Статті

Фудшерінг: як викидати менше харчів і допомогти голодним

. 3488

За результатом дослідження, яке проводило ООН у 2013 році третина всієї їжі, яку виробляють у світі йде на смітник. Більшість цих продуктів не є зіпсованими: їх можна було б споживати. Тому у світі набирає популярності рух з порятунку продуктів, який отримав назву фудшерінг.

foodsharing


Чому гори харчових відходів не кращі за пластик?

У той час як багато хто думає, що найбільше шкоди природі приносить пластик, 30-50% всіх відходів складає органіка: рештки фруктів і овочів, недоїдки і зіпсовані продути.

Такі втрати продуктів впливають на екологію і не приносить користі, яку могли б - позбавити голоду нужденних, яких за даними того ж дослідження ООН 870 мільйонів.

84989906 168101571279847 8870299706211696640 o copy

На думку вчених, якщо витрати продуктів не зменшаться, то до 2050 року у світі доведеться виробляти на 60% продуктів більше. А доцільніше було б просто використовувати наявні їх раціональніше.

Як шкодять природі продовольчі відходи, вони ж органічні і перегнивають?

По-перше, із зіпсованими продуктами втрачаються всі ресурси, які пішли на їх створення: вода, втрати ґрунтів і людської праці.

По-друге, потрапляючи на звалище органіка гниє і утворює метан. Цей газ у великих кількостях теж впливає на зміни клімату. До того ж, на полігоні, де далеко не все посортоване, це призводить до вибухів і пожеж.
Правильний шлях переробки органіки – компостування – перетворення на гумус, який є добривом. Проте для цього лише гниття замало: це тривалий процес, який дозволяє працювати над створенням добрива мікроорганізмам.

Найлегше компостування організувати у приватному секторі. Попри те, що зараз вже є спеціальні контейнери, які дозволяють робити компост просто на балконі, поки що популярністю в Україні це не користується.

Ще один варіант корисно позбутись відходів для невеликих господарств – створити міні ферму, де харчові відходи можуть стати їжею для тварин.

На кропивницькому сміттєзвалищі працюють над тим, щоб органічні відходи теж принесли користь. Над компостуванням працюють каліфорнійські черв’яки, які дозволяють швидше утворити гумус. А за рахунок виділень метану запрацювала біогазова установка, що перетворює цей газ на електроенергію.

Проте це не вирішує проблему. Адже велика частина того, що опиняється на смітнику – продукти, які можна було б їсти. Тож відповідально споживати: не купувати зайве і не викидати те, що ледь втратили привабливість – перший крок до зменшення відходів.

Як в Європі: розпродати дешево чи забрати додому

У 2016 році у Данії запустили додаток Too Good To Go ( у перекладі «Надто хороші, щоб викинути», -авт.) , де продукти та страви, у яких добігає термін придатності можна було купити за зниженим цінами. Зараз цей додаток завантажили понад 22 мільйонів людей у Великій Британії, Норвегії, Німеччині, Франції, Швеції, Нідерландах, Бельгії, Іспанії, Австрії, Італії, Польщі, Португалії, які підхопили ініціативу.

Це дозволяє водночас економити на харчуванні і не дає продуктам зіпсуватись.

«Харчові відходи, з якими ми тут маємо справу в Too Good To Go, - це вся смачна, ідеально їстівна їжа, яку магазини та ресторани мають викинути в кінці дня. Це продукція від пекарень, яким потрібно щодня випікати свіже, супермаркетів із продуктами, які не продались, та ресторанів, які не продавали всю їжу», - пишуть автори додатку.

Також в ЄС працюють і інші аналогічні платформи.

У Брюсселі і Хельсінки працюють ресторани, які готують страви із залишків продуктів.

Також серед європейців всяко рекламують можливість забирати додому те, що не доїли в ресторанах. Наприклад, з 2016 року ресторатори Франції зобов’язані видавати клієнтам страви, які ті недоїли «для собак». Багато все ж відмовляється забирати їх з собою, вважаючи це поганим тоном.

У Франції та Італії на законодавчому рівні встановлено, що продукти, у яких добігає термін придатності треба віддавати на благодійність.

А як у Кропивницькому?

Поки наше місто у плані відповідального ставлення до їжі не може похвалитись оригінальними ідеями.
Зазвичай, у закладах намагаються зменшити організації процеси під час приготування, аби нічого не пропадало. Звична практика для закладів харчування – дозволяти працівникам забрати додому страви, що не зіпсувались, але подавати клієнтам вже негоже.

Зараз ресторани і кафе активно включились як волонтери і підтримують медиків – передають гарячі страви у лікарні, де медики, що працюють і пацієнтами з коронавірусом, знаходяться цілодобово. Але тут мова про приготування свіжих страв, а не про залишки продукції.

З благодійними організаціями, які годують бідних, співпрацюють час від часу. Інколи, коли від якогось банкету залишались готові страви у великій кількості – передавали благодійникам.

Наприклад, зараз Володимир Лєбєдєв, засновник «Дому Милосердя», який годує людей, що потрапили у складні життєві обставини, оголосив, що заклад потребує продуктів. Одне годування, яке проходить тут щосуботи, обходиться у близько 2000 гривень, а, окрім того, треба годувати і мешканців безкоштовного хостелу, які тут живуть.

«Кожного тижня обіди фінансуються по різному. Наприклад, одного разу обід безпритульним оплатила модель Аліна Байкова, після того агентства з нерухомості. Цього тижня частину грошей дала одна з ваших колег-журналістів. Коли такої підтримки немає, то ми з командою своїми силами складаємось коштами і дивимось, що ми можемо зробити на ці гроші», - розповідає Володимир.

b

Аліна Байкова годує нужденних у Кропивницькому

Зараз організація оголосила черговий збір коштів і продуктів.

Львівський фудшерінг за німецьким зразком

А от у Львові вже майже понад півроку працюють над створенням банку їжі «Тарілка». Його організував Ростислав Косюра за принципом німецької благодійної організації Die Tafel, яка працює там майже 30 років і має осередки майже у кожному місті країни.

69549480 986917231653698 1255461550991343616 o

У Німеччині представники організації забирають невикористану їжу з готелів, магазинів, у яких закінчується термін придатності і роздають потребуючим чи готують для них страви.

За таким принципом мала запрацювати і «Тарілка». До ідеї доучилась безліч магазинів і рестораторів, міська рада надала приміщення, де можна було б годувати людей та роздавати продукти. Там вже майже завершили ремонт, але призупинив впровадження ідеї карантин, аби не збирати людей, порушуючи обмеження.

«Поки ми створили Об’єднання благодійних організацій (ОБО). Тобто об’єднались всі, хто займався подібним – роздавай їжу і годував нужденних. І поки основна діяльність неможлива, зараз втілюємо акцію #НагодуйЛікаря. Туди долучився великий перелік закладів, які надають страви. Крім того будь-хто може зайти і купити їжу по зниженій вартості онлайн з коментарем, що це для лікарів, а ми доставимо цю їжу медикам», - розповідає Ростислав.

Зараз організація створила таку модель роботи, аби «Тарілка» стала соціальним підприємством – сама заробляла на операційні видатки, а не була постійним «прохачем»

«Спочатку ми планували безкоштовно годувати нужденних. Ми перевірили такий шлях, і побачили багато недоліків. Тому у співпраці з моїм університетом у Німеччині склали фінансовий план, завдяки якому ми зможемо себе повністю утримувати і фінансувати, а не бути постійними прохачами. Плануємо брати по 10 гривень за вхід у наш соціальний магазин. Тобто людина платить 10 гривень – це невеликі гроші – і забирає товарів на кілька сотень гривень. Це було б дуже зелене підприємництво, яке може робити добро і не залежати від грантової підтримки», - каже засновник "Тарілки".

Ростислав готовий ділитись своєю системою, аби поширити такі осередки на всю країну. Поки зацікавлення висловили активісти з Маріуполя, Івано-Франківська і Києва.

Анастасія Дзюбак

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама