Ексклюзив

П'ять історій велолюбителів з Кропивницького (ФОТО)

. 6305

«А ви катаєтесь на велосипеді?» – запитували у мене майже всі опитані велолюбителі з Кропивницького. Справді, щоб відчути задоволення, атмосферу, користь від катання треба спробувати. Але для тих, хто ще не у велоспільноті «Гречка» розповідає п'ять історій райдерів з Кропивницького, у яких вони діляться порадами для новачків, розповідають про цікаві та безпечні маршрути та який велосипед потрібен вам.

69310028 2568861546507622 2072599991251107840 n

velo4

Андрій Паливода

Для мене веложиття поділяється на два етапи, перший – дитинство, коли всі їздять на велосипедах. Другий - вже у свідомому віці, коли придбав велосипед чотири роки тому. З того часу їздив просто по справах. Потім дізнався, що є різні види велосипедів придбав спеціальний і почав подорожувати.

Зараз маю два велосипеди, один – міський, на якому їжджу на роботу, а інший для подорожей на великі відстані.

Моє захоплення зросло: людям цікаво разом зі мною подорожувати. Це звичайно відповідальність і важко організовувати заходи, придумувати маршрути.

Але з іншого боку, ми колись так їздили з досвідченими людьми і вважаю за свій обов’язок поділитися досвідом і знаннями, щоб інші люди розвивалися.

Найтриваліша моя подорож була в минулому році за місто Чигирин, великою групою їздили. Тривала вона три дні, з двома ночівлями. Найдовша за відстанню - подорож до Олександрії і назад – це 160 кілометрів.
Найцікавіша подорож була на розлитий камінь в Компаніївському районі. Цікавіша тим, що його треба було знайти. Туди майже неможливо дістатися на автомобілі. І по дорозі на машині ви так багато не побачите.

У нас абсолютно відсутня велокультура.

Від велокультури залежить і інфраструктура міста, і відношення водіїв до велосипедистів, велосипедистів до водіїв, відношення пішоходів. Немає інформаційного простору, який дозволяв людям обмінюватись інформацією і рости.

Проєкт "Велокроп", який ми написали і подали на Громадський бюджет передбачає створення інфраструктурного елементу, але ми його будемо супроводжувати певною виховною роботою, яка окультурюватиме і даватиме нам розуміння, що таке велосипед.

Перша найголовніша порада - підтримати наш проєкт, щоб мати безпечну ділянку для пересування на велосипеді.

Поради новачкам:

- Треба визначитись, для чого потрібен велосипед. Якщо це їзда по місту, то треба придбати міський. На ньому простіше і виглядаєш нормально в міському одязі. Спробувати знайти його у друзів або в нашій спільноті, випробувати себе і визначитись.

- Дотримуватись всіх елементів безпеки: шолом, видимість на дорозі у вечірній час – світловідбивні елементи. Мають бути фари, передня та задня мигалка.

- Почитати правила дорожнього руху і розуміти, як мислить водій, щоб безпечно пересуватись на дорозі.

velo6

Марія Підвалихата

Вчилась в Умані, там відкрили спортивний магазин з прокатом велосипедів. Брали з друзями і катались по місту. Потім приїхала в Кропивницький і зібрала свій велосипед. Використовую його у повсякденному житті як транспорт на роботу поїхати, виїхати за місто. Навіть, якщо треба поїхати до когось в межах моїх можливостей то їду велосипедом.

Вперше важко було виїхати на дорогу. Їхати по тротуару не можна, а по дорозі - страшно. Наші машини не рахуються з велосипедистами. Велосипедист як виїжджає на дорогу він такий самий учасник руху і має вчити правила. Треба розуміти, що вони вже не пішоходи і зовсім інші правила для них.

У місті на дорогах ти не можеш маневрувати, вже було багато падінь.

В Тернополі і Берліні їздила по велодоріжкам, там люди не ходять по них. Вони розуміють, що велосипедист може їхати на швидкості до 50 км за год.

Мій найдовший маршрут з Новоукраїнки до Кропивницького. На електричці до Новоукраїнки, в Скіфії покупались і до Кропивницького. А найцікавіший, коли їздили на авіашоу. Зручно тим, що всі машини стоять в черзі, а ти велосипедом швидко проїхав.

Велосипед – це зручно і екологічно.

Поради для новачків:

- Новачкам раджу вчити ПДР в першу чергу. Обзавестися ліхтариками та світловідбивними штуками. Водій заплатить штраф, якщо вас зіб’є, але ж ви самі винні. Спочатку цікаво поїздити на Козачому острові, Лісопарковій, звикнути до велосипеда.

 velo

Олександр Знахаренко

Працюю в туристичній агенції і багато буваю за кордоном. Мене вразив Копенгаген та Амстердам своїм велорухом. Я купив собі велосипед і почав кататись.

Зазвичай катаюсь по місту. По трасам не катаюсь - це не дуже безпечно та нецікаво. У вихідні їжджу по старим вулицям з зупинками у кафе. Або катаємось по маршруту в межах міста. Їдемо в Лісопаркову потім на радгосп «Тюльпан» і купаємося. Мені подобається кататись в парках.

Їжджу за кордон і там катаюсь на велосипеді, то в принципі, у Кропивницькому, де пішохідні доріжки, або у вихідні, коли мало машин є де покататись. Звичайно, якщо були б велодоріжки протяжні, то було б краще.

Поради для новачків:

- Вивчити правила дорожнього руху - розділ "Велосипеди". Мають бути світловідбивні жилети і аптечка, бо падають всі і новачки, і досвідчені.

 velo3

Едуард Повєрєний

Є такий олімпійський чемпіон, живе у Кропивницькому, Олександр Симоненко і в 2006 році він настійливо рекомендував мені долучитися до велосипедного руху. Він допоміг мені з покупкою першого хорошого велосипеда. З того часу почав їздити.

Спочатку нерегулярно. Коли став старшим, життя заспокоїлось, з’явилось більше вільного часу і почав їздити частіше. Років п’ять їжджу 13-15 кілометрів на роботу та з роботи.

Це вже мій четвертий велосипед. Зараз у мене їх два. Є велосипед, який, мабуть, єдиний у Кропивницькому. Його відмінна особливість, що він на пасовій передачі, призначений виключно для їзди на асфальті, тому через деякий час я вимушений був придбати цей велосипед – американський, призначений для їзди по пересічній місцевості. Оскільки живу за містом, то він мені більше підходить.

На жаль, не відношусь до спортсменів. Знаю хлопці їздять по 150 і 300 кілометрів. Можливо, через те, що я почав пізно займатись, максимум проїжджаю на день 60 кілометрів. Тому катаюсь по місту і трохи за містом.
Кропивницький незручний для велосипедистів. Трошки їздив в Європу, бачив як це реалізовано в Західній та Центральній Європі, тій же Польщі. У Вроцлаві, наприклад, мер серйозно зайнявся велодоріжками. Де я не ходив бачив їх. При чому, не так як у нас роблять просто смугу на асфальті, а побудована сучасна велодоріжка виключно для велосипедистів, світлофори, переходи. Якби до такого рівня дійти, то це було б дуже добре.

Поради новачкам:

- Якщо хочете займатись велоспортом рекомендую почати з покупки велосипеда. Зараз вибір дуже великий, але якщо хочете кататись без нервів, спокійно і не переживати за свого "коня", то треба вибирати середньої вартості. Зараз багато китайських велосипедів, які коштують дві-три тисячі гривень, ну це зовсім не велосипеди, а тільки морока.

- Також рекомендую одяг для велосипедистів. Раніше катався просто в майці, шортах, а зараз перейшов на велоформу – це дуже зручно. Коли їздиш менше десяти кілометрів на день, то можна форму не використовувати, якщо їздиш більше, то без неї не обійтись.

 velo5

Алла Шмалько

Історія з велосипедом розпочалась з дитинства, як у кожного з нас. Спочатку був трьох-колісний, потім чотирьох і двох.

Велосипед – це на все життя.

Перерви були тільки на час виховання маленьких дітей. Після цього взагалі перерв не було. Тому що завжди був велосипед, лише кожного року змінювався на кращий.

Приймаємо участь у заходах "Велокропу". Каталися на велоднях у Кропивницькому. А взагалі катаємось для себе. Для свого задоволення.

Найцікавіший маршрут у нас був, коли подорожували на Лелеківку, на ставки. Їхали спочатку в Лісопарковій.
Наше місто буде пристосоване для велосипедистів, я гадаю. Зараз, як кажуть, ми йдемо в Європу, а там велосипеди дуже актуальні. Там люди на роботу та на великі відстані їздять на велосипедах. Сподіваємось, що і у нашому місті будуть умови.

Зараз у мене спортивний велосипед мого сина, але я його опанувала, а взагалі мрію про свій жіночий.

Поради для новачків:

- Треба спочатку вчитися на безпечних місцях і завжди обмежувати швидкість. Спочатку треба кататись повільно і кожного разу удосконалювати свою майстерність.

 

Ірина Маслюкова, фото авторки. 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама