7 проблем з яким зіштовхнулись лікарні перед другим етапом медреформи: приклад Кропивницького

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 92698

Сьогодні, 4 лютого, під час засідання постійної комісії міськради Кропивницького з питань охорони здоров’я, освіти, культури, молоді і спорту та соціальної політики обговорили проблеми, з якими зіштовхнеться Кропивницький в реалізації другого етапу медреформи.

d27e727 med reforma 1320

«Зміни потрібні. Але ж потрібно не тільки змінити, а й виконати те, що гарантує держава. А ми, на жаль, цього не зможемо. От про це треба говорити», - каже Оксана Макарук, керівниця управління охорони здоров’я міста.

За її словами, реформу хочуть провести настільки форсовано, що побоюються за галузь. Адже поки що не розуміють чітко ні законодавчої бази, ні системи фінансування і механізмів того, що має запрацювати вже з 1 квітня.

Проблема 1. Планували одне, вирішили здійснити інше

За словами Макарук, за попереднього міністра у 2020 реформа мала чекати лише амбулаторно-поліклінічні заклади вторинної ланки, які готувались до реформи.

Тепер же сюди приєднали стаціонари, швидку допомогу і третинну допомогу.

Проблема 2. Навчити медзаклади працювати по-новому в «турборежимі» складно

Тому що у нас зараз в державі немає і фінансового, і законодавчого підґрунтя. Ніхто не знає куди йти, що робити і як правильно себе реалізовувати.

«Попри те, що медзаклади Кропивницького вже стали юридично некомерційними підприємствами, для них придбали комп’ютери і встановили медичну інформаційну систему, потрібен час, щоб навчити працівників. Це вже такий турборежим, аби людей за два тижні навчити працювати з цим», - каже посадовиця.

Проблема 3. Тарифи на гарантовані послуги вимагатимуть дофінансування місцевого бюджету

Нагадаємо, НСЗУ вже опублікувало проєкт потенційних тарифів на низку гарантованих державою послуг, які мали б бути безкоштовними для українців, проте за них лікарням оплату здійснювала держава. Наразі триває обговорення. Проте, якщо саме ці тарифи затвердять, то грошей лікарням бракуватиме.

«Ті розрахунки, які нам дає НСЗУ показують, що нереально буде забезпечити пацієнту дійсно стовідсоткове лікування. Але бачення таке, що то ваші проблеми, будете на місцях якось вирішувати, залучати місцевий бюджет», - каже посадовиця.

Проблема 4. Немає чіткого розуміння щодо тарифів на гарантовані послуги і їх розмір

Ті заяви, що зараз декларують пацієнтам, обманюють і пацієнтів, і лікарів, переконана керівниця.
«Попри те, що тарифи опубліковані ми кожного дня щось нове дізнаємось. 4000 гривень на одну операцію, а згодом ми дізнаємось, що це на сто операцій. Як може бути амбулаторна хірургічна операція 40 гривень?», - каже Макарук.

«Жодних роз’яснень немає і йде маніпуляція. Навіть по ціновій позиції: озвучують одну суму, а на виході в 100 разів менша», - каже головний лікар Першої міської лікарні Олександр Артюх.

Проблема 5. Пропоновані тарифи, які держава має відшкодовувати лікарням, замалі

Наприклад, лікування інсульту коштує по проєкту тарифів близько 19 тисяч гривень. Ці кошти за пацієнта мала б заплатити держава, а людина б не платила ні копійки. Але в реальності цієї суми вистачить лише на кілька днів лікування.

«Якщо порахувати вартість лікарських препаратів, лікар не зможе забезпечити медикаментозне лікування інсультного хворого на цю суму. А мова йде ще й про те, що з цієї суми мали б іти кошти на зарплати лікарям», - каже Макарук.

Проблема 6. Низка медичних галузей взагалі не розуміють звідки шукати фінансування

Не зрозуміло, яким чином фінансуватиметься фтизіатрія, інфекційні пацієнти і онкологічна галузь.

«Педіатри вже б’ють на сполох, тому що педіатрична служба практично може загинути і вони вже звернулись з петицією до центральних органів влади, щоб переглянути механізми», - каже очільниця управління.

Проблема 7. Лікарні міста не можуть виконати всі технічні і кадрові умови НСЗУ

«Навіть ті умови, які НСЗУ зараз виставило в пакетах гарантованих медичних послуг, практично не можуть бути виконані нашими закладами охорони здоров’я».

Такі там вимоги по оснащенню і кадрам, що відповідають європейським стандартам, яких в реальності немає в наших лікарнях.

«Це прекрасно і ми б хотіли на такому рівні надавати допомогу, але для цього треба вкласти не один мільйон, щоб терміново, за тиждень, забезпечити заклади тим, чого в них нема і ніколи не було», - каже вона.

Наприклад, за новими вимогами, у медзакладі, який надає стаціонарні послуги,має бути як мінімум чотири анестезіологи. А їх просто немає де брати, адже відтік кадрів великий.

«Якби були чіткі часові критерії і півроку тому НСЗУ нам поставило вимоги, показало критерії і сказало, які умови ми повинні виконати. Ми б людину могли направити перевчити, спланували, яке обладнання докупити, але за тиждень це просто неможливо», - переконана очільниця.

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити