться за будинок із колишньою директоркою сільської школи (ФОТО)

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 1650

До «Гречки» звернулися жителі села Цвітне, Олександрівського району, Віра та Василь Павловські, які стверджують, що продавали будинок колишній директорці школи, яка мала виплатити гроші за нього згодом. Однак кошти покупчиня  так і не віддала, проте встигла перепродати.


За словами потерпілих 3 роки в будинку жили батьки покупчині, проте гроші за нього так і не віддали, а згодом ще й продали дану нерухомість іншій особі без відома початкових власників.

 

Павловські розповідають, що будинок, про який йде мова вони отримали в спадок від бабці 16144669 1335449006517956 14251886 nЄвдокії Хлівіцької, яку вони доглядали. Пані Євдокія померла 29 січня 2013 року, залишивши будинок Василю Павловському. 14 листопада 2013 року чоловік, відповідно до заповіту оформив всі необхідні документи. На той час оціночна вартість майна складала 3 000 доларів (24 745 гривень).

«В кінці 2013 року до мене звернулась Ірина Шевченко, яка стала директором Цвітнянської школи, а нині перебуває на біржі праці, з пропозицією щоб в цій хаті оселились її батьки, оскільки до того вони проживали в сусідньому селі. Там потрібно було відремонтувати піч і можна було жити. Я погодився. Ми домовились за кінцеву суму 20 тис. грн. (на той час 2.5 тис. доларів). Завдаток мені надали автомобіль ВАЗ 2101, 1973 року випуску, який як виявилося за документами належить третій особі - Іванові Антоненку. Шевченко пообіцяла переоформити його на мене, з подальшим викупом», -каже потерпілий.

Однак, за словами пана Василя, за 3 роки він не отримав ні копійки, але продовжував довіряти, адже це директор школи. Проте восени 2016 року подружжя Павловських дізналися, що нерухомість, за яку вони й досі не отримали кошти, Ірина вже продає іншим людям.

«7 вересня 2016 року вийшов з магазину і побачив, що коло моєї хати стоїть авто фермера Лідії Дядюри, землевпорядника сільської ради Тетяни Голуб, яка міряла землю коло будинку. Мені сказали, що Шевченко продала мою хату Галині Перун, працівникові ФГ «Цвітна - Агро», і ніби саме зараз вони їдуть оформляти. Я знав, що оригінали документів знаходяться в хаті. Ми взяли вдома копії і одразу направилися до сільради. Там відповіли, що хата дійсно належить мені. По лінії 102 я повідомив поліцію. За півгодини після мого повідомлення мені передзвонила Ірина Шевченко та заявила, що я маю підписати якісь документи, інакше вона заявить до поліції про угон «Жигуля», – каже Павловський.

За словами Павловського того дня, слідча група на виклик так і не приїхала. 16 вересня він звернувся до поліції повторно, знову жодної реакції, а дільничний Криворучко сказав, що це цивільно-правові відносини.
5 жовтня пан Василь звернувся до районної прокуратури з заявами на Шевченко і Перун, а 15 жовтня надіслав прокурору області.

Також Василь Павловський звернувся до суду щодо бездіяльності прокуратури, 29 жовтня слідчий суддя Сергій Пляка зобов’язав внести відомості про злочин до ЄРДР за ч.2 ст. 190 ККУ (шахрайство) і взяти до розгляду всі заяви, починаючи від 7 вересня.

«31 жовтня копію ухвали ми надали прокурору Чабаненку і він надав витяг з реєстру про початок кримінального провадження. 30 листопада 2016 року Ірина Шевченко звернулась до суду та вимагає відшкодувати витрати на поліпшення будинку у розмірі 179 814, 05 грн. Під час суду надала звіт про експертну оцінку мого майна, що відбулась 21 вересня 2016 року і замовником оцінки майна була Ірина Шевченко. Оцінили в 89.06 тисяч грн. У звіті зазначили, що будинок знаходиться в кінці села, в селі немає школи. Насправді ж житло в самому центрі, поруч два магазини, амбулаторія, церква, будинок культури. Дорога асфальтована, а не насипна, як зазначено в звіті. Також зазначають у звіті, що необхідне виконання ремонтних робіт, проте Ірина Шевченко в заяві зазначає, що вони були виконані нею», - розповідає Павловський.

16 січня 2017 року начальнику слідчого відділу в Олександрівському районі Столбовій О.В. родина Павловських надали клопотання про незаконний звіт із проханням вручити повідомлення про підозру Людмилі Корецькій, Лішевській та Шевченко, оскільки оцінка майна відбулась без їх згоди, нотаріальної довіреності.

«Також на сьогодні на нашому подвір’ї йде самовільне будівництво сараю, який в позові Шевченко і є відповідним поліпшенням. Це є злочином відповідно до ст. 197.1 ККУ. В рамках судового розгляду, суд ухвалив накласти арешт на моє майно, окрім того є витяг, в якому зазначено інше моє майно. Проте в документ внесено незрозумілі кадастрові номери та пай Василя Зубка, який проживає по вул. Дзержинського, 36, який не має до мене жодного відношення», - додав Василь Павловський.

В свою чергу покупчиня «конфліктного» будинку Ірина Шевченко розповідає дещо іншу версію подій.

«На даний момент триває між нами два суди. Звичайно і я на них подала позов до суду, оскільки три роки в будинку жили мої батьки, в цій хаті мій батько Анатолій Кримський помер, в житло ми вклали гроші. Після цього, люди побачили, що там краса і почали відсуджувати, адже ми там зробили нові вікна, двері, перекриття та паркан. Вони побачили це, і після смерті мого батька, ми виїхали, а мама-інвалід лишилася без захисту , скориставшись цим почали судитися», - розповіла пані Ірина.

Також, за словами жінки, за будинок вона розрахувалася. Домовленість при купівлі полягала в тому, що Василю Павловському потрібно було вступати у право власності спадщиною, але він на оформлення документів не мав коштів, тому будинок Шевченко купила, але документи тоді не можна було переоформити на неї, оскільки продавець ще офіційно не оформив отриману спадщину.

«Вони не мали грошей, щоб вступити в право власності , адже живуть за рахунок виплат на дітей, яких у родини троє, ніде не працюють та стоять на біржі. Я працювала там директором школи, а батька мого там призначили лікарем до амбулаторії, тому і держава надавала нам безкоштовне житло. При школі є будинок, де знаходяться дві квартири, в яких ми й проживали. Крім цього батьки мали свій будинок у Трилісах, де раніше проживали, тому купувити житло у Цвітному ми не збиралися, - зазначає Ірина Шевченко. - Вони ж до мене прийшли і сказали, що в них є вигідна пропозиція для мене : я переоформляю документи на спадщину за свій рахунок, віддаю «Жигулі», які якраз продавала, і за свій рахунок оформлюю договір купівлі продажу».

Пані Шевченко каже, що будинок, який вона придбала був у непридатному для життя стані: дві стіни та піч були розвалені, був отвір в стелі на горище. Жінка все ж вирішила придбати цю нерухомість, а потім з часом привести хату до належного стану. Загальна вартість будинку, про яку йшлося у домовленості, за її словами, складала 12 тисяч гривень – 7 тисяч гривень в рахунок машини, оплата переоформлення документів та тисяча гривень готівкою. Після цього вона в обласному центрі оформила БТІ, зробила технічний паспорт, експерту оцінку оплатила, оплатила юриста, після чого віддала Василю Павловському автомобіль та доплатила одну тисячу гривень.

«В присутності юриста ми обмінялися документами, вони передали мені оригінал документів на хату. Нотаріус буде свідчити і в суді, що дійсно оригінал документів було передано в його присутності Павловський мені добровільно віддав всі документи, стверджуючи нотаріусу, що матеріальних претензій до мене не має. Три роки ніхто не обзивався. Ми перекрили дах, зробили паркан, зробили внутрішній ремонт, поставили вікна, двері, стелю. Потім в зв’язку із реформою освіти, мені довелося виїхати із Цвітного. В травні минулого року помер тато, а хвору маму саму залишати там я не хотіла. Вони побачили, що ми вибираємося із будинку почали одразу ж, не звертаючись до мене, дзвонити в поліцію, а також подали до суду. Відповідно зустрічний позов подала і я»

Що ж до неправдивої експертної оцінки, про що повідомляв Василь Павловський, то Ірина Шевченко зазначила, що наразі дані документи знаходяться у її адвоката, тому прокоментувати їх зміст вона не може. Однак, жінка підтверджує, що «конфліктний» будинок дійсно знаходиться на центральний вулиці села, де заасфальтована дорога, та поруч магазини.

«У цих людей вже було купа судів з іншими людьми, і сільським головою в тому числі, і з фермерами вони в конфлікті. Всі люди в селі знають, що будинок був придбаний. Три роки все було добре, я навчала їх дітей. А тоді, побачивши, що ми виїжджаємо, а в будинку наведена краса, вони вирішили судитися», - наголосила Ірина Шевченко, покупчиня «конфліктного» будинку.

Наразі, черговий суд по вище зазначеному конфлікту призначено на 6 лютого 2017 року.

Про подальший перебіг подій читайте пізніше на «Гречці».

 

Таміла Чорноморець

Сподобалася стаття?
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв