Як зупинити вимирання Кіровоградщини

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 2714

Демографічна криза може стати джерелом загрози етнічної катастрофи окремих народностей. Україна не виняток. Як вирішити проблему? Свої ідеї пропонує Роман Яковенко, доцент ЦНТУ.


Крім того, слід зауважити, що регіон або країна, чисельність населення в якому постійно зменшується, не може бути повноцінним економічним партнером для адміністративно-територіальних угруповань, що його оточують. По-перше, обсяги експортно-імпортних відносин майже неможливо прогнозувати через нестабільність кількості майбутніх споживачів імпорту і виробників експорту; і, по-друге, зниження кількості мешканців регіону майже автоматично буде викликати зменшення обсягів зовнішніх та внутрішніх інвестицій до економіки регіону.
Загальний демографічний стан України характеризується сталим зниженням чисельності населення країни. Враховуючи загальносвітові тенденції, можна зробити припущення, що в недалекому майбутньому ми зможемо побачити перенаселений світ без української нації.
Крім тенденції до загального зменшення чисельності населення, демографічна ситуація України характеризується загальним старінням населення. Сьогодні в державі проживає приблизно третина пенсіонерів від загального числа мешканців країни.
Переважна більшість негативних моментів розвитку української економіки найяскравіше виражена на рівні регіонів, до числа яких ми відносимо і Кіровоградську область. Саме тому, методи оптимізації демографічного стану в межах Кіровоградського регіону можуть бути використані і для оптимізації демографічної ситуації в інших областях, та в разі їх комплексного використання – на рівні держави.
Тенденція до зниження чисельності населення Кіровоградської області існує не перший десяток років. Тільки за період з 1959 по 1989 рік вона зменшилась на 10 955 чол. Смертність перевищує народжуваність і постійно зростає.
Цікавим є той факт, що за останні роки практично не змінюється співвідношення сільського та міського населення (відповідно 38,8% та 61,2%), це явище можна пояснити однаковою кризою як села, так і міста. Селяни, поступово повертаючись до натурального господарства та бартерної системи обміну не мають коштів для переїзду на постійне місце проживання до міста, мешканці ж міст не ризикують змінювати місце проживання через невпевненість у покращенні умов життя на новому місці. Частина людей пенсійного та передпенсійного віку змінює місце проживання на сільську місцевість через мізерний розмір пенсій; молодь, як і завжди, приваблює місто.
В складі населення зберігається значна частка непрацездатного населення, в тому числі пенсіонерів, інвалідів. Одночасно із зростанням чисельності пенсіонерів за віком, зростає частка пенсіонерів за інвалідністю. При цьому збільшується навантаження працездатного населення непрацездатним (крім пенсіонерів та інвалідів до них належать діти віком до 16 років), особливо в сільській місцевості, де кожна працездатна людина утримує, в середньому, більше однієї непрацездатної.
За останні роки в області змінюється й характер міграційних процесів. В останній час збільшується кількість мігрантів з міста до села в межах області.
Загальнодержавною проблемою є проблема „якості міграції”, яку неможливо подати у цифровому вигляді. По-перше, більшість людей, що від’їжджають з нашої області – це носії високого інтелектуального потенціалу, що не мають можливості повністю себе реалізувати в умовах регіону. По-друге, мігранти до нашої країни – це далеко не завжди особи, яких бажала б бачити серед своїх громадян будь-яка держава. Доволі часто це антисоціальні або злочинні елементи, люди без освіти і визначеного роду занять. Поряд із збереженням чисельності населення, не менш важливою є проблема збереження і зміцнення здоров’я, та підвищення якості трудових ресурсів (працюючого населення).
Крім негативних наслідків Чорнобильської катастрофи, які назавжди залишаться в генофонді нашої держави, існує багато інших негативних чинників. Серед них найголовнішим слід назвати стан фізичного та психічного здоров’я молоді. Наркоманія, алкоголізм, СНІД, зростаюча кількість онкозахворювань, майже втричі більший у порівнянні з 1985 роком обсяг суїцидів, свідоме психологічне відчуження від реального життя – це ще далеко не всі риси притаманні сучасному „розвитку” сучасної молоді, викликані існуючою соціально-економічною ситуацією в регіоні.
Пряме регулювання демографічної ситуації не завжди є можливим, хоча й заходи державної демографічної політики здатні покращити існуючий стан речей. Демографічна ситуація здатна до саморегулювання у випадку застосування та впровадження непрямих (індикативних) соціально-економічних важелів впливу на демографічний стан регіону. Комплексний підхід до вирішення цієї проблеми вимагає розробки регіональної антикризової програми, до якої необхідно включити й заходи культурного розвитку регіону. Розглянемо окремо необхідні методи державної регіональної демографічної політики прямого та опосередкованого впливу.
До таких важелів відносимо: збільшення обсягів виплат при народженні дитини, пільги та субсидії молодим та багатодітним сім’ям, пільгові умови кредитування для отримання житла.
Впровадження місцевим керівництвом регіонів самостійно розроблених регіональних демографічних антикризових програм стане можливим лише за умов посилення та розвитку місцевого самоврядування, перегляду умов та правил формування місцевих бюджетів, адекватної оцінки соціально-економічного стану в регіоні, щільної співпраці органів місцевого управління з науковими кадрами регіону.
Доцільним є створення регіональних демографічних фондів, які будуть включені до видаткової частини місцевих бюджетів, кошти з яких будуть спрямовуватись на покращення демографічної ситуації. Виконання місцевих бюджетів та пошук коштів для поповнення цих фондів можливо реалізувати в умовах стабілізації економічного стану регіону. Заходи щодо покращення регіональної економіки повинні починатись з демонополізації суспільного регіонального виробництва, розмежування політичної і економічної влади, дотримання загальнолюдських прав робітників. Створення нового виробництва в регіоні повинно спиратись на принципово нову державну податкову політику, головним принципом якої повинно бути: „обсяг податків, який повинно сплачувати підприємство, має залежати від обсягів реального виробництва та терміну існування господарського суб’єкту”. Стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу в регіоні здатне збільшити конкуренцію на регіональному та міжрегіональному ринках, покращити якість товарів та знизити ціни на продукцію, створити нові робочі місця, ліквідувати приховану зайнятість та безробіття.
Необхідно підкреслити, що вищезазначені заходи щодо покращення демографічного стану спрямовані лише на збільшення народжуваності, в той час як заходи щодо зменшення смертності залишаються осторонь. Медична, ефективна та швидка допомога, засоби профілактики та діагностики повинні бути безкоштовними хоча б для непрацездатного населення країни. Витрати на безкоштовну медичну мають бути головною статтею витрат місцевого бюджету в системі муніципальних фінансів. Додатково слід активізувати на місцях роботу профспілок з метою спрощення отримання робітниками путівок до санаторіїв, профілакторіїв, баз відпочинку. Додаткову увагу держава, в особі її керівних органів, повинна звернути на розвиток народної та нетрадиційної медицини.
Серед молоді повинна проводитись пропаганда здорового способу життя, мають бути створені умови для функціонування та розвитку гуртків за інтересами, спортивних клубів.
Серед головних негативних економічних наслідків демографічної кризи регіону слід назвати зменшення або трансформацію попиту в результаті зменшення чисельності населення, зменшення обсягів виробництва, і, як наслідок, надходжень до бюджету.
Необхідно наголосити на тому факті, що в середньому по Україні на 100 народжень припадає 148 абортів, тобто стан відтворення населення є потенційно позитивним. Створення умов для безпечної появи дитини на світ, її творчого та повноцінного розвитку, отримання нею необхідного рівня освіти та кваліфікаційної підготовки – ось один з методів саморегулювання демографічного стану регіону. Окремої уваги заслуговує сприяння розвитку та нормальної діяльності закладів, що переймаються вихованням дітей-сиріт та їх соціальним захистом. На правовому рівні, вдосконалення вимагає закон України „Про благодійність”.
Нераціональне та неекономічне використання природних ресурсів не лише шкодить розвитку економіки, а й може сприяти подальшому збільшенню розміру екологічної кризи в окремо взятому регіоні. Тобто погіршення якості трудових ресурсів може відбуватись і в промислово розвинутих регіонах за умов відносної стабільності темпів відтворення населення.
З первинним розвитком приватного підприємництва в цілому по Україні з’явилась велика кількість нелегальних робочих місць з шкідливими та небезпечними умовами праці. Такі робочі місця існують як у нашій державі, так і за її межами. Результатом роботи в таких умовах постає виробничий травматизм, професійні захворювання, каліцтво, інвалідність та рання втрата працездатності. Непрямим методом регулювання стану здоров’я населення є посилення контролю за умовами та безпекою праці на конкретних підприємствах у випадку існування шкідливих та небезпечних для життя умов праці, обов’язковим є забезпечення робітників засобами індивідуального та колективного захисту. Велику роль відіграє екологічне законодавство і контроль з боку держави за шкідливими викидами підприємств; сертифікація та контроль якості продуктів харчування вітчизняного (особливо в регіонах) і закордонного виробництва, санітарний контроль за станом водосховищ та якістю питної води.
Психологічне здоров’я робітників та обсяг хвороб з психічним підґрунтям залежать від невпевненості в завтрашньому дні, від зростання цін на споживчі товари та комунальні послуги, незадовільного рівня життя та відсутності перспектив щодо соціального росту. Рекомендовано створити систему державного та громадського контролю за рівнем цін на продукти харчування та комунальні послуги, фінансування якої здійснювати за рахунок підприємств, що працюють у підконтрольній сфері.
Окремою проблемою є постійно зростаючий рівень безробіття, в складі якого суттєва частка молоді та людей з вищою освітою. Створення достатньої кількості безкоштовних для населення державних служб зайнятості та професійної орієнтації, служб підвищення або зміни кваліфікації може не тільки раціоналізувати використання та розміщення трудових ресурсів, а й покращити матеріальний стан та психічний стан здоров’я певної частки населення, що, в свою чергу, може виступати саморегулятором оптимізації чисельності населення з боку зростання народжуваності.
Як довели соціологічні дослідження фахівців Управління праці та зайнятості Кіровоградської облдержадміністрації, збільшення доходів населення не буде безумовним стимулом для збільшення народжуваності. Збільшувати кількість дітей бажають багато сімей, що отримують доходи нижчі за прожитковий мінімум, або такі, що взагалі не отримують доходів. Перераховані заходи спрямовані саме на цю малозабезпечену соціальну групу, та будуть спроможні підвищити якість потенційних трудових ресурсів (в першу чергу їх рівень здоров’я та освіти).
Додаткової уваги заслуговує соціально-демографічна етнополітика України. Головним суб’єктом суспільних відносин України і об’єктом соціально-економічного захисту повинен бути офіційно зареєстрований громадянин України, а не іноземний інвестор чи неофіційний мігрант.
Виведення регіональної економіки із тіньового сектора – фундамент реального покращення демографічного стану, який повинен починатись з контролю за банківською сферою, який не буде обмежувати обсяги міжбанківських розрахунків та не відлякуватиме потенційних інвесторів. Обертання грошей поза банківською сферою сприяє втраті можливості впливу держави на інфляційні процеси. Неочікувані та непрогнозовані стрибки інфляції негативно відображаються на стані добробуту населення, що може здійснювати негативний вплив на демографічний стан регіону.
Що стосується міграційної політики, то вона повинна обмежувати міграцію до країни іноземців неукраїнської нації та зберігати інтелектуальні кадри в межах регіонів. Для цього повинні бути створені умови для самореалізації, повноцінної роботи та адекватної оплати праці високоякісної робочої сили.
Програма по здійсненню цих заходів повинна бути комплексною, довгостроковою, ретельно спрогнозованою та економічно обґрунтованою. Вона вимагає принципово нової соціально орієнтованої моделі державного бюджету та нової системи перерозподілу коштів між державним та місцевими бюджетами.

Роман Яковенко

Сподобалася стаття?
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв