На Кіровоградщині під час будівництва дороги знайшли артефакти скіфської доби (ФОТО)

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 12265

Під час будівництва об’їзної дороги навколо Знам’янки дорожники зруйнували частину скіфського поселення.


Як розповів «Гречці» археолог Микола Тупчієнко, кілька тижнів тому у департамент культури Кіровоградської ОДА звернулась Світлана Бабаєва, начальник управління культури Знам’янської міськради, і повідомила про знахідку поблизу будівництва дороги нібито людських кісток, кераміки і дорогоцінних металів.

Микола Тупчієнко, який очолює археологічну експедицію охоронної археологічної служби при інституті археології разом з представниками приватного науково-дослідного підприємства «Археолог» очолюваного Валентином Собчуком, виїхали на місце знахідки.

«Слава Богу, поховань ми там не виявили. Але у бортах траншеї для будівництва дороги, яка розрізала пагорб, побачили профілі заглиблених у землю споруд. Там була одна землянка і шість господарчих ям. Одна із цих ям, на жаль, повністю була знищена, а решта знищені частково. І місцеві жителі там вже почали копатись. Пані Бабаєва передала нам ветивну мисочку – це така мініатюрна мисочка, яка використовувалась скіфами у різноманітних обрядах, а також шматочки кераміки. З огляду на це можна сказати що це скіфська культура», - розповідає археолог, - « Дещо пізніше ми знайшли звіт Світлани Бессонової, старшого наукового співробітника інституту археології, що неподалік того місця, де ми виявили ці профілі, є скіфське поселення Гостинне-1, яке виявив ще у 80-их роках місцевий краєзнавець В’ячеслав Шкода. Так стало зрозуміло, що це таки поселення і воно зруйноване під час будівництва дороги».

Клікніть на схему, щоб збільшити

Поселенню не пощастило двічі. Шкода виявив його тому, що земля без погодження у свій час була віддана під міський цвинтар, і коли люди копали могили, все що знаходилось у землі піднімалось на поверхню. Таким чином були виявлені елементи ліпної кераміки скіфського часу, грецьких амфор, і ритуальні фігурки тварин. Залягання цих артефактів було на глибині від пів до півтора метри.

За припущеннями археологів, поселення займає близько 5 га і це очевидно лише та частина, що знаходиться за межами лісу.

«Ми вирішили провести рятувальні роботи, щоб населення не докопалось і не знищило. Бо для археологів дуже важливий матеріал, що знаходився у господарчих ямах і землянках, з іншого боку важливі і самі споруди – які вони були, що являли із себе, які їх функції, об’єми, бо відповідно до цього можна встановити, наприклад, обсяги виробництва і споживання зерна, і таке інше.

Протягом 4 днів ми провели дослідження. Від господарчих ям залишились лише її частини, від землянки залишився південно-західний кут, але нам пощастило - там була піч.
Знайдений там матеріал інформативний. По-перше він показує типи кераміки, якими користувалися давні скіфи. Це ліпна кераміка. Потім на деяких стінках видно слід самої технології виготовлення – це джгутова система (глиняні джгути накладалися а потім вони згладжувалися) і можливо вони навіть користувались поворотною гончарною дошкою. Гончарного кола вони ще не знали, але використовували дошку, яку хтось провертав, а інша людина вирівнювала. Тому на внутрішній стороні видно сліди пальців. На кількох денцях збереглись відбитки тканини. Вона нагадує наше рядно. Саме тканина клалась на поворотну дошку. Сучасні гончарі спеціальною струною знімають виріб, а скіфи робили по іншому – на тканину накладали виріб.
Наявність грецьких амфор говорить про те, що це поселення датується кінцем 6 – початком 4 століття до н.е.», - каже Тупчієнко.

Серед знайдених останків тварин - свині, можливо вівця і собака. На щелепах собаки є сліди зрубування, що дозволяє припустити, що скіфи їли собак.
«Вони їх тримали дома як домашніх тварин, для охорони, але очевидно могли використовувати і як їжу», - розповідає вчений.

Археолог пояснює, подібна прикрість сталась через законодавство, яке фактично дозволило ігнорувати археологів під час ведення земляних робіт.

«У тоді ще існуючий відділ пам’яток історії та культури звернулись за погодженням на проведення робіт з будівництва дороги. Оскільки в 2013 році були внесені зміни в земельний кодекс, археологам було заборонено проводити попередні дослідження.
Тобто, якщо раніше можна було проводити експертизу ділянки, дослідження, то в 2013 році з ініціативи «Партії регіонів» така діяльність була заборонена. Відповідно, археологи мали право лише погоджувати чи не погоджувати ведення робіт на ділянці з огляду на ту інформацію, яку вже мають щодо пам’яток археології. Але, оскільки ми обласний центр, у нас просто немає всіх даних, якими володіє Інститут археології. Таким чином будівництво дороги було погоджене. Проте, у погодженні було зазначено, що у випадку виявлення об’єктів чи предметів археологічного значення необхідно повідомляти. Коли працює екскаваторник, то він знімає чорнозем і далі копає глину, а коли натрапляють на споруди, занурені в землю, вони, як правило, мають чорне заповнення і чітко виділяються на фоні глини. Крім того із цього заповнення сипалась кераміка, кістки і тому подібне. Не звернути на це увагу нереально. Таким чином вони просто проігнорували допис про те, що необхідно було повідомити. Бо приїхали б археологи і довелось припинити роботу», - каже пан Микола.

За словами археолога, нині стоїть питання економічної компенсації державі втрати пам’яток.
«Ми йдемо в Європу. Україна підписала Хартію по охороні об’єктів археології, але зміни внесені у земельний кодекс у 2013 році абсолютно суперечать Хартії. Ми ігноруємо стратегічну цінність нашої культури. В Румунії до пам’яток археології люди не мають права наближатись без супроводу дослідників, бо це стратегічна спадщина. У Польщі археологія – це наука національного значення. Це місця за рахунок яких поповнюється наука, уточнюються певні моменти історії, але і самі музеї. А музеї це те, що приваблює туристів. Куди приїжджають люди у місто? Поїсти піцу? Так, але тільки тому, що там є якийсь цікавий об’єкт», - додає археолог.

Як пояснив Вадим Колос, заступник директора департаменту, начальник управління охорони культурної спадщини, розвитку музейної справи та туризму, наразі чекають офіційних висновків експертизи об’єкту.

«До кінця тижня маємо отримати відповідні висновки. Якщо там є об’єкт культурної спадщини, то він має бути досліджений, а знайдені артефакти передані до музеїв, або, якщо там нерухома культурна спадщина, яку не можна вилучити, тоді об’єкт має бути під охороною», - зазначає посадовець.

Анастасія Дзюбак

Фото надані Миколою Тупчієнком

 

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв