Статті

Місцевий бюджет без урахування ґендеру: гра в одні ворота

. 3381

Поняття «ґендер» в українських реаліях звучить у контексті дискримінації за певними ознаками чоловіків чи жінок. Нещодавно з’явилось нове для українських вух поняття – ґендерне бюджетування . Його впровадження може суттєво зіграти на руку громаді та змінити розподіл фінансів у всіх сферах суспільного життя.

 

ҐОБ - інструмент для архітекторів вибору

Річард Талер і Кас Санстейн у книзі-дослідженні поведінкової економіки «Поштовх», відзначають - майбутнє за архітекторами вибору – тими, хто продумає, як без примусу і заборон допомогти зробити життя людей більш комфортним і простим, здійснити правильний вибір.

Вчинити правильно – тобто більш корисно для себе і суспільства – іноді допомагає маленька деталь. Наприклад, згідно досліджень одна лише розстановка страв у шкільній їдальні може вплинути на те, чи їстимуть учні більше тістечок, чи салату.

Ґендерне бюджетування – своєрідний інструмент, яким можуть скористатись архітектори вибору, щоб полегшити життя громади зробивши його справедливим.

«Ґендерно орієнтоване бюджетування (скорочено ҐОБ – примітка авт.) - це новий підхід в управлінні передусім публічними фінансами. В основі такого підходу – ретельне вивчення особливостей і потреб різних ґендерних груп та урахування цього при формуванні витрат. А потреби у цих груп, як правило, різні. Таким чином справедливішим буде розподіл грошей, адже податки сплачують всі – і чоловіки, і жінки, тому і обидві групи мають максимально споживати послуги, що надаються владою.
Наприклад, якщо з'ясовується, що дівчат у спортивних секціях суттєво менше, ніж хлопців (або навпаки), при тому, що фінансування на кожну дитину однакове, значить одна ґендерна група не споживає ефективно послуг, а, отже, треба перерозподіляти кошти. » - пояснює Ольга Гріднєва, експертка з гендерних питань.

Наприклад, за даними державної статистики, в Україні у 2016 році серед випадків безпліддя фіксують 77,67 % жіночого і 22,32 % чоловічого безпліддя. Такі цифри можуть свідчити про дві речі: або від подібних проблем дійсно в чотири рази частіше страждають жінки, або чоловіки просто рідше звертаються з подібною проблемою до медиків і рідше отримують офіційний діагноз.

Те, що така ситуація створюється через проблеми з діагностикою можна припустити оцінивши дані статистики безпліддя у США станом на 2010 рік, що показують - чоловіче безпліддя рівне жіночому.
Можемо припустити, що причина саме в виявлені хвороби, адже, наприклад, на Кіровоградщині у плані репродуктивного здоров’я є ґендерний дисбаланс. Якщо лікарів-гінекологів, до яких можуть звернутись жінки достатньо, а от лікар-андролог ( спеціаліст, який займається чоловічою плідністю) один на область. Тож місцевій владі варто було б докласти зусиль для того, щоб чоловіки і жінки мали рівні можливості для доступного лікування.

Оцінка статевих особливостей на руку не лише громаді, а може бути ефективно застосована бізнесом.
«Ґендерно-чутливий підхід, до речі, виправдовує себе не лише у сфері публічних фінансів. Скажімо, запровадивши ґендерно-чутливий аналіз, можна з'ясувати, хто акуратніше виконує умови кредитного договору – жінки чи чоловіки. Це, до речі, реальний кейс, який дозволив одному фонду поліпшити ефективність витрачання коштів, які видавали як кредити бізнесменам-початківцям,»- розповідає Ольга.

На місцевому рівні не поспішають втілювати

Поки впровадження ґендерного бюджетування не є обов’язковим, а з власної волі на місцевому рівні його не поспішають впроваджувати.

«У цьому році Міністерство фінансів України готує до оприлюднення документ, який зробить ґендерне бюджетування обов’язковим при формуванні державного бюджету з поступовим впровадженням на місцеві бюджети», - коментує Олена Савченко, радниця з місцевих фінансів Кіровоградського Центру місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». За її словами, документ планується опублікувати у першому півріччі цього року, а його впровадження стане обов’язковим з початку 2019 року.

Як пояснюють експерти, на рівні бюджетів міст, районів і об’єднаних громад про можливості, які дає ґендерно-орієнтоване бюджетування знають, проте, окрім самого розуміння поняття ґендеру, вагомим є збір статистичних даних з розбивкою за статтю. Це необхідна передумову для оцінки впливу ґендерної політики. Але така статистика фактично не ведеться, і щоб якісно збирати і обробляти такі дані ОТГ, наприклад, треба збільшувати штат на одну-дві людини.

Допомагати із обробкою статистики могли б зацікавлені громадські активісти, але проблема виявляється не лише зі збором даних, а і з оприлюдненням наявних.

«Питання ґендеру можна вивчати і у відкритих даних, що оприлюднюють міста на власних сайтах та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Однак сьогодні у владних кабінетах ставлення до відкритих даних доволі складне: чиновники не надто виявляють бажання й активність оприлюднювати те, що передбачено законодавством. Оприлюднюючи інформацію вони не задумуються над тим хто і в яких цілях може використовувати дані, тож наприклад, управління освіти може викласти дані про підпорядковані освітні заклади, однак не зазначати скільки там навчається дітей і якої статті. Однак проблема може бути не тільки і небажанні посадовців, а й в тому, що інформація за гендерним розподілом може просто не збиратись. Проводячи моніторинг відкритих даних Кропивницького, я не зустрічала файли, у яких би висвітлювалась інформація з урахуванням ґендеру. Але говорити, що місто ігнорує гендерні питання, оприлюднюючи свої дані, не можна, адже ще багато інформації лежить в кабінетах чи сканованих PDF, що не є відкритими даними.» - пояснює тренерка з відкритих даних у TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах Світлана Литвиненко.

Застосування комплексного ґендерного підходу у бюджетному процесі на місцевому рівні, робить вибір більш прозорим і підконтрольним громаді. Проте, далеко не всі у цьому зацікавлені, адже часто звикли до одноосібних управлінських рішень, коли голова громади чи міста сам вирішить на що доцільніше витратити гроші, а далі лише чекають підтримки депутатів.

Перші кроки на Кіровоградщині

У Кіровоградській області, як і по всій країні, при плануванні місцевих бюджетів ґендерна складова не враховується. Проте у вигляді пілотних проектів для майбутнього впровадження ҐОБ аналізували окремі програми.

Дослідження проводили в окремих сфери бюджетних витрат.

За даними 2014-2015 років експерти досліджували спортивні програми та сферу молодіжної політики за обласними програмами, а за даним 2016 року вивчали, хто ж більше користується бібліотеками Кіровоградщини.

Виявилось, що існує дисбаланс у кількості дівчат і хлопців, які займаються у ДЮСШ: хлопців майже утричі (73,6%) більше, ніж дівчат (26,4%) та і загалом рівень охоплення дітей та молоді послугами ДЮСШ низький -7,1%.

Дані із сайту Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму

Оцінивши статистику експерти порекомендували внести зміни до програм. Наприклад, проводити просвітницьку роботу і залучати дівчат до масових видів спорту, а також розвивати популярні серед дівчат види спорту (спортивна аеробіка, гімнастика, тощо). Також зі статистики видно що у сільській місцевості спортивну інфраструктуру в цілому треба розвивати.

Як виявили під час аналізу молодіжної політики в області у проведених заходах недостатньо зацікавленість чоловіки ( серед учасників чоловіки – 43%, жінки – 57%) та жителів сільської місцевості.

Ця статистика також може стати поштовхом до змін, якщо її таки вирішать дійсно враховувати в роботі, а не втілювати зміни на папері.

Анастасія Дзюбак

 

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама