Що чекатиме на медзаклади Кіровоградщини у квітні, якщо відкладуть реформу

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 2064

З 1 квітня має стартувати другий етап медичної реформи, який стосуватиметься другої та третьої ланок охорони здоров’я. Однак депутати з Кіровоградщини звернулися до Президента України, Верховної Ради та Кабміну про відтермінування впровадження медичної реформи в закладах охорони здоров’я області вторинного та третинного рівнів до моменту вирішення низки проблемних питань галузі.

 89826600 677451829697756 3274072982992977920 n

За відповідне звернення проголосували депутати на сесії облради, що відбулася 12 березня. Хоча проєкт звернення був підготовлений ще на засідання сесії 5 березня, однак через перенесення зірваного засідання, його так і не встигли розглянути минулого тижня.


Чому варто відтермінувати медреформу?

Головна “стурбованість” в низці пунктів звернення від обласної ради - медзаклади не готові до старту медреформи, зокрема:

- невідповідність розрахунку тарифів пакетів медичних гарантій собівартості медичних послуг, особливо на третинному (високоспеціалізованому) рівні;
- відсутність можливості фінансової мотивації активної лікарської практики шляхом зростання заробітної плати;
- неврахування середнього рівня наявних фахівців та обладнання за даними інвентаризації галузі;
- невідповідність вимог НСЗУ до пакетів медичних послуг середньому рівню кадрового та матеріально-технічного забезпечення медичних закладів області;
- відсутність коштів і часу для приведення у відповідність з вимогами специфікації НСЗУ матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів;
- відсутність необхідних кадрів і підготовлених фахівців, що відповідають вимогам НСЗУ (наприклад, ерготерапевтів, дитячих анестезіологів, дитячих стоматологів тощо);
- недостатність рівня забезпеченості санітарним автотранспортом;
- відсутність чіткої нормативної бази про обсяги надання медичної допомоги у спеціалізованих службах (наприклад, фтизіатричній) на різних рівнях надання медичної допомоги в умовах зменшення обсягу їх фінансування, тим паче, при невідповідності сучасним вимогам інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я на даному етапі;
- відсутність своєчасних і системних централізованих закупівель за рахунок державних програм (розхідні та витратні матеріали для кардіохірургічної, травматологічної допомоги тощо) та відповідних поставок їх у регіони країни створює значні труднощі для реалізації державних гарантій пацієнтів на охорону здоров’я;
- незавершеність процесів ліцензування на провадження медичної практики, через велику кількість звернень до Ліцензійної комісії МОЗ України ще не всі реформовані комунальні некомерційні підприємства області;
- за даними математичної моделі фінансування медичних закладів, представленою НСЗУ, для ряду медичних закладів області (КНП "Обласне дитяче патанатомічне бюро" Кіровоградської обласної ради, КНП "Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій Кіровоградської обласної ради", КНП "Обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих Кіровоградської обласної ради", КНП "Об’єднане автогосподарство медичних закладів Кіровоградської обласної ради") відсутнє фінансування, а змодельовані обсяги фінансування медичних закладів протитуберкульозної, наркологічної, психіатричної та шкірно-венерологічної служб, госпіталю для ветеранів війни, навіть при проведенні значних оптимізаційних змін, не дасть можливості їм відповідно функціонувати, тому вони перебувають в умовах ризику зменшення фінансування і, як наслідок, зменшення обсягу надання медичних послуг, виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, податків, що матиме негативні соціальні наслідки;
- наразі керівники закладів охорони здоров’я, які контрактують надання медичних послуг з НСЗУ, не мають чіткої інформації про складові пакетів медичних послуг;
- відсутність Методики розрахунку складових фактичних витрат вартості платних медичних послуг, що можуть надаватися закладами охорони здоров’я поза межами програми державних медичних гарантій та інші проблеми, пов’язані з організацією надання якісних медичних послуг.

Загалом в разі незапуску другої черги медреформи Кіровоградщині не вистачатиме близько 100 млн грн на охорону здоров’я до кінця року.

- Дійсно арифметичний дефіцит по галузі складає близько 100 мільйонів гривень по обласним установам, - каже директор департаменту фінансів облдержадміністрації Сергій Шеремет. - У нас немає передбаченого запобіжника в наявності 100 мільйонів гривень і немає такої спроможності в обласному бюджеті. Але сьогодні ми говоримо про те, що залишається певний нерозподілений фінансовий ресурс в обласному бюджеті. Я не буду називати суму, на яку може розраховувати область, адже сьогодні вона існує арифметично, але нерозподілений фінансовий ресурс для тих установ, які можуть мати відповідні проблеми в другому, третьому, четвертому кварталах він сьогодні на рівні міністерства охорони здоров’я існує. Він не є достатнім, тобто значно менше 100 мільйонів, але такий, на який ми зможемо розраховувати.

Крім того, у разі продовження терміну реформи, за словами пана Шеремета, є сподівання, що фінансування галузі відбуватиметься за медичною субвенцією, як і наразі.

- Обласна державна адміністрація готова оперативно реагувати на такі виклики, - зазначив Сергій Шеремета.

- Тільки завтра (13 березня, - ред.) завершиться Національною службою здоров’я контрактування всіх закладів другого і третього рівня. І завтра буде відомо чи вони отримали відповідний пакет, - каже директор департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Рибальченко. - До 1 квітня будуть заключені договори з приводу обсягу фінансування кожного з цих закладів. За попередніми прогнозними даними чотири обласних заклади: Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій, об’єднане автогосподарство медичних закладів, обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих в Знам’янці, дитяче патанатомічне бюро не будуть контрактовані Національною службою здоров’я і залишаться без фінансування від цієї структури.

Сьогодні, 13 березня, за словами пана Рибальченка профільний комітет Верховної Ради має розглянути питання відтермінування реформи. Відповідний лист вже відправлений головою ОДА до Офісу президента і Верховної Ради, після зустрічі з медичним активом області.

- Пізніше буде відомо яким чином взагалі можна побудувати всі фінансові відносини у всіх закладах області, - зазначив Олег Рибальченко.

Відзначимо, що новий очільник МОЗу Ілля Ємець звернувся до НСЗУ, аби вона надала міністерству план заходів та фінансових розрахунків для впровадження медичної реформи з 1 квітня 2020 року.

 

Голосування за внесення змін до обласного бюджету

Як зазначив пан Шеремет, майже 67% змін до бюджету стосувалися все-таки охорони здоров’я. Це, приміром, питання гемодіалізу, ургентної операційної, а також обласній лікарні виділено 4,8 млн грн для комп’ютеризації закладу.

- Це можна вважати, як впровадження пілотного проєкту стосовно комп’ютеризації. Це також крок до переходу в майбутньому через Національну службу охорони здоров’я оплати послуг, - пояснив виділення коштів для обласної лікарні пан Шеремет.

В результаті лише з третьої спроби за внесення змін до обласного бюджет Кіровоградської області на 2020 рік депутати все-таки проголосували.

 

Об’єднати наркологічні заклади з психіатричними?

Ще одним питанням під час засідання сесії в розрізі охорони здоров’я стало голосування про реорганізацію закладів охорони здоров’я. Мовилося про об'єднання наркологічних з психіатричними закладами області.

- Наказом Міністерства охорони здоров’я виключено з переліку номенклатури закладів охорони здоров’я заклади. Для того, щоб заклади продовжували існувати і зберегти службу ми пропонуємо поєднати їх з психіатричними закладами, оскільки вони логічні і доцільні між собою. Бо лікарі наркологи є лікарями-психіатрами. Відповідно запропоновано рішення об’єднати два наркологічні заклади разом з психіатричним закладом в одну юридичну особу - обласну психіатричну лікарню, але лишивши всіх на своїх місцях з доступністю медичної допомогою безпосередньо в Олександрії, - прокоментував директор департаменту охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації Олег Рибальченко.

Пропонувалося Олександрійський наркологічний диспансер об’єднати з Олександрійською психіатричною лікарнею, а також Кіровоградський обласний наркологічний диспансер з обласною клінічною психіатричною лікарнею за умови забезпечення продовження дії трудових договорів з працівниками цих комунальних некомерційних підприємств.

- З цими двома закладами готова Національна служба охорони здоров’я підписати угоду. Це відбудеться до 1 квітня. Велике прохання до депутатів не підтримувати сьогодні цей проєкт. Подивимося скільки їм буде не вистачати коштів. Місто за те, щоб їх, ці два заклади, об’єднати, але не приєднувати до Кропивницького, щоб вони залишилися в складі нашого міста, - каже депутатка з Олександрії Людмила Давиденко.

Не зважаючи на те, що проєкт рішення підтримали на двох комісіях, депутати на сесії за таке рішення не проголосували.


Валерія Жовтун. Фото Ірини Маслюкової

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити