Доля освітньої реформи: чого чекати від нового міністерства?

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 1004

Минуло трохи більше місяця, як міністерство освіти отримало нову очільницю. Нею стала одна з наймолодших членів уряду – 29-річна Ганна Новосад. За цей час міністерка встигла призначити заступників, які відповідатимуть за ключові напрямки роботи, і презентувати план дій. Чи продовжуватиме МОН реформу нової української школи і чи чекати вчителям підвищення зарплат, обіцяного попереднім урядом, дізнавались експерти "Центру громадського моніторингу і контролю".

im image 20150515 28638 dkc6ia

Продовження реформи і школа в «смартфоні»

Після приходу нової влади освітяни завмерли в очікуванні, чи скасують шкільну реформу. Адже вона стартувала у вересні 2018 року і зараз тільки набрала обертів. Проте у своїх перших заявах нова міністерка розставила всі крапки над «і» і заявила, що реформа української освіти, започаткована Лілією Гриневич, буде тривати далі.
«Зміни в освіті надзвичайно повільні. І робити гучні заяви, що зараз ми прийдемо і все змінимо, або все зробимо краще – це трохи неправильно. Бо будь-які починання потребують часу. Я була тут з попередньою командою, я бачила, як багато зусиль було вкладено у старт нової української школи і які вже є проміжні результати. І я вважаю, що одним з завдань нашої команди є максимально зберегти ті правильні речі, які були започатковані, зробити максимум, аби продовжити освітню реформу», – запевнила Новосад.

Своїм першочерговим завданням нова команда вважає завершення змін у початковій школі. Адже цього року за новим стандартом освіти пішли навчатись перші та другі класи. Впродовж наступних двох років уся початкова ланка має перейти на нову програму.

У МОН кажуть, що на цьому не спинятимуться, і мають план, як реформувати 5-9 класи. Почати планують із затвердження Державного стандарту освіти, який міститиме вимоги до обов’язкових результатів навчання. Далі розроблятимуть програми на основі стандарту, працюватимуть над тим, аби оновити освітній простір у середній школі.

У проекті бюджету на наступний рік на новий освітній простір закладено близько 1,2 млрд гривень. На ці гроші планують поступово закуповувати нові меблі й обладнання. Окремо розглядатимуть виділення субвенцій на проведення інтернету в школах.

За словами радниці міністра Оксани Макаренко, окремий напрямок роботи міністерства займатиме проект «школа в смартфоні», який передбачає розробку сучасної освітньої платформи.

«Сучасних дітей називають «цифровими аборигенами». Вони вже живуть у смартфоні, споживають інформацію з Вікіпедії та YouTube, спілкуються і взаємодіють в ігровому просторі та соцмережах. Ми не зможемо і не повинні їх звідти витягувати. Навпаки – ми маємо прийти до них у цифрові джунглі й побудувати там нове освітнє середовище для навчання і розвитку. Ми маємо запропонувати їм якісний, цікавий, корисний контент як альтернативу інформації сумнівної якості, беззмістовним та жорстоким іграм. Повинні навчити дітей правилам безпеки, як розпізнавати і уникати споживання інформаційного сміття. І це великий амбітний проект зі створення в Україні цифрової освітньої екосистеми», – пояснює Макаренко.

Чи буде підвищення зарплат?

Попри амбітні плани, нова команда вже зіткнулась зі складнощами. Відповідно до постанови попереднього уряду, з 1 січня 2020 року оклади вчителів повинні зрости від 20% до 70%. Проте під час розробки державного бюджету новий уряд не заклав додаткові кошти на зростання виплат. Освітня субвенція залишилась на рівні цього року з урахуванням інфляції, що вже викликало обурення.

«У липні місяці уряд прийняв постанову, якою затвердив нову тарифну сітку для освітян, яка передбачала суттєве зростання зарплати. І сьогодні нам пропонують, як думаєте, скільки грошей закласти на виконання цієї постанови? Нуль. При тому, що постанова не відмінена. Якщо ви не хочете її виконувати, то відміняйте, а якщо не відміняєте, так виконуйте», – обурюється депутат Олексій Гончаренко.

У МОН визнають, що грошей поки нема, але триває робота з міністерством фінансів та прем’єр-міністром, аби підвищити зарплати освітянам через додаткові інструменти.

«Ми маємо розуміти, що якщо у нас є потреба у 20 мільярдах додаткових, то їх звідкись необхідно забрати. Чи з охорони здоров'я, чи з інфраструктури, чи ще з чогось. Зараз до другого читання працюємо з прем'єром, з народними депутатами над варіантами того, як ми все таки могли би вийти на певне підвищення. Зараз думаємо, по-перше, де знайти ресурси, а по-друге, в якому об'ємі і яким категоріям науково-педагогічних працівників ми могли би підвищити заробітну плату», – виправдовується Новосад.

Попри кризу, в уряді запевняють, що налаштовані виконувати норми закону про освіту, який передбачає підвищення заробітної плати вчителів до 2023 року до рівня чотирьох прожиткових мінімумів (станом на 1 липня 2019-го – це 7744 гривні). За рахунок яких коштів це стане можливо, поки не уточнюють.

Експерти погоджуються, що вирішення питання зарплат є першим серйозним тестом для нового міністерства. Саме він продемонструє, наскільки МОН готовий захищати і лобіювати інтереси освітян. Адже вчителі оцінюватимуть урядовців не за амбітними планами, а за реальними справами.

G

Сподобалася стаття?

varto4
Реклама
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв