Статті

Сам собі господар: що дасть освітянам і батькам фінансова автономія шкіл (ТЕСТ)

. 4480

 У січні Верховна Рада прийняла новий закон «Про повну загальну середню освіту», який зараз чекає підпису Президента. Серед його новацій є пропозиція широкої автономії для шкіл. «Гречка» спробувала розібратись, що це може дати школам.


 

finansova avtonomia

Більше можливостей

Окрім вектору на інклюзивність освіти і можливості створення "освітньої траєкторії" - побудови навчання з огляду на таланти і здібності - для кожного учня, можливості вибору предмета в новому законі взяли вектор на фінансову, організаційну і кадрову автономію.

Також міністерка Ганна Новосад озвучувала думку про те, що заробітна плата вчителів обраховуватиметься з огляду на реальну кількість учнів.

Якщо закон підпишуть, то директорів і вчителів пенсійного віку чекатиме робота за контрактом.
З прийняттям нового закону про освіту директор стає тою особою, яка приймає працівників на роботу. Раніше ж він приймав на роботу лише техперсонал, а тепер - і педпрацівників.

Крім того, школам пропонують самим заробляти і вирішувати на що витратити гроші. Наприклад, на розсуд школи може бути сформовано штат, встановлено доплати чи премії працівникам, оплату за проведення їх підвищення кваліфікації, оплату дрібних ремонтів. Також для зручності школи зможуть не брати працівників у штат, а заключати з ними цивільно-правовий договір.

Як це працюватиме? Відповідайте на питання тесту нижче, аби зрозуміти механізм.

 

Досвід автономних

Загалом, ідея фінансової автономії для шкіл не нова. Як і змога заробітку для шкіл. У Кропивницькому вже багато років автономними, тобто із власною бухгалтерією, є шість шкіл: Гімназія Шевченка, НВО №17, НВО №25, НВО №32, Вікторія П, ліцей «Сокіл».

І зараз всі школи міста мають змогу залучати гроші за додаткові освітні послуги, кошти грантодавців, спонсорські кошти чи благодійні внески. Ці кошти накопичуються на рахунках спецфонду управління освіти. Проте, якщо у цих коштів не було цільового призначення для конкретної школи, а якісь гострі моменти виникали в іншій школі, гроші могли перерозподілятись. Якщо ж школа фінансово автономна своїми грошима розпоряджається сама.

Школа №25 перейшла на власну бухгалтерію понад двадцять років тому, розповідає директорка Лілія Матяшова. Згадує, тоді управління освіти запропонувало всім школам перейти на власну бухгалтерію. Погодились одинці.

«Це потрібно для того, щоб заклад самостійно визначився, який колір фарби їй треба. 10 кілограмів чи 15, аби не було залишків. Це можливість закупити якісь матеріали прозапас, а не бігати до управління освіти щоразу, коли треба купити цвях. Це переваги. Але при цьому всьому це дуже відповідально», - каже директорка.

Зізнається, не знає чи наважилась би на такий крок зараз, адже живе в напрузі весь час, щоб правильно сформувати кошторис, хвилюється за правильність проведення тендерів.

Попри те, що школа велика, і на плечі бухгалтерії лягає багато роботи, працює там лише двоє людей. Найняти більше нині не дозволяє штатний розпис.

«Ці дві особи, які у мене є просто не піднімають голови. А зарплата в них мінімальна. Тому це все дуже не просто. Але в нас все в державі не просто. Може треба трохи потерпіти і воно налагодиться», - каже директорка.

Прозорий шкільний бюджет – задоволені батьки

За новим законом, школі пропонують вести власну бухгалтерію самостійно і самим контролювати, скільки грошей накопичується, куди вони використовуються і фінанси були б більш публічними. За роботою школи, доходами і видатками слідкувала б піклувальна рада - орган сформований з батьків, освітян і представників громади.

В останньому зацікавлена і батьківська спільнота.

«Зараз у нас немає довіри між батьками і адміністраціями шкіл і цю довіру треба відновити», - каже представниця ГО «Батьківська рада Кропивницького» Євгенія Захарченко.

Вважає, що поява у школах піклувальних рад на зміну батьківським комітетам допоможе зняти напругу і чітко зрозуміти, скільки грошей у школи є, а скільки і на що бракує.

«Піклувальна рада матиме повноваження перевіряти куди ідуть і як витрачають кошти, які залучаються школою з державного і місцевого бюджету, від батьків, від грантодавців, платних послуг. Крім того піклувальна рада має право ініціювати позачерговий аудит Державною службою якості освіти, тобто контролювати не лише кошти, а і якість навчання», - каже Євгенія.

Передбачається, що піклувальна рада може бути одною на кілька шкіл і збиратиметься раз в кілька місяців. До ради батьки школярів, вчителі й учні мають право направляти звернення і приходити на засідання.

Інші бояться, але готуються

За великим рахунком така воля накладає і велику відповідальність, тому є і страхи.

«Питання автономії гальмується двома моментами. По-перше, директори мають острах, бо не цілком розуміються на самих процедурах і законодавчій базі. Було б ідеально, якби для директорів були якісь спеціалізовані навчання. Тоді б ці острах зникли. По-друге, є питання бухгалтерських кадрів. Із досвіду тих шкіл, які є на самостійному балансі, це складне питання, знайти бухгалтера на ту зарплату, яку пропонує державна установа», - розповідає Надія Кравченко, директорка кропивницького НВО №6.

Окрім готовності керівника, має бути і готовність колективу.

«Автономія дає і можливості, і відповідальність. Наприклад, за збереження енергоресурсів. Бо якщо буде перевикористання, саме перед адміністрацією і колективом стоятиме питання за рахунок чого гасити цю заборгованість. Зараз управління освіти може ці гроші перерозподілити між школами і компенсувати заборгованість, тоді ж це питання стоятиме перед колективом», - каже Кравченко.

Але рухатись в напрямку автономії планують. За результатами педради школа №6 вирішила автономізуватись орієнтовно в новому навчальному році.

Анастасія Дзюбак

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама