Нова редакція українського правопису: історія змін

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 14293

Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України опублікував повний текст нової редакції Українського правопису.

 

pravopis

Нагадаємо, раніше уряд затвердив нову редакцію правопису, яку виносили на громадське обговорення у жовтні 2018 року.

Історія змін

41547356 2217706821836649 5635296309838610432 nПро те, звідки взялись зміни і чому вони важливі, «Гречці» розповіла кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови ЦДПУ ім. В. Винниченко Світлана Ковтюх.

Перший повний український правопис 1928 року ще називають скрипниківським. Микола Скрипник був трохи проукраїнський налаштованим, хоч і був радянський партійний функціонер.

По-суті, був міністром освіти на той час. І західні, і східні мовознавці домовились і прийняли правопис 1928 року, яким діаспора послуговується й донині. Він не ідеальний – ідеального взагалі нічого не буває. Але він був непоганий і на ньому можна було б зупинитись і ще дещо там підрихтувати.

1933 рік закінчуються в Радянському Союзі іграми з українізацією. Скрипник застрелився, членів орфографічної комісії, кому пощастило, тих відправили за кордон в еміграцію. Кому не пощастило, був або розстріляний, або репресований в табори і знищили їх праці.

Почалася історія правопису на зближення української правописної системи і російської. В 1933 році внесли 126 змін. Те, що пропонувалося в проєкті українського правопису 1999 року - лише 20 змін.

Перша редакція 1933 рік, але це не редакція, а начисто заборонений правопис 1928 року і пішла війна по-суті з українською мовою з її історичним обличчям. У правопис внесли 126 змін. Друга редакція - це 1945 рік. Міністр освіти Павло Тичина намагався повернутися до основних рис правопису 1928 року йому ніхто не дав цього зробити.

Третя редакція правопису була у 1960 році. І тільки за незалежної України, хоч почалася боротьба за новий правопис з 1990 року офіційно, навіть ще до проголошення незалежності України. Чинний правопис, яким ми користуємось - це четверта редакція 1993 року, там було здійснено низку змін, але ж до кінця їх не здійснили так само як і в новій редакції.

У 1999 році мовознавці обговорювали новий проект правопису, який був дуже близький до правопису 1928 року.

«Ми вже голосували, на кафедрах обговорювали Проєкт правопису 1999 року і його в цілому і схвалили. Наша кафедра підтримала правопис 1999 року. Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка в Нью-Йорку організувало його розгляд саме в Нью-Йорку та Філадельфії. Тоді ще був живий мовознавець Юрій Шевельов, який був членом української національної комісії з питань правопису, і Андрій Горняткевич з Канади, був присутній директор Інституту української мови Василь Німчук і цей проект було схвалено», - каже Ковтюх.

Леонід Кучма, який був на той час президентом, мав ратифікувати проект у 2002 році, проте так цього і не зробив.

Було змінено склад орфографічної комісії, Василя Німчука туди не включили.

«Фактично притомних українців, які знають історію мови, професори, доктори наук там залишилася тільки третина. На жаль, одна третина комісії не могла повністю провести ці зміни, бо більшість просто не голосували», - каже професорка.

У свою чергу розглядаючи проєкт правопису 2018 року, ще в січні 2019 мовознавиця вважала, що він потребує доопрацювання. Вона навіть звернулась в МОН із листом про те, що у такому вигляді його не треба затверджувати.

Що змінилось

Публікуємо скорочений конспект інституту мовознавства, у якому вказані зміни у написанні слів без варіантів і варіантні доповнення до чинних норм.

БЕЗ ВАРІАНТІВ

проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-)

плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверкСоєр, Хаям, Феєрбах,

"Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я:

бу́ єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкторія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс".

Дікенс, Те́керей, Бе́кі (без подвоєння приголосних -кк-)

"Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к:

Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́ кінгем, 2 Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́ дбек, Ше́рлок".

НАПИСАННЯ РАЗОМ

мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт

"Разом пишемо: слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь:

архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-:

архіскладнúй, гіпермáркет, екстраклáс, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль, ультрамóдний, флешінтерв’ю.

...слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-:

антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контрадмірáл".

пів хвилини, пів яблука, пів Києва (пишемо нарізно без дефіса), але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць

"Невідмінюваний числівник пів зі значенням "половина" з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо:

пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни.

Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів".

РОСІЙСЬКІ ПРІЗВИЩА

рос. Донской → Донський, рос. Трубецкой → Трубецький

виняток Лев Толстой

"Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так.

Закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Полевúй, Соловйо́в-Сєдúй, Боси́й, Трубецькúй, але Толстóй.

ЗМІНИ В ОКРЕМИХ СЛОВАХ

священник (як письменник)

"Подвоєння приголосних як наслідок їх збігу.

Подвоєння букв на позначення приголосних маємо, якщо збігаються однакові приголосні:

кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я):

день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, туман – туманний;

башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Ві́нниця;

дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н:

зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний — тума́нність — туманно".

Святвечір

"Разом пишемо:

складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них:

адмінресýрс,Міносві́ти, профспі́лка, Святвéчір".

ВЕЛИКА БУКВА

Назви товарних знаків, марок виробів

Автомобілі марки "Жигулі" вироблялися з 1970 по 2014 рік.

З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад:

Він приїхав на старих обшарпаних "жигулях" (… на новому блискучому "фольксвагені").

ВАРІАНТИ

допускається правописна варіантність

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р

"У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами:

  • шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гулліве́р)
  • шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́р і т. ін.).".

аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат (пор. лавр), аудиторія і авдиторія

"У словах, що походять з давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав:

автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.

У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти:

аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна.".

кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен

"Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т:

антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р.

У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок:

ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.".

УКРАЇНСЬКІ Й ДАВНО ЗАСВОЄНІ СЛОВА

і́рій і и́рій, і́род і и́род

На початку слова звичайно пишемо і ….

Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’).

ВАРІАНТНІ ФОРМИ РОДОВОГО ВІДМІНКА

ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́си й Білору́си

"Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́ сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́ си́ , Білору́си".

Колаж- В світі

Ірина Маслюкова

G

Сподобалася стаття?

varto3
Реклама
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв