Молода та перспективна громада шукає інвестора: як ОТГ привабити бізнес

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 889

Після того як в Україні відбулась перша хвиля об’єднань у громади, новостворені ОТГ отримали преференції від держави, але зіштовхнулись із новим викликом. Для подальшого розвитку території потрібні інвестиції, які необхідно залучати самостійно.

 

Увага на потенціал території

Перш за все, отримавши кошти у розпорядження громади почали вирішувати нагальні інфраструктурні питання, яких накопичилось чимало. На повістці стали ремонти доріг, соцзакладів, встановлення ліхтарів та дитячих майданчиків – того найнеобхіднішого, для комфортного життя.

"Непотрібно ототожнювати процес об’єднання з тим, що ми сідаємо на якусь фінансову жилу. Об’єднання - це укріплення місцевого самоврядування у розрізі сіл і селищ. Це обрання на посаду не "гарного дядька", а людини, яка розуміється на соціально економічному розвитку території. Керівник, має розуміти, куди територія піде. Важливо на даний момент розумітись і на інвестиційному законодавстві, бо території зараз не можуть розвиватись без бази із залучення інвесторів. Формуйте і посилюйте команду , - зазначає начальниця управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської ОДА Вікторія Кулікова.

Експерти зазначають, плануючи подальші перспективи розвитку ОТГ і шукаючи шляхи заробітку варто звернути увагу на свій потенціал.

Перш за все це природні ресурси, які можуть бути цікаві бізнесу.

Зокрема, треба визначити і зробити генплан, що допоможе зацікавленим одразу зрозуміти, які ділянки і для чого можна використати.

" В нас дуже багато необлікованої землі. Багато територій досі не мають генерального плану і це дуже погано. Всі одразу кажуть, що це дорого - замовляти проект. Але це необхідно зробити! Інакше інвестор не зайде, не зможе будуватись. І якщо це буде прозоро, то будуть унеможливлені корупційні схеми", - зазначає Валентина Шеремет, радниця з питань децентралізації Кіровоградського центру розвитку самоврядування.

Частина генплану Соколівської ОТГ

Інвестор не має напрошуватись на зустрічі з головою ОТГ. Він має оглянути містобудівну документацію, обрати місце в якому зацікавлений, підготувати пакет документів і отримати відповідь через 10 днів, вважають експерти. Проте варто контролювати, аби підприємство реєструвалось саме на території ОТГ, аби не втрачати надходження.

Цього року громади отримають ще один потужний інструмент для збагачення – під їх контроль перейдуть землі за межами населених пунктів.

Перша передача земель державної власності за межами населеного пункту відбудеться у березні. Отже ОТГ зможе приймати рішення про відведення землі, розміщення об’єктів. Це можливість переглянути розвиток територій.

Вода, ліс, наявність корисних копалин – все те, що може привабити потенційного бізнесмена.
Не варто нехтувати і рекреаційним потенціалом. Наприклад, переконані експерти, Великоандрусівська ОТГ, яка за даними 2017 року єдина із громад Кіровоградської області не виконала показників бюджету, мала б орієнтуватись на свої природні багатства – водне плесо – аби розвивати туризм, та за кілька років могла б стати улюбленим місцем відпочинку для мешканці Кіровоградщини та сусідніх областей.

Варто пильно придивитись і до вже існуючих виробництв та базової інфраструктури: якості доріг, енерго та водопостачання, наявності поблизу полігонів відходів.

Словом, варто зрозуміти, якщо вироблену продукцію завод матиме відвантажувати на залізницю, яка не проходить поруч, а везти товар до неї доведеться поганою дорогою – то підприємство на вашій території просто не збудують.

В очікуванні великого бізнесу не втратити людський ресурс

Але основним ресурсом все ж є люди. Саме освічені кадри, які мають навички та бажання працювати – ключ до того, аби потенційний бізнесмен бачив перспективу щодо території. Збудувати підприємство там, де немає потенційних працівників нелогічно.

Головне, щоб в очікуванні великого бізнесу, мешканці громади не виїхали у пошуках кращого життя.

Аби не втрачати фахівців, місцевій владі треба дивитись на крок попереду. Щоб випускники шкіл знали, що щось міняється в їх селі, що їх громада найкраща і вони хочуть туди повернутись.
Вікторія Румянцева навчалась у Кропивницькому, працювала тележурналісткою, але після закінчення вузу повернулась у Малу Виску – районний центр, який згодом став центром ОТГ.

«Працюю в Маловисківському дитячо-юнацькому центрі «Вись» керівником гуртка, а також методистом. Займаюся із дітками і разом, реалізовуємо освітні й культурні ініціативи. Намагаємося створювати привабливий контент про громаду в мережі інтернет, адже у нас є безліч гарних місць, проживає купа цікавих людей, а Гугл про це не знає», - розповідає Віка.

Дівчина вважає, що поки що у громаді дуже слабкий громадський сектор.

«На жаль, люди пасивні по відношенню до всього, що відбувається. Відсутні потужні громадські організації. Поки є тільки одна дієва громадська організація - «Фонд розвитку ініціативи громади», яка системно працює із місцевими жителями, проводить цікаві навчальні зустрічі, пише проекти й залучає додаткові інвестиції за допомогою грантових програм. Звісно, якби було більше таких ГО, і люди об’єднувалися за інтересами, то громада розвивалася б швидше і жити в ній було б цікавіше», - каже дівчина.

Живучі в містечку, з середини відчувши всі переваги і недоліки, видно і чого бракує громаді, щоб молодь не хотіла виїжджати.

Перш за все, в очікуванні великого бізнесу бракує підтримки дрібного підприємництва.

«Бракує програм підтримки малого та середнього бізнесу. У таких маленьких громадах, як Маловисківська є багато молодих людей, які займаються плодівництвом, ягідництвом, садівництвом, сільським господарством, тваринництвом, вишивають бісером, роблять меблі, варять мило і т. ін. Але для того, щоб розпочати власну справу і почати нормально заробляти – потрібен капітал, а не всі його мають», - вважає Віка.

Другою проблемою є те, що зароблені гроші просто немає куди витратити на культурний відпочинок.

У громаді немає культурних закладів відпочинку таких як кафе, боулінг, кіно, і т. ін. За емоціями усі їдуть в місто. Концерти, розважальні програми зазвичай відбуваються тільки тематично, присвячені певним подіям. Ввечері немає де провести цікаво час.

«Але я невиправний оптиміст і вірю, що все буде добре. Дивлячись на розвиток України, на ті позитивні зміни, які зараз відбуваються у громадах, впевнена, що й Маловисківська ОТГ дійде до високого рівня розвитку, просто потрібен час. Зараз є багато стимулів розвиватися, є достойні приклади для наслідування. Із впровадженням реформи децентралізації є помітні зміни: сучасні ремонти в закладах освіти, підтримка обдарованої молоді, запровадження щорічного авіафестивалю «Вись». Все частіше з’являються приводи для повноцінного діалогу влада-громада, думаю, це позитивні ознаки розвитку», - каже Віка.

Фото з авіафестивалю "Вись" 2017

З думкою про імідж

Піклування про комфорт мешканців – ключ до успіху. З такою думкою, у Новоукраїнській ОТГ створили інклюзивний центр. Наразі діти з інвалідністю вже навчаються не вдома, а разом з однолітками. А найближчим часом у школі має з’явитись ліфт та усе необхідне обладнання для зручності пересування та реабілітації.

"Думаємо також про переобладнання спортивних вуличних майданчиків, про безбар'єрний вхід в бібліотеку, їдальню, спортзал. У нас є спеціалізований автобус, який звозитиме зранку дітей до школи. Вони відбувають звичайні уроки, після чого з ними працюють працівники інклюзивного центру. Логіка така, що чим більше дітей з інклюзією навчатиметься у школі, тим краще буде і їм, і іншим школярам буде легше сприймати, що є різні люди", - розповідає голова ОТГ Олександр Корінний.

Подібного закладу поки що немає в області. Чи може така маленька деталь привабити бізнесмена? Ні. А от створити імідж території, де влада піклується про потреби мешканців, здатна мислити на перспективу – так.

І навпаки, конфлікти в середині громади, які із конструктивного діалогу переростають в площину протестів і звинувачень, не додають балів.

"Основне завдання тих, хто опікується децентралізацією на місцях - навчитися спілкуватися. Суперечки в середині ОТГ, які потрапляють на шпальти ЗМІ відлякують інвестора. Це виклик не лише до ОТГ, а для всієї країни: навчитись говорити один з одним і слухати. Є конфлікт? Винесіть його за дужки і сконцентруйтесь на питаннях, які вас об’єднують, не блокуючи розвиток території", - пояснює Олена Кваша, експерт з комунікацій Центру розвитку самоврядування.

Шляхи підтримки бізнесу

Проте, часом людських ресурсів і гарної інфраструктури замало. Поки черг із зацікавлених бізнесменів під дверима сільрад немає. Із масштабних проектів, які втілив в ОТГ бізнес Кіровоградщина може похвалитись створенням сонячних електростанцій, але вони пропонують мало робочих місць.

Проте розвивати територію можна за рахунок грантів.

"Сьогодні є до десяти видів грантових програм, які підтримують не виключно ОТГ, а і місцеве самоврядування. Але є території, де менеджери не користуються цими можливостями. Можливостями фінансування за кошт грантів вже скористались Маловисківська, Бобринецька і Соколівська ОТГ", – розповідає Вікторія Кулікова.

Ідеально, якби громада могла підтримати власних мешканців, надавши їм гранти чи мікрокредити, а їдеї в людей знайдуться.

"Дайте старшокласникам у школі написати твір "Що ви хочете бачити в своєму селі" і побачите, як цікаво діти напишуть. Дорослі до такого навіть не додумаються. Подібний твір, наприклад, вже писали в Компаніївській ОТГ. Хотіли побачити бачення майбутніх спеціалістів, де б вони хотіли працювати і який бізнес відкрити у власному селі. І там були дуже цікаві задумки! Є дуже багато небайдужих людей, які хочуть щось робити", – зазначає Валентина Шеремет.

Сприяти розвитку нового бізнесу на місці можна допомагаючи людям об’єднуватись у кооперативи із виробництва продукції. Наприклад, провівши навчання, або ознайомивши із бізнес-досвідом інших територій. У такому випадку новостворені об’єднання могли б звертатись за кредитами і до банків, адже це зробити було б набагато легше ніж дрібним підприємцям-одноосібникам.

 

Отже, щоб привабити бізнес потрібна ініціативна команда менеджерів, яка цінує наявні ресурси і готова вкладати сили в своїх мешканців. На Кіровоградщині такі є, тому експерти вважають, що вже за 2-3 роки громади повністю стануть на ноги і стануть фінансово успішними.

Анастасія Дзюбак

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв