Місцевий бюджет без урахування ґендеру: гра в одні ворота

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 1856

Поняття «ґендер» в українських реаліях звучить у контексті дискримінації за певними ознаками чоловіків чи жінок. Нещодавно з’явилось нове для українських вух поняття – ґендерне бюджетування . Його впровадження може суттєво зіграти на руку громаді та змінити розподіл фінансів у всіх сферах суспільного життя.

 

ҐОБ - інструмент для архітекторів вибору

Річард Талер і Кас Санстейн у книзі-дослідженні поведінкової економіки «Поштовх», відзначають - майбутнє за архітекторами вибору – тими, хто продумає, як без примусу і заборон допомогти зробити життя людей більш комфортним і простим, здійснити правильний вибір.

Вчинити правильно – тобто більш корисно для себе і суспільства – іноді допомагає маленька деталь. Наприклад, згідно досліджень одна лише розстановка страв у шкільній їдальні може вплинути на те, чи їстимуть учні більше тістечок, чи салату.

Ґендерне бюджетування – своєрідний інструмент, яким можуть скористатись архітектори вибору, щоб полегшити життя громади зробивши його справедливим.

«Ґендерно орієнтоване бюджетування (скорочено ҐОБ – примітка авт.) - це новий підхід в управлінні передусім публічними фінансами. В основі такого підходу – ретельне вивчення особливостей і потреб різних ґендерних груп та урахування цього при формуванні витрат. А потреби у цих груп, як правило, різні. Таким чином справедливішим буде розподіл грошей, адже податки сплачують всі – і чоловіки, і жінки, тому і обидві групи мають максимально споживати послуги, що надаються владою.
Наприклад, якщо з'ясовується, що дівчат у спортивних секціях суттєво менше, ніж хлопців (або навпаки), при тому, що фінансування на кожну дитину однакове, значить одна ґендерна група не споживає ефективно послуг, а, отже, треба перерозподіляти кошти. » - пояснює Ольга Гріднєва, експертка з гендерних питань.

Наприклад, за даними державної статистики, в Україні у 2016 році серед випадків безпліддя фіксують 77,67 % жіночого і 22,32 % чоловічого безпліддя. Такі цифри можуть свідчити про дві речі: або від подібних проблем дійсно в чотири рази частіше страждають жінки, або чоловіки просто рідше звертаються з подібною проблемою до медиків і рідше отримують офіційний діагноз.

Те, що така ситуація створюється через проблеми з діагностикою можна припустити оцінивши дані статистики безпліддя у США станом на 2010 рік, що показують - чоловіче безпліддя рівне жіночому.
Можемо припустити, що причина саме в виявлені хвороби, адже, наприклад, на Кіровоградщині у плані репродуктивного здоров’я є ґендерний дисбаланс. Якщо лікарів-гінекологів, до яких можуть звернутись жінки достатньо, а от лікар-андролог ( спеціаліст, який займається чоловічою плідністю) один на область. Тож місцевій владі варто було б докласти зусиль для того, щоб чоловіки і жінки мали рівні можливості для доступного лікування.

Оцінка статевих особливостей на руку не лише громаді, а може бути ефективно застосована бізнесом.
«Ґендерно-чутливий підхід, до речі, виправдовує себе не лише у сфері публічних фінансів. Скажімо, запровадивши ґендерно-чутливий аналіз, можна з'ясувати, хто акуратніше виконує умови кредитного договору – жінки чи чоловіки. Це, до речі, реальний кейс, який дозволив одному фонду поліпшити ефективність витрачання коштів, які видавали як кредити бізнесменам-початківцям,»- розповідає Ольга.

На місцевому рівні не поспішають втілювати

Поки впровадження ґендерного бюджетування не є обов’язковим, а з власної волі на місцевому рівні його не поспішають впроваджувати.

«У цьому році Міністерство фінансів України готує до оприлюднення документ, який зробить ґендерне бюджетування обов’язковим при формуванні державного бюджету з поступовим впровадженням на місцеві бюджети», - коментує Олена Савченко, радниця з місцевих фінансів Кіровоградського Центру місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». За її словами, документ планується опублікувати у першому півріччі цього року, а його впровадження стане обов’язковим з початку 2019 року.

Як пояснюють експерти, на рівні бюджетів міст, районів і об’єднаних громад про можливості, які дає ґендерно-орієнтоване бюджетування знають, проте, окрім самого розуміння поняття ґендеру, вагомим є збір статистичних даних з розбивкою за статтю. Це необхідна передумову для оцінки впливу ґендерної політики. Але така статистика фактично не ведеться, і щоб якісно збирати і обробляти такі дані ОТГ, наприклад, треба збільшувати штат на одну-дві людини.

Допомагати із обробкою статистики могли б зацікавлені громадські активісти, але проблема виявляється не лише зі збором даних, а і з оприлюдненням наявних.

«Питання ґендеру можна вивчати і у відкритих даних, що оприлюднюють міста на власних сайтах та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Однак сьогодні у владних кабінетах ставлення до відкритих даних доволі складне: чиновники не надто виявляють бажання й активність оприлюднювати те, що передбачено законодавством. Оприлюднюючи інформацію вони не задумуються над тим хто і в яких цілях може використовувати дані, тож наприклад, управління освіти може викласти дані про підпорядковані освітні заклади, однак не зазначати скільки там навчається дітей і якої статті. Однак проблема може бути не тільки і небажанні посадовців, а й в тому, що інформація за гендерним розподілом може просто не збиратись. Проводячи моніторинг відкритих даних Кропивницького, я не зустрічала файли, у яких би висвітлювалась інформація з урахуванням ґендеру. Але говорити, що місто ігнорує гендерні питання, оприлюднюючи свої дані, не можна, адже ще багато інформації лежить в кабінетах чи сканованих PDF, що не є відкритими даними.» - пояснює тренерка з відкритих даних у TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах Світлана Литвиненко.

Застосування комплексного ґендерного підходу у бюджетному процесі на місцевому рівні, робить вибір більш прозорим і підконтрольним громаді. Проте, далеко не всі у цьому зацікавлені, адже часто звикли до одноосібних управлінських рішень, коли голова громади чи міста сам вирішить на що доцільніше витратити гроші, а далі лише чекають підтримки депутатів.

Перші кроки на Кіровоградщині

У Кіровоградській області, як і по всій країні, при плануванні місцевих бюджетів ґендерна складова не враховується. Проте у вигляді пілотних проектів для майбутнього впровадження ҐОБ аналізували окремі програми.

Дослідження проводили в окремих сфери бюджетних витрат.

За даними 2014-2015 років експерти досліджували спортивні програми та сферу молодіжної політики за обласними програмами, а за даним 2016 року вивчали, хто ж більше користується бібліотеками Кіровоградщини.

Виявилось, що існує дисбаланс у кількості дівчат і хлопців, які займаються у ДЮСШ: хлопців майже утричі (73,6%) більше, ніж дівчат (26,4%) та і загалом рівень охоплення дітей та молоді послугами ДЮСШ низький -7,1%.

Дані із сайту Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму

Оцінивши статистику експерти порекомендували внести зміни до програм. Наприклад, проводити просвітницьку роботу і залучати дівчат до масових видів спорту, а також розвивати популярні серед дівчат види спорту (спортивна аеробіка, гімнастика, тощо). Також зі статистики видно що у сільській місцевості спортивну інфраструктуру в цілому треба розвивати.

Як виявили під час аналізу молодіжної політики в області у проведених заходах недостатньо зацікавленість чоловіки ( серед учасників чоловіки – 43%, жінки – 57%) та жителів сільської місцевості.

Ця статистика також може стати поштовхом до змін, якщо її таки вирішать дійсно враховувати в роботі, а не втілювати зміни на папері.

Анастасія Дзюбак

 

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв